Постанова

від 13.05.2015 по справі 921/1415/14-г/4

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа № 921/1415/14-г/4

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Данко Л.С.

Галушко Н.А.

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу б/н від 31.03.15 Приватного підприємства "Ідеал Буд Плюс", м. Тернопіль

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.15

у справі № 921/1415/14-г/4

за позовом Приватного підприємства «Ідеал Буд Плюс», м. Тернопіль,

до відповідача Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство фірма «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

про визнання нечинним та скасування рішення сесії Тернопільської міської ради від 28.10.14 за № 6/52/117.

за участю представників:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - Чарнош Т.М. - представник (довіреність № 2028/01 від 10.07.14);

від третьої особи - не з'явився.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/123/15 розподілено до розгляду в складі колегії - головуючий суддя Кузь В.Л., судді Данко Л.С., Галушко Н.А.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.15 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.05.15.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.15 у справі № 921/1415/14-г/4 (головуючий суддя Бурда Н.М., судді Андрусик Н.О., Шумський І.П. ) відмовлено в позові про визнання нечинним та скасування рішення сесії Тернопільської міської ради від 28 жовтня 2014 за № 6/52/117.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.15 у справі № 921/1415/14-г/4 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

При цьому, скаржник зіслався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення, оскільки суд першої інстанції не врахував наступне:

- фактично прийняттям оскаржуваного рішення Тернопільська міська рада скасувала свої попереднє рішення від 15.02.13 № 6/29/75 про надання в оренду спірної земельної ділянки, чим порушила норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- при прийнятті оспорюваного рішення Тернопільська міська рада порушила порядок припинення позивачем права користування земельною ділянкою, передбачений п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, адже на момент прийняття оспорюваного рішення, договір оренди землі продовжував діяти;

- судом першої інстанції не було досліджено причини (обставини), які спонукали третю особу звернутись до відповідача у справі з клопотанням про дострокове припинення договору оренди землі від 05.03.13, оскільки, на думку скаржника, ці обставини були направлені на позбавлення його права користування спірною земельною ділянкою.

Перед початком судового засідання представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

Скаржник участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, натомість подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника брати участь в судовому засіданні.

Норми статті 22 ГПК України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. З врахуванням того, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши подане клопотання позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не знайшла підстав для його задоволення, з огляду на те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.15 представники сторін не викликались, обставини щодо неможливості представника позивача брати участь у судовому засіданні документально не підтверджені, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для правильного вирішення спору по суті, інших клопотань на розгляд суду не надходили, а тому суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні навів свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги та відзиву на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 13.05.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.15 у справі № 921/1415/14-г/4, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 15.02.13 Тернопільською міською радою прийнято рішення № 6/29/75, яким, зокрема, надано в оренду КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер 6110100000060020071) під будівництво та обслуговування об'єктів комплексу придорожнього сервісу за адресою вул. 15 Квітня, з можливістю передачі зазначеної земельної ділянки в суборенду терміном на 10 років.

На підставі цього рішення 05.03.13 між Тернопільською міською радою (орендодавець) та КП фірмою «Тернопільбудінвестзамовник» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди), згідно з умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6110100000:06:002:0071 по вул. 15 Квітня у місті Тернополі, загальною площею 0,1500 га, в тому числі - землі, які використовуються в комерційних цілях для будівництва та обслуговування об'єктів комплексу придорожнього сервісу терміном на 10 років з 15.02.13 до 15.02.23.

Відповідно до п. 38 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за взаємною згодою сторін.

19 березня 2013 року між сторонами договору був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки площею 0,1500 га в оренду за адресою вул. 15 Квітня.

Як зазначає позивач у позовній заяві, з метою використання спірної земельної ділянки за її цільовим призначенням, а також враховуючи відсутність коштів на здійснення будівництва, 17.06.13 КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник» звернулось до орендаря з заявою № 371/12 про надання згоди на передачу в суборенду вищевказаної земельної ділянки ПП «Ідеал Буд Плюс», у відповідь на яку Тернопільською міською радою прийнято рішення № 660 від 20.06.13, яким погоджено заявнику укладення угоди відповідно до звернення.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.13 між КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник» (надалі - орендар) та ПП «Ідеал Буд Плюс» (надалі - суборендар) було укладено договір суборенди землі (надалі - договір суборенди), згідно з умовами якого земельна ділянка, що передається в суборенду, знаходиться у користуванні орендаря відповідно до договору оренди від 05.03.13, укладеного між орендарем та Тернопільською міською радою, про що в книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис від 19.03.13 за № 4791. Договір суборенди від 21.06.13 пройшов державну реєстрацію, про що в книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис від 21.06.13 за № 4874.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень серії ЕАІ № 563498 від 26.06.13 право суборенди на підставі договору суборенди землі від 21.06.13 зареєстроване за позивачем.

Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту , зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а цільове призначення земельної ділянки , згідно КВЦПЗ - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (п. 17, пп. 17.1 договору Суборенди).

Згідно з п. 9 договору суборенди, договір укладений на термін дії договору оренди.

У відповідності до п. 35 договору суборенди сторони дійшли згоди, що його дія припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - припинення дії договору оренди; - викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки, з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

На виконання умов зазначеного договору суборенди 22.04.13 між сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 0,1500 га в суборенду за адресою вул. 15 Квітня у м. Тернополі.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.14 Тернопільської міської ради прийнято рішення № 6/52/117 «Про надання земельних ділянок загальною площею 0,5000 га за адресою вул. 15 Квітня в постійне користування КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник», п.п. 1-3 якого вирішено:

- припинити КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради право оренди земельної ділянки площею 0,1500 га (кадастровий номер 6110100000:06:002:0071) за адресою вул. 15 Квітня, враховуючи письмову згоду землекористувачів;

- договір оренди земельної ділянки від 05.03.13, зареєстрований в книзі записів посвідчення факту реєстрації 19.03.13 за № 4791 - розірвати за взаємною згодою сторін;

- надати КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер 6110100000:06:002:0071) в постійне користування під будівництво та обслуговування об'єктів комплексу придорожнього сервісу за адресою вул. 15 Квітня.

05 листопада 2014 року КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради листом за №278/112 повідомило позивача про те, що, у зв'язку з прийняттям Тернопільською міською радою рішення від 28.10.14 за № 6/52/117, відповідно до якого розірвано договір оренди земельної ділянки від 05.03.13, договір суборенди землі від 21.06.13, у відповідності до п. 35 договору суборенди, розривається у зв'язку із припиненням договору оренди.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень серії ЕЕО № 794442 від 01.12.14 право постійного користування спірною земельною ділянкою для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій зареєстровано за КП фірмою «Тернопільбудінвестзамовник».

Не погоджуючись з рішенням Тернопільської міської ради від 28.10.14 № 6/52/117 «Про надання земельних ділянок загальною площею 0,5000 га за адресою вул. 15 Квітня в постійне користування КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник», позивач оскаржив його в судовому порядку з огляду на те, що міська рада, приймаючи зазначене рішення, порушила його право як належного користувача (суборендаря) на користування земельною ділянкою площею 0,1500 га (кадастровий номер 6110100000:06:002:0071) за адресою вул. 15 Квітня у м. Тернополі, оскільки позивач є суборендарем земельної ділянки, право суборенди на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, що підтверджується копією витягу серії ЕАІ № 563498 від 26.06.13, договір оренди якої припинено оспорюваним рішенням.

При цьому, як зазначає позивач, на момент прийняття оспорюваного рішення договір оренди землі продовжував діяти і не був припинений у встановленому законом порядку, а спірну земельну ділянку ні і у позивача, ні у третьої особи вилучено не було. Крім того, позивач поніс значні витрати на виготовлення проектної документації на орендовану земельну ділянку, а також на її обслуговування, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів про надання послуг на виготовлення проектної документації.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволені позовних вимог, з чим погоджується судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, з огляду на наступне:

Згідно преамбули Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 25, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення згідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частина перша, п. п. 2 та 10 частини другої ст. 16 ЦК України встановлюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту «г» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі його розірвання за згодою сторін.

Відповідно до п. 35 договору суборенди від 21.06.13 сторони погодили між собою, що дія договору суборенди припиняється у разі припинення дії договору оренди.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, договір оренди від 05.03.13, укладений між Тернопільською міською радою та КП фірмою «Тернопільбудінвестзамовник» був розірваний за взаємною згодою сторін (яка була виражена у письмовій формі) у передбаченому законом порядку та припинив свою дію, що є підставою відповідно до п. 35 договору суборенди від 21.06.13 та ст. 8 Закону України «Про оренду землі» для припинення чинності договору суборенди від 21.06.13, який був укладений між КП фірмою «Тернопільбудінвестзамовник» як суборендодавцем та ПП «Ідеал Буд Плюс» як суборендарем в рамках договору оренди.

Обставини щодо припинення КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» права користування земельною ділянкою площею 0,1500 га на умовах оренди та розірвання за згодою сторін договору оренди від 05.03.13 були оформлені, зокрема, в оспорюваному рішенні Тернопільської міської рада (п.п. 1, 2 рішення), яка, як уповноважений представник територіальної громади м. Тернопіль - власника спірної земельної ділянки, в межах наданих їй законом повноважень прийняла рішення про надання, зокрема, в постійне користування КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» під будівництво та обслуговування об'єктів комплексу придорожнього сервісу і спірну земельну ділянку площею 0,1500 га, окрім іншої земельної ділянки площею 0,3500 га.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, позовна вимога про визнання акту органу місцевого самоврядування недійсним в цілому, тобто, стосовно передачі в постійне користування КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» земельної ділянки загальною площею 0,5000 га за адресою вул. 15 Квітня, м. Тернопіль є необґрунтованою, з огляду на те, що позивач користувався на праві суборенди лише частиною вказаної земельної ділянки, а саме земельною ділянкою 0,1500 га (кадастровий номер 6110100000:06:002:0071).

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до преамбули оспорюваного рішення Тернопільської міської ради від 28.10.14 припинення землекористування КП «Тернопільбудінвестзамовник» було здійснено на підставі звернення останнього, тобто з ініціативи орендаря. Тобто, відповідач у справі не приймав рішення з власної ініціативи, а оспорюване рішення стосується регулювання земельних відносин між позивачем та відповідачем.

Припинення договору суборенди здійснено за умовами договору суборенди, укладеного між відповідачем та скаржником, і умови якого Тернопільська міська рада не погоджувала, оскільки не була стороною цього договору.

Натомість, позивач у справі, укладаючи договір суборенди, погодив умову щодо підстав припинення такого договору, в т.ч. і внаслідок припинення договору оренди (з будь-яких підстав, оскільки конкретні умови такого припинення сторони договору суборенди не встановлювали).

Таким чином, оскільки відповідач не приймав рішення про надання позивачу земельної ділянки, оспорюване рішення не містить тексту стосовно припинення землекористування позивача, не скасовує будь-яке попереднє рішення щодо надання спірної земельної ділянки, а тому не порушує ні вимог чинного законодавства в регулюванні щодо оренди землі й не порушує безпосередньо прав позивача.

Інші доводи скаржника носять суб'єктивний характер, не відповідають матеріалам справи та нормам ЦК України, ЗК України, Законів України «Про оренду землі» та «Про місцеве самоврядування в Україні», спростовуються вищенаведеним, а тому не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Відтак, судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами те, що при ухваленні рішення від 28.10.14 № 6/52/117 «Про надання земельних ділянок загальною площею 0,5000 га за адресою вул. 15 Квітня в постійне користування КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільська міська рада діяла поза межами наданих їй законом повноважень, а оспорюване рішення суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Судовий збір слід покласти на скаржника в порядку ст.ст. 49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу б/н від 31.03.15 Приватного підприємства "Ідеал Буд Плюс", м. Тернопіль залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.15 у справі № 921/1415/14-г/4 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.05.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.