Ухвала

від 30.04.2015 по справі 826/953/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/953/15 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗА Системз» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «РЗА Системз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, за результами якої складено акт перевірки від 31.07.2014 №3519/26-58-22-07-17/36158696 (т. 1,арк. 17-50).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки від 31.07.2014 № 3519/26-58-22-07- 17/36158696, зокрема: п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, ст.2 - 4, 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 138.8.1, пп. 138.8.5 п.138.8, п.138.10, п.138.12 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 207 308 грн., у тому числі: за 4 квартал 2012 року на суму 388216,00 грн. та за 2013 рік на 819092,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки від 31.07.2014 № 3519/26-58-22-07-17/36158696 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 № 0005632207 яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 1506510,00 грн., з якої: за основним платежем - 1205208,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3013027,00 грн. за платежем: податок на прибуток підприємств.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2014 № 0005632207 позивач оскаржив його в адміністративному порядку, відповідно до ст. 56 ПК України.

У зв'язку з чим, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до листа Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07.10.2014 № 16697/7/26-15-10-06-12 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «РЗА Системз» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 (стосовно завищення адміністративних витрат, інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, дебіторської та кредиторської заборгованості з нерезидентом ТОВ «РЗА Системз» (Росія) до акта перевірки від 31.07.2014 № 3519/26-58-22-07-17/36158696), за результатом якої складено акт перевірки від 22.10.2014 № 5140/26-58-22-07-17/36158696 (т. 1, арк. 120-).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки від 22.10.2014 № 5140/26-58-22-07-17/36158696 п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.2 - 4, 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 138.8.1, пп. 138.8.5 п.138.8, п.138.10, п.138.12 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 386116,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2012 року на суму 386116,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки від 22.10.2014 № 5140/26-58-22-07-17/36158696 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 27.10.2014 року № 0006442207, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 482645,00 грн., з якої: за основним платежем - 386116,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 96529,00 грн. за платежем: податок на прибуток підприємств (т. 1, арк. 14).

Не погоджуючись із вказаним рішенням та діями податкового органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати такі дії протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що застосування штрафних санкцій та пені до платника податків можливе лише у разі заниження податкового зобов'язання, несплати узгодженого грошового зобов'язання або ж неподання чи несвоєчасного подання податкової звітності, однак, ТОВ «РЗА Системз» не було занижено або не сплачено чи несвоєчасно сплачено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, як і не було порушено строків подання податкової звітності з податку на прибуток.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

В силу вимог п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 135.2 ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають: інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, п.п.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з п.138.5, п.п.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст..141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї ст.. та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В той же час, п. 86.10 ст. 86 ПК України чітко визначено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «РЗА Системз» одночасно зависило показник в рядку 06.1 декларації за 2 півріччя 2012 року «адміністративні витрати» на суму 1 838 647 грн. (1 674 840 грн. + 163 807 грн.) та занизило показники в рядку 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на суму 1 674 840 грн. та в рядку 06.2. «витрати на збут» на суму 163 807 грн.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1212 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» вбачається, що витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації) обчислюються шляхом додавання рядків 05 та 06 декларації, а об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності обраховується шляхом визначення різниці між рядком 01 (доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та рядком 04 (витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування).

Таким чином, одночасне заниження та завищення витрат за різними статтями (рядок 05 та рядок 06 декларації), але на однакову суму (1 838 647 грн.), не призводить до заниження грошового зобов'язання, яке вираховується шляхом додавання рядків 05 та 06 декларації.

Відтак, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що ТОВ «РЗА Системз» не було занижено рядок 04 декларації з податку на прибуток підприємства, оскільки відбулося одночасне завищення показника в рядку 06.1 декларації «адміністративні витрати» на суму 1 838 647 грн. (1 674 840 грн. + 163 807 грн.) та заниження показників на суму 1 838 647 грн., а саме: в рядку 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на суму 1 674 840 грн. та в рядку в рядку 06.2. «витрати на збут» на суму 163 807 грн.

У зв'язку з чим, ТОВ «РЗА Системз» не було завищено витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації), а, відтак, ТОВ «РЗА Системз» не було занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

Таким чином, висновок ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про завищення показника в рядку 06.1 декларації за 2 півріччя 2012 року «адміністративні витрати» на суму 1 838 647 грн. є помилковим, оскільки відповідачем під час перевірки не дотримані вимоги п. 86.10 ст. 86 ПК України, відповідно до якого в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника та не досліджено факт заниження позивачем витрат .

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем було порушено заповнення рядків декларації з податку на прибуток.

Відповідно до пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Однак, згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (в тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 та пп. 129.3.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу розпочинається нарахування пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, яке закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Стаття 120 ПК України передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафів за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності.

З наведено вбачається, що застосування штрафних санкцій та пені до платника податків можливе лише у разі заниження податкового зобов'язання, несплати узгодженого грошового зобов'язання або ж неподання чи несвоєчасного подання податкової звітності.

Таким чином , колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що застосування штрафних санкцій та пені до платника податків можливе лише у разі заниження податкового зобов'язання, несплати узгодженого грошового зобов'язання або ж неподання чи несвоєчасного подання податкової звітності, однак, ТОВ «РЗА Системз» не було занижено або не сплачено чи несвоєчасно сплачено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, як і не було порушено строків подання податкової звітності з податку на прибуток.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.