Рішення

від 12.05.2015 по справі 910/134/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015Справа №910/134/15-г

За позовомПриватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» до Міжнародна громадська організація «Асоціація журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа» пропро захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації

Головуючий суддя Смирнова Ю.М.

Судді: Бондарчук В.В.

Марченко О.В.

Представники:

від позивачаБогомаз Д.Г., Новчай Д.М. - представники від відповідачаКухарчук Р.В. - керівник; Гула С.Є. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міжнародної громадської організації «Асоціація журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа», в якій просить суд:

- визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, поширену відповідачем про позивача, а саме наступні твердження відповідача:

«До передач з негативним впливом на свідомість населення слід віднести «Битву екстрасенсів» та «Слідство з екстрасенсами» на українському телеканалі СТБ.»;

«Під час розповсюдження та анонсування вищеназваних телепередач здійснюється згубний вплив, який шкодить фізичному, інтелектуальному та духовному стану глядачів (особливо - неповнолітніх). Цим порушуються пункти 2 і З статті 6 та пункт 2 статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Також в ході показу даних телепередач на порушення статті 21 Закону України «Про рекламу» проводиться реклама послуг з ворожіння та так званого цілительства на масову аудиторію.»;

«У шоу «Битва екстрасенсів» на телеканалі СТБ піддають найглибшому гіпнозу безпосередніх учасників та впливають на підсвідомість широкої глядацької аудиторії.»;

«Як наслідок зростає небезпечна популярність екстрасенсів, особливо серед молоді. Психічний вплив від шоу змушує людей ухвалювати несвідомі рішення.»;

«... неповнолітніх піддавали негативному психоемоційному та гіпнотичному впливу.»;

«В ході показу гіпнотичних шоу порушуються вимоги пунктів 2, 3 статті 6, пункту 2 статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та статті 8, 21 Закону України «Про рекламу» - відбувається рекламування так званого цілительства на масову аудиторію.»

«Поза всяким сумнівом показ телепередач «Слідство з екстрасенсами» та шоу «Битва екстрасенсів» порушує культурні права глядачів.»

«Цим завдається величезна шкода духовному, емоційному та фізичному стану дітей і молоді, створюються незручності у здійсненні батьками функцій з виховання дітей. Крім того, порушується законодавство України у сфері захисту суспільної моралі та прав неповнолітніх глядачів. Всупереч статті 28 Конституції України, чисельна аудиторія різного віку без їхньої попередньої згоди піддається гіпнотичному впливу та дослідам над психікою і свідомістю.»

«Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України «Про основи національної безпеки України»),»

«Показ телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та шоу «Битва екстрасенсів» є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України.»

«Враховуючи негативний вплив телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та «Битва екстрасенсів», їх трансляцію з порушенням законів України та прав людини у сфері суспільної моралі, сімейних цінностей, культури та духовності, а також невідповідність їх змісту інтересам суспільства та меті діяльності телеканалу СТБ, ...»;

- зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб:

а) розмістити на сайті відповідача за адресою www.novomedia.ua на першій сторінці сайту повідомлення наступного змісту: «Вся інформація про негативний вплив на фізичний та моральний стан телеглядачів телепередач Каналу СТБ «Битва екстрасенсів» та «Слідство ведуть екстрасенси», а також про порушення законів та Конституції України телеканалом СТБ, яка була розміщена на сайті Асоціації «Новомедіа» та викладена у листі Асоціації №11 від 08.05.2014 та в заяві вих. №64 від 26.06.2014, не підтверджена ніякими доказами чи фактичними даними. Всі твердження, які містяться у згаданих листі та заяві, не є достовірними, та висловлюють лише особисту думку керівництва Асоціації».

б) Зобов'язати відповідача відкликати Заяву вих. №64 від 26.06.2014, яка була адресована Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації, Національній комісії з питань захисту суспільної моралі та Генеральній прокуратурі України.

в) зобов'язати відповідача розмістити повідомлення про спростування недостовірної інформації та направити листи про відкликання своєї Заяви вих. №64 від 26.06.2014 не пізніше 10 календарних днів з моменту набуття чинності рішенням суду за цим позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності, а тому в силу ст. 277 Цивільного кодексу України підлягає спростуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 за вказаним позовом було порушено провадження у справі №910/134/15-г та призначено справу до розгляду.

08.04.2015 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що усі твердження відповідача про діяльність позивача та щодо показу ним передач «Битва екстрасенсів» та «Слідство ведуть екстрасенси» є його оціночними судженнями, які з огляду на положення ст. 30 Закону України «Про інформацію» не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В судовому засіданні 29.04.2015 судом відтворено запис, який міститься на диску, поданому відповідачем, а саме: відеозаписи фрагментів передач «Битва екстрасенсів» та «Слідство ведуть екстрасенси».

В судовому засіданні 29.04.2015 оголошувалась перерва до 12.05.2015.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 29.04.2015, з'явились.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2014 відповідач направив на адресу позивача лист вих.№11 від 08.05.2014 з вимогою припинити показ телевізійних передач «Битва екстрасенсів» та «Слідство ведуть екстрасенси».

Одночасно з направленням листа відповідач на сайті в мережі Інтернет за адресою: http://www.novomedia.ua/ (надалі - сайт) в розділі «Новини» розмістив інформацію про направленого листа.

01.07.2014 на вказаному сайті відповідачем було розміщено сканкопію своєї заяви вих.№64 від 26.06.2014, яка була адресована Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Національній комісії з питань захисту суспільної моралі та Генеральній прокуратурі України.

У тексті заяви вих.№64 від 26.06.2014, розміщеної на сайті, відповідач зазначив таке:

- «До передач з негативним впливом на свідомість населення слід віднести «Битву екстрасенсів» та «Слідство з екстрасенсами» на українському телеканалі СТБ.»;

- «Під час розповсюдження та анонсування вищеназваних телепередач здійснюється згубний вплив, який шкодить фізичному, інтелектуальному та духовному стану глядачів (особливо - неповнолітніх). Цим порушуються пункти 2 і З статті 6 та пункт 2 статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Також в ході показу даних телепередач на порушення статті 21 Закону України «Про рекламу» проводиться реклама послуг з ворожіння та так званого цілительства на масову аудиторію.»;

- «У шоу «Битва екстрасенсів» на телеканалі СТБ піддають найглибшому гіпнозу безпосередніх учасників та впливають на підсвідомість широкої глядацької аудиторії.»;

- «Як наслідок зростає небезпечна популярність екстрасенсів, особливо серед молоді. Психічний вплив від шоу змушує людей ухвалювати несвідомі рішення.»;

- «... неповнолітніх піддавали негативному психоемоційному та гіпнотичному впливу.»;

- «В ході показу гіпнотичних шоу порушуються вимоги пунктів 2, 3 статті 6, пункту 2 статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та статті 8, 21 Закону України «Про рекламу» - відбувається рекламування так званого цілительства на масову аудиторію.»

- «Поза всяким сумнівом показ телепередач «Слідство з екстрасенсами» та шоу «Битва екстрасенсів» порушує культурні права глядачів.»

- «Цим завдається величезна шкода духовному, емоційному та фізичному стану дітей і молоді, створюються незручності у здійсненні батьками функцій з виховання дітей. Крім того, порушується законодавство України у сфері захисту суспільної моралі та прав неповнолітніх глядачів. Всупереч статті 28 Конституції України, чисельна аудиторія різного віку без їхньої попередньої згоди піддається гіпнотичному впливу та дослідам над психікою і свідомістю.»

- «Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України «Про основи національної безпеки України»),»

- «Показ телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та шоу «Битва екстрасенсів» є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України.»

- «Враховуючи негативний вплив телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та «Битва екстрасенсів», їх трансляцію з порушенням законів України та прав людини у сфері суспільної моралі, сімейних цінностей, культури та духовності, а також невідповідність їх змісту інтересам суспільства та меті діяльності телеканалу СТБ, ...».

На підтвердження факту поширення відповідачем спірної інформації, до матеріалів справи надано складений працівниками позивача протокол огляду веб-сторінок від 26.12.2014, а також роздруківки з веб-сайту http://www.novomedia.ua/ .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності. Зокрема, позивач зазначає, що показ розважальної передачі, в якій група осіб змагається і намагається довести свої виняткові здібності не може вважатися рекламою послуг з ворожіння, сеансом гіпнозу, окультизму чи спіритизму.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує, що усі твердження відповідача про діяльність позивача та щодо показу ним передач «Битва екстрасенсів» та «Слідство ведуть екстрасенси» є його оціночними судженнями, тобто висловлюваннями, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій позивача, з огляду на характер використання мовних засобів. Також відповідач вказує, що направивши заяву до відповідних органів державної влади та правоохоронних органів з метою перевірки таких відомостей уповноваженими на це особами, він скористався конституційним правом на звернення до органів державної влади. Тому, за твердженням відповідача, такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію.

Згідно із ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною 1 ст. 277 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а ст. 299 Цивільного кодексу України закріплено право фізичної особи на недоторканність ділової репутації.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» зазначено, що за змістом приписів ст. 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 Цивільного кодексу України.

За визначенням, наведеним у ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ділова репутація - це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Як зазначено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно зі ст. 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідної дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (свобода вираження поглядів).

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

З проведеного аналізу інформації, що була зазначена відповідачем у заяві вих.№64 від 26.06.2014, текст якої розміщено на сайті, та, на думку позивача, є недостовірною, суд приходить до висновку, що частина наведеної відповідачем інформації не містить фактичних даних про відповідні події, по своїй суті не є фактичним твердженням, а є лише оціночними судженнями. Зокрема, це стосується таких тверджень:

- «До передач з негативним впливом на свідомість населення слід віднести «Битву екстрасенсів» та «Слідство з екстрасенсами» на українському телеканалі СТБ.»;

- «Під час розповсюдження та анонсування вищеназваних телепередач здійснюється згубний вплив, який шкодить фізичному, інтелектуальному та духовному стану глядачів (особливо - неповнолітніх). Цим порушуються пункти 2 і З статті 6 та пункт 2 статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Також в ході показу даних телепередач на порушення статті 21 Закону України «Про рекламу» проводиться реклама послуг з ворожіння та так званого цілительства на масову аудиторію.»;

- «У шоу «Битва екстрасенсів» на телеканалі СТБ піддають найглибшому гіпнозу безпосередніх учасників та впливають на підсвідомість широкої глядацької аудиторії.»;

- «Як наслідок зростає небезпечна популярність екстрасенсів, особливо серед молоді. Психічний вплив від шоу змушує людей ухвалювати несвідомі рішення.»;

- «... неповнолітніх піддавали негативному психоемоційному та гіпнотичному впливу.»;

- «В ході показу гіпнотичних шоу порушуються вимоги пунктів 2, 3 статті 6, пункту 2 статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та статті 8, 21 Закону України «Про рекламу» - відбувається рекламування так званого цілительства на масову аудиторію.»

- «Поза всяким сумнівом показ телепередач «Слідство з екстрасенсами» та шоу «Битва екстрасенсів» порушує культурні права глядачів.»

- «Цим завдається величезна шкода духовному, емоційному та фізичному стану дітей і молоді, створюються незручності у здійсненні батьками функцій з виховання дітей. Крім того, порушується законодавство України у сфері захисту суспільної моралі та прав неповнолітніх глядачів. Всупереч статті 28 Конституції України, чисельна аудиторія різного віку без їхньої попередньої згоди піддається гіпнотичному впливу та дослідам над психікою і свідомістю.»;

- «Враховуючи негативний вплив телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та «Битва екстрасенсів», їх трансляцію з порушенням законів України та прав людини у сфері суспільної моралі, сімейних цінностей, культури та духовності, а також невідповідність їх змісту інтересам суспільства та меті діяльності телеканалу СТБ, ...».

Отже, з огляду на те, що зазначена вище інформація є оціночними судженнями, які в силу положень ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» не підлягають спростуванню, вимоги позивача про визнання такої інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача, задоволенню не підлягають.

Щодо інформації, поширеної відповідачем, а саме:

- «Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України «Про основи національної безпеки України»).»;

- «Показ телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та шоу «Битва екстрасенсів» є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України.», суд відзначає таке.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Зазначаючи в заяві № вих.№64 від 26.06.2014, текст якої розміщено на сайті, таку інформацію, відповідач стверджує, про порушенням відповідачем ст.ст. 3, 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», а також стверджує, що показ відповідних телепередач є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням ст. 68 Конституції України. Отже, дана інформація по своїй суті є фактичним твердженням.

Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 3 Закону України «Про основи національної безпеки України» визначено, що людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність є об'єктами національної безпеки.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» (в редакції, чинній на момент поширення спірної інформації) на сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві в інформаційній сфері є прояви обмеження свободи слова та доступу до публічної інформації; поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії; комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм; розголошення інформації, яка становить державну таємницю, або іншої інформації з обмеженим доступом, спрямованої на задоволення потреб і забезпечення захисту національних інтересів суспільства і держави; намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача , проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, стверджуючи про порушення позивачем положень ст. 68 Конституції України та ст.ст. 3, 77 Закону України «Про основи національної безпеки України», не надав жодних доказів вчинення відповідачем відповідних правопорушень, отже, не довів достовірності такої інформації. Відповідних судових рішень, якими б було встановлено факт порушення відповідачем наведених положень законодавства, відповідачем суду не надано.

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що поширена ним інформація (а саме: «Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України «Про основи національної безпеки України»); «Показ телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та шоу «Битва екстрасенсів» є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України.» ) є достовірною.

З огляду на те, що обов'язок доведення достовірності поширеної інформації покладається саме на відповідача, а відповідачем таких доказів не надано, суд задовольняє вимоги позивача про визнання недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, поширену відповідачем про позивача, а саме наступні твердження:

- «Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України «Про основи національної безпеки України»).»;

- «Показ телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та шоу «Битва екстрасенсів» є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України.».

При цьому, судом відхиляються посилання відповідача на положення Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», оскільки вказаний Закон визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів , а відповідач є громадською організацією, правовий статус якої визначається Законом України «Про громадські об'єднання».

У пунктах 24 і 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

У позовній заяві позивач просить розмістити на сайті відповідача за адресою www.novomedia.ua на першій сторінці сайту повідомлення наступного змісту: «Вся інформація про негативний вплив на фізичний та моральний стан телеглядачів телепередач Каналу СТБ «Битва екстрасенсів» та «Слідство ведуть екстрасенси», а також про порушення законів та Конституції України телеканалом СТБ, яка була розміщена на сайті Асоціації «Новомедіа» та викладена у листі Асоціації №11 від 08.05.2014 та в заяві вих. №64 від 26.06.2014, не підтверджена ніякими доказами чи фактичними даними. Всі твердження, які містяться у згаданих листі та заяві, не є достовірними, та висловлюють лише особисту думку керівництва Асоціації».

Однак, враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» та визнання недостовірною лише частину із поширеної відповідачем інформації, колегія суддів вважає за доцільне зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення шляхом публікації його тексту на веб-сайті http://www.novomedia.ua/ .

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача відкликати заяву вих.№64 від 26.06.2014, суд відзначає наступне.

Вказана заява відповідача адресована Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Національній комісії з питань захисту суспільної моралі та Генеральній прокуратурі України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10.04.2003 № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей).

В рішенні Конституційного суду України від 10.04.2003 № 8-рп/2003 зазначено, що положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР «поширив такі відомості» в аспекті конституційного звернення треба розуміти так, що викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.

Викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

За змістом ч. 1 ст. 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог: законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення; Закону України «Про рекламу» щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні; законодавства про захист суспільної моралі; законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів; законодавства про вибори.

У відповідності до п. 22 Додатку до Постанови Верховної Ради України від 04.12.2014 №22-VIII до предмету відання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики належить: державна політика у сфері інформації та інформаційної безпеки; забезпечення свободи слова; права громадян на інформацію; друковані, електронні засоби масової інформації та Інтернет; висвітлення діяльності Верховної Ради України; засади здійснення рекламної діяльності.

Згідно з п.п. 1, 5, 6 Положення про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1550, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі є постійно діючим державним експертним і контролюючим органом. Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає скарги громадян про порушення вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та вживає заходів реагування відповідно до своїх повноважень, а також має право проводити у межах своєї компетенції перевірку діяльності засобів масової інформації, юридичних осіб усіх форм власності, що займаються організацією видовищних заходів та діяльністю з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру або такої, що містить елементи насильства і жорстокості.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами здійснюється прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.

У заяві вих. №64 від 26.06.2014 Міжнародна громадська організація «Асоціація журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа» звертається із вимогою усунути порушення законів України, заборонивши показ та трансляцію програм «Слідство ведуть екстрасенси» та «Битва екстрасенсів» на телеканалі СТБ, а також притягнути винних осіб до відповідальності.

Тобто, за своїм змістом заява вих.№64 від 26.06.2014 є реалізацією відповідачем свого права, передбаченого ст. 40 Конституції України, на звернення до компетентних органів з метою перевірки наведених у заяві обставин, а тому надсилання вищезазначеної заяви не вважається розповсюдженням недостовірної інформації.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача відкликати заяву вих. №64 від 26.06.2014, яка була адресована Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації, Національній комісії з питань захисту суспільної моралі та Генеральній прокуратурі України, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» інформацію, поширену Міжнародною громадською організацією «Асоціація журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа» (02192, м.Київ, вулиця Генерала Жмаченка, будинок 20, ідентифікаційний код 33055905) у мережі Інтернет на веб-сайті http://www.novomedia.ua/ , а саме наступні твердження:

- «Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України «Про основи національної безпеки України»).»

- «Показ телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та шоу «Битва екстрасенсів» є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України.». .

3. Зобов'язати Міжнародну громадську організацію «Асоціація журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа» (02192, м.Київ, вулиця Генерала Жмаченка, будинок 20, ідентифікаційний код 33055905) спростувати недостовірну інформацію, поширену у мережі Інтернет на веб-сайті http://www.novomedia.ua/ , шляхом розміщення на вказаному сайті повного тексту судового рішення з даної справи протягом 10 каледнарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Міжнародної громадської організації «Асоціація журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа» (02192, м.Київ, вулиця Генерала Жмаченка, будинок 20, ідентифікаційний код 33055905) на користь Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» (03113, м.Київ, вулиця Івана Шевцова, будинок 1, ідентифікаційний код 20044726) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.05.2015.

Головуючий суддя Ю.М. Смирнова

Судді: В.В. Бондарчук

О.В. Марченко