Постанова

від 28.09.2015 по справі 910/134/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа№ 910/134/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Еременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Ночвай Д.М., дов. № 31/12/14НО від 31.12.2014р.

від відповідача: Гула С.Є., дов. № 11 від 10.03.2015р.

Кухарчук Р.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа

Центр - СТБ" та Міжнародної громадської організації

"Асоціація журналістів, видавців і мовників християн

"Новомедіа"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.05.2015 р.

у справі № 910/134/15-г (головуючий суддя Смирнова Ю.М.,

судді: Бондарчук В.В., Марченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа

Центр - СТБ"

до Міжнародної громадської організації

"Асоціація журналістів, видавців і мовників християн

"Новомедіа"

про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом

спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міжнародної громадської організації "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа", в якій просить суд:

- визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, поширену відповідачем про позивача, а саме наступні твердження відповідача:

"До передач з негативним впливом на свідомість населення слід віднести "Битву екстрасенсів" та "Слідство з екстрасенсами" на українському телеканалі СТБ.";

"Під час розповсюдження та анонсування вищеназваних телепередач здійснюється згубний вплив, який шкодить фізичному, інтелектуальному та духовному стану глядачів (особливо - неповнолітніх). Цим порушуються пункти 2 і 3 статті 6 та пункт 2 статті 62 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Також в ході показу даних телепередач на порушення статті 21 Закону України "Про рекламу" проводиться реклама послуг з ворожіння та так званого цілительства на масову аудиторію.";

"У шоу "Битва екстрасенсів" на телеканалі СТБ піддають найглибшому гіпнозу безпосередніх учасників та впливають на підсвідомість широкої глядацької аудиторії.";

"Як наслідок зростає небезпечна популярність екстрасенсів, особливо серед молоді. Психічний вплив від шоу змушує людей ухвалювати несвідомі рішення.";

"... неповнолітніх піддавали негативному психоемоційному та гіпнотичному впливу.";

"В ході показу гіпнотичних шоу порушуються вимоги пунктів 2, 3 статті 6, пункту 2 статті 62 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та статті 8, 21 Закону України "Про рекламу" - відбувається рекламування так званого цілительства на масову аудиторію."

"Поза всяким сумнівом показ телепередач "Слідство з екстрасенсами" та шоу "Битва екстрасенсів" порушує культурні права глядачів."

"Цим завдається величезна шкода духовному, емоційному та фізичному стану дітей і молоді, створюються незручності у здійсненні батьками функцій з виховання дітей. Крім того, порушується законодавство України у сфері захисту суспільної моралі та прав неповнолітніх глядачів. Всупереч статті 28 Конституції України, чисельна аудиторія різного віку без їхньої попередньої згоди піддається гіпнотичному впливу та дослідам над психікою і свідомістю."

"Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України "Про основи національної безпеки України"),"

"Показ телепередач "Слідство ведуть екстрасенси" та шоу "Битва екстрасенсів" є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України."

"Враховуючи негативний вплив телепередач "Слідство ведуть екстрасенси" та "Битва екстрасенсів", їх трансляцію з порушенням законів України та прав людини у сфері суспільної моралі, сімейних цінностей, культури та духовності, а також невідповідність їх змісту інтересам суспільства та меті діяльності телеканалу СТБ, ...";

- зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб:

а) розмістити на сайті відповідача за адресою www.novomedia.ua на першій сторінці сайту повідомлення наступного змісту: "Вся інформація про негативний вплив на фізичний та моральний стан телеглядачів телепередач Каналу СТБ "Битва екстрасенсів" та "Слідство ведуть екстрасенси", а також про порушення законів та Конституції України телеканалом СТБ, яка була розміщена на сайті Асоціації "Новомедіа" та викладена у листі Асоціації №11 від 08.05.2014 та в заяві вих. №64 від 26.06.2014, не підтверджена ніякими доказами чи фактичними даними. Всі твердження, які містяться у згаданих листі та заяві, не є достовірними, та висловлюють лише особисту думку керівництва Асоціації".

б) Зобов'язати відповідача відкликати Заяву вих. №64 від 26.06.2014, яка була адресована Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації, Національній комісії з питань захисту суспільної моралі та Генеральній прокуратурі України.

в) зобов'язати відповідача розмістити повідомлення про спростування недостовірної інформації та направити листи про відкликання своєї Заяви вих. №64 від 26.06.2014 не пізніше 10 календарних днів з моменту набуття чинності рішенням суду за цим позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності, а тому в силу ст. 277 Цивільного кодексу України підлягає спростуванню.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2015р. у справі № 910/134/15-г позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" інформацію, поширену Міжнародною громадською організацією "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" (02192, м.Київ, вулиця Генерала Жмаченка, будинок 20, ідентифікаційний код 33055905) у мережі Інтернет на веб-сайті http://www.novomedia.ua/, а саме наступні твердження:

- "Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України "Про основи національної безпеки України")."

- "Показ телепередач "Слідство ведуть екстрасенси" та шоу "Битва екстрасенсів" є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України."..

Зобов'язано Міжнародну громадську організацію "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" (02192, м.Київ, вулиця Генерала Жмаченка, будинок 20, ідентифікаційний код 33055905) спростувати недостовірну інформацію, поширену у мережі Інтернет на веб-сайті http://www.novomedia.ua/, шляхом розміщення на вказаному сайті повного тексту судового рішення з даної справи протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Міжнародної громадської організації "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" (02192, м.Київ, вулиця Генерала Жмаченка, будинок 20, ідентифікаційний код 33055905) на користь Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" (03113, м.Київ, вулиця Івана Шевцова, будинок 1, ідентифікаційний код 20044726) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Міжнародна громадська організація "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2015р. у справі № 910/134/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2015р. у справі № 910/134/15-г частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційні скарги Міжнародної громадської організації "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" та Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" у справі № 910/134/15-г було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015р. у справі № 910/134/15-г апеляційні скарги прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. та розгляд справи призначено на 22.06.2015р.

19.06.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить суд відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні 22.06.2015р. було оголошено перерву до 06.07.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 р. у справі 910/134/15-г було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 р. у справі 910/134/15-г апеляційні скарги прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

В судовому засіданні 06.07.2015р. було оголошено перерву до 01.09.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

25.08.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли пояснення по справі.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 р. у справі 910/134/15-г було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 р. у справі 910/134/15-г апеляційні скарги прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

В судовому засіданні 01.09.2015р. було оголошено перерву до 07.09.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.07.2015р. було оголошено перерву до 28.09.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.07.2015р. було оголошено перерву до 01.09.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2015р. у справі № 910/134/15-г частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував, просив у її задоволенні відмовити,

Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги позивача заперечували, просив у її задоволенні відмовити, а свою апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2015р. у справі № 910/134/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

08.05.2014 відповідач направив на адресу позивача лист вих. №11 від 08.05.2014 з вимогою припинити показ телевізійних передач "Битва екстрасенсів" та "Слідство ведуть екстрасенси".

Одночасно з направленням листа відповідач на сайті в мережі Інтернет за адресою: http://www.novomedia.ua/ (надалі - сайт) в розділі "Новини" розмістив інформацію про направленого листа.

01.07.2014 на вказаному сайті відповідачем було розміщено сканкопію своєї заяви вих.№64 від 26.06.2014, яка була адресована Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Національній комісії з питань захисту суспільної моралі та Генеральній прокуратурі України.

У тексті заяви вих.№64 від 26.06.2014, розміщеної на сайті, відповідач зазначив таке:

- "До передач з негативним впливом на свідомість населення слід віднести "Битву екстрасенсів" та "Слідство з екстрасенсами" на українському телеканалі СТБ.";

- "Під час розповсюдження та анонсування вищеназваних телепередач здійснюється згубний вплив, який шкодить фізичному, інтелектуальному та духовному стану глядачів (особливо - неповнолітніх). Цим порушуються пункти 2 і З статті 6 та пункт 2 статті 62 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Також в ході показу даних телепередач на порушення статті 21 Закону України "Про рекламу" проводиться реклама послуг з ворожіння та так званого цілительства на масову аудиторію.";

- "У шоу "Битва екстрасенсів" на телеканалі СТБ піддають найглибшому гіпнозу безпосередніх учасників та впливають на підсвідомість широкої глядацької аудиторії.";

- "Як наслідок зростає небезпечна популярність екстрасенсів, особливо серед молоді. Психічний вплив від шоу змушує людей ухвалювати несвідомі рішення.";

- "... неповнолітніх піддавали негативному психоемоційному та гіпнотичному впливу.";

- "В ході показу гіпнотичних шоу порушуються вимоги пунктів 2, 3 статті 6, пункту 2 статті 62 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та статті 8, 21 Закону України "Про рекламу" - відбувається рекламування так званого цілительства на масову аудиторію."

- "Поза всяким сумнівом показ телепередач "Слідство з екстрасенсами" та шоу "Битва екстрасенсів" порушує культурні права глядачів."

- "Цим завдається величезна шкода духовному, емоційному та фізичному стану дітей і молоді, створюються незручності у здійсненні батьками функцій з виховання дітей. Крім того, порушується законодавство України у сфері захисту суспільної моралі та прав неповнолітніх глядачів. Всупереч статті 28 Конституції України, чисельна аудиторія різного віку без їхньої попередньої згоди піддається гіпнотичному впливу та дослідам над психікою і свідомістю."

- "Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України "Про основи національної безпеки України"),"

- "Показ телепередач "Слідство ведуть екстрасенси" та шоу "Битва екстрасенсів" є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України."

- "Враховуючи негативний вплив телепередач "Слідство ведуть екстрасенси" та "Битва екстрасенсів", їх трансляцію з порушенням законів України та прав людини у сфері суспільної моралі, сімейних цінностей, культури та духовності, а також невідповідність їх змісту інтересам суспільства та меті діяльності телеканалу СТБ, ...".

На підтвердження факту поширення відповідачем спірної інформації, до матеріалів справи надано складений працівниками позивача протокол огляду веб-сторінок від 26.12.2014, а також роздруківки з веб-сайту http://www.novomedia.ua/.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності. Зокрема, позивач зазначає, що показ розважальної передачі, в якій група осіб змагається і намагається довести свої виняткові здібності не може вважатися рекламою послуг з ворожіння, сеансом гіпнозу, окультизму чи спіритизму.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що усі твердження відповідача про діяльність позивача та щодо показу ним передач "Битва екстрасенсів" та "Слідство ведуть екстрасенси" є його оціночними судженнями, тобто висловлюваннями, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій позивача, з огляду на характер використання мовних засобів. Також відповідач вказує, що направивши заяву до відповідних органів державної влади та правоохоронних органів з метою перевірки таких відомостей уповноваженими на це особами, він скористався конституційним правом на звернення до органів державної влади. Тому, за твердженням відповідача, такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію.

Згідно ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

Згідно ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 6 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що всі його твердження про діяльність позивача та про його передачі є «оціночними судженнями, тобто висловлюваннями, як не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій позивача, з огляду на характер використання мовних засобів».

Згідно ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Також відповідач заявляє про те, що його твердження є оціночними судженнями, але не наводить ніяких обґрунтувань чи доказів у підтвердження своєї позиції. Відповідач не вказує, які саме мовностилістичні засоби були ним використані.

Таким чином, твердження відповідача, які містяться в Листі та Заяві, не є висловленням відношення, критикою, оцінкою, оскільки є констатацією фактів вчинення позивачем певних дій, в т.ч. - правопорушень; не містять жодних мовних засобів, що зазвичай використовуються для висловлення критики/оцінки/відношення, зокрема, таких як «на нашу думку», «вважаємо», «на наш погляд».

Крім того, у Рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі - «ЄСПЛ»), котрі є джерелами права в Україні, висловлено ряд позицій, які мають враховуватись при вирішенні справ про оціночні судження в Україні. Зокрема, Рішенням ЄСПЛ у справі «Лінгенс проти Австрії» вказано, що «факти, на яких пан Лінгенс грунтував свої оціночні судження, були незаперечними, як і його добросовісність», у справі «Бородянський проти Російської Федерації» вказується, що можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким- небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження. Отже, якщо окреме твердження може бути віднесене до оціночних суджень, для звільнення особи від відповідальності, судам слід враховувати на якому фактичному підґрунті базується твердження.

Відповідачем не надано будь-яких доказів того, що його твердження базуються на фактичних даних, що також не дає підстав звільняти відповідача від відповідальності за розповсюдження недостовірної інформації.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заяви відповідача про кваліфікацію його тверджень як оціночних тверджень не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки кожне з тверджень відповідача, яке позивач просив спростувати, містить виключно фактичні дані, які не підтверджені жодними доказами, є недостовірними, відсутні жодні підстави для кваліфікації тверджень відповідача як оціночних суджень.

Так, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За таких обставин, оскільки відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку доведення, що поширена ним інформація є достовірною, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У пунктах 24 і 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині спростування недостовірної інформації шляхом розміщення на сайті відповідача за адресою www.novomedia.ua на першій сторінці сайту повідомлення наступного змісту: "Вся інформація про негативний вплив на фізичний та моральний стан телеглядачів телепередач Каналу СТБ "Битва екстрасенсів" та "Слідство ведуть екстрасенси", а також про порушення законів та Конституції України телеканалом СТБ, яка була розміщена на сайті Асоціації "Новомедіа" та викладена у листі Асоціації №11 від 08.05.2014 та в заяві вих. №64 від 26.06.2014, не підтверджена ніякими доказами чи фактичними даними. Всі твердження, які містяться у згаданих листі та заяві, не є достовірними, та висловлюють лише особисту думку керівництва Асоціації".

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача відкликати заяву вих.№64 від 26.06.2014, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, виходячи з наступного.

Вказана заява відповідача адресована Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Національній комісії з питань захисту суспільної моралі та Генеральній прокуратурі України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10.04.2003 № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей).

Викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

За змістом ч. 1 ст. 70 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог: законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення; Закону України "Про рекламу" щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні; законодавства про захист суспільної моралі; законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів; законодавства про вибори.

У відповідності до п. 22 Додатку до Постанови Верховної Ради України від 04.12.2014 №22-VIII до предмету відання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики належить: державна політика у сфері інформації та інформаційної безпеки; забезпечення свободи слова; права громадян на інформацію; друковані, електронні засоби масової інформації та Інтернет; висвітлення діяльності Верховної Ради України; засади здійснення рекламної діяльності.

Згідно з п.п. 1, 5, 6 Положення про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1550, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі є постійно діючим державним експертним і контролюючим органом. Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає скарги громадян про порушення вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та вживає заходів реагування відповідно до своїх повноважень, а також має право проводити у межах своєї компетенції перевірку діяльності засобів масової інформації, юридичних осіб усіх форм власності, що займаються організацією видовищних заходів та діяльністю з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру або такої, що містить елементи насильства і жорстокості.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами здійснюється прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.

У заяві вих. №64 від 26.06.2014 Міжнародна громадська організація "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" звертається із вимогою усунути порушення законів України, заборонивши показ та трансляцію програм "Слідство ведуть екстрасенси" та "Битва екстрасенсів" на телеканалі СТБ, а також притягнути винних осіб до відповідальності.

Тобто, за своїм змістом заява вих.№64 від 26.06.2014 є реалізацією відповідачем свого права, передбаченого ст. 40 Конституції України, на звернення до компетентних органів з метою перевірки наведених у заяві обставин, а тому надсилання вищезазначеної заяви не вважається розповсюдженням недостовірної інформації.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача відкликати заяву вих. №64 від 26.06.2014, яка була адресована Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації, Національній комісії з питань захисту суспільної моралі та Генеральній прокуратурі України є безпідставною.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" залишити без задоволення, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр - СТБ задовольнити частково, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2015р. у справі № 910/134/15-г підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр - СТБ задовольнити частково.

3. Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015р. у справі № 910/134/15-г виклавши абзац 2 у наступній редакції:

«Визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» інформацію, поширену Міжнародною громадською організацією "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа", а саме наступні твердження:

«До передач з негативним впливом на свідомість населення слід віднести «Битву екстрасенсів» та «Слідство з екстрасенсами» на українському телеканалі СТБ.»

«Під час розповсюдження та анонсування вищеназваних телепередач здійснюється згубний вплив, який шкодить фізичному, інтелектуальному та духовному стану глядачів (особливо - неповнолітніх). Цим порушуються пункти 2 і 3 статті 6 та пункт 2 статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Також в ході показу даних телепередач на порушення статті 21 Закону України «Про рекламу» проводиться реклама послуг з ворожіння та так званого цілительства на масову аудиторію.»

«У шоу Битва екстрасенсів» на телеканалі СТБ піддають найглибшому гіпнозу безпосередніх учасників та впливають на підсвідомість широкої глядацької аудиторії.»;

«Як наслідок зростає небезпечна популярність екстрасенсів, особливо серед молоді. Психічний вплив від шоу змушує людей ухвалювати несвідомі рішення.»

«... неповнолітніх піддавали негативному психоемоційному та гіпнотичному впливу.»

«В ході показу гіпнотичних шоу порушуються вимоги пунктів 2, 3 статті 6, пункту 2 статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та статті 8, 21 Закону України «Про рекламу» - відбувається рекламування так званого цілительства на масову аудиторію.»

«Поза всяким сумнівом показ телепередач «Слідство з екстрасенсами» та шоу «Битва екстрасенсів» порушує культурні права глядачів.»

«Цим завдається величезна шкода духовному, емоційному та фізичному стану дітей і молоді, створюються незручності у здійсненні батьками функцій з виховання дітей. Крім того, порушується законодавство України у сфері захисту суспільної моралі та прав неповнолітніх глядачів. Всупереч статті 28 Конституції України, чисельна аудиторія різного віку без їхньої попередньої згоди піддається гіпнотичному впливу та дослідам над психікою і свідомістю.»

«Наслідком такої діяльності телеканалу СТБ є високий ступінь деформації духовних, морально-етичних, культурних та інтелектуальних цінностей суспільства. Відповідно це стає загрозою для національної безпеки України (статті 3 і 7 Закону України «Про основи національної безпеки України»).»

«Показ телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та шоу «Битва екстрасенсів» є зазіханням на права і свободи людей та прямим порушенням статті 68 Конституції України.»

«Враховуючи негативний вплив телепередач «Слідство ведуть екстрасенси» та «Битва екстрасенсів», їх трансляцію з порушенням законів України та прав людини у сфері суспільної моралі, сімейних цінностей, культури та духовності, а також невідповідність їх змісту інтересам суспільства та меті діяльності телеканалу СТБ, ...»

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Міжнародної громадської організації "Асоціація журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа" (02192, м.Київ, вулиця Генерала Жмаченка, будинок 20, ідентифікаційний код 33055905) на користь Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" (03113, м.Київ, вулиця Івана Шевцова, будинок 1, ідентифікаційний код 20044726) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн., 00 коп.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

7. Матеріали справи № 910/134/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков