Ухвала

від 13.05.2015 по справі 914/1399/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.05.2015 р. Справа№ 914/1399/15

за позовом : Публічного акціонерного товариства „ВіЕс Банк", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Центр „Український КАПІТАЛ" , м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „ХоСаРо", м.Львів

про стягнення 1103899,56 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 24872030,53грн.) та 492714,05грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Федорюк І.І. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

Публічним акціонерним товариством „ВіЕс Банк", м.Львів заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Центр „Український КАПІТАЛ", м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 1103899,56 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 24872030,53грн.) та 492714,05грн.

Ухвалою суду від 30.04.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2015р. та за клопотанням позивача до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „ХоСаРо", м.Львів.

Разом з позовною заявою ПАТ „ВіЕс Банк" подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТзОВ „Бізнес Центр „Український КАПІТАЛ", а саме: будинок загальною площею 487 м.кв., позначений на плані літерою А10-2, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Промислова, 50/52; будинок загальною площею 6088 м.кв., позначений на плані літерою М-5, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Промислова. 50/52; та зобов'язання ДВС накласти арешт, оголосити в розшук та затримати на арешт майданчики з подальшою передачею на відповідальне зберігання ПАТ „ВіЕс Банк" рухомого майна, що належить ТзОВ „Бізнес Центр „Український КАПІТАЛ", а саме: автомобіль марки MITSUBISHI, моделі PAJERO SPORT 2,5 TD, реєстраційний номер ВС 7711АН, 2005 року випуску, червоного кольору; автомобіль марки LAND ROVER, моделі LAND ROVER, реєстраційний номер ВС2222ВС, 2013 року випуску, чорного кольору; автомобіль марки LAND ROVER, моделі FRELANDER, реєстраційний номер ВС6103СО, 2012 року випуску, сірого кольору; зобов'язання ДВС накласти арешт на банківські рахунки ТзОВ „Бізнес Центр „Український КАПІТАЛ", які відкриті в усіх банківських установах України та будуть відкриті в майбутньому, зокрема: ПАТ „БМ Банк"- №260010230971; ПАТ „Кредобанк" - №2600801047840 та №2600902047840; ПАТ „Банк Хрещатик" - №2600840000526; ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" - №26003224632, №26004224727, „26003224728, №26008224723.

Вказану заяву представник позивача підтримав в судовому засіданні повністю з підстав викладених в ній та зазначив, що на думку позивача відповідач може здійснити дії спрямовані на відчуження майна, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити виходячи із наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У п.3 даної Постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В той же час позивачем не обґрунтовано підстав звернення до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жодних доказів, які могли б свідчити про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову прокурором не подано.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 66, 67, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

Суддя Щигельська О.І.