Рішення

від 10.04.2008 по справі 22ц-28322008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2832 2008 року

Справа №22ц-2832 2008  року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ       СУД

Дніпропетровської  області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

м.   Дніпропетровськ                                                                10  квітня 2008 

року

Судова колегія

Судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі:

судді-головуючого - КАЛИНОВСЬКОГО А.Б.

            суддів-

ЧУБУКОВА О.П., МИХАЙЛОВСЬКОЇ С.Ю.

при секретареві   - СИДОРЕНКО А.С.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійних захворювань України у м. Тернівці Дніпропетровської області

на рішення

Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2007 року по

цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних

захворювань України у м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення на

його користь недонарахованих сум щомісячних страхових виплат,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернівського

міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2007 року стягнуто з

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернівці

Дніпропетровської області (в подальшому Відділення ВД ФСНВУ) на користь ОСОБА_1

12918грн.33коп. одноразово в рахунок не донарахованих сум щомісячних страхових

виплат за період часу з 01.03.2002 року і по 30.11.2006 року та встановлено

подальші, починаючи з 01.12.2006 року, щомісячні страхові виплати у розмірі

1768грн. 72коп. з подальшими перерахунками.

В апеляційній

скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції як

такого, що не відповідає вимогам діючих норм матеріального та процесуального

права.

Перевіривши

матеріали справи, законність та обґрунтованість позовних вимог та рішення суду

в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія знаходить її як таку, що

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи

рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що при

перерахуванні позивачу щомісячних страхових виплат відповідач неправильно

застосував нормативне положення ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (далі -

Закон за №1105-ХІV від

Справа

№22ц-2832/56                                                                  

Суддя-головуючий

Категорія:

26                                                                 у суді першої

інстанціїМОРОЗОВА Л.М.

Суддя - доповідач

              у суді апеляційної

інстанції ЧУБУКОВ О.П.

23 вересня 1999 року),:замість коефіцієнту росту

середньої заробітної плати у галузях національної економіки застосував

коефіцієнт росту реальної середньомісячної заробітної плати, що призвело до суттєвого

зменшення розрахункових сум.

З такими

висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується, оскільки вони

суперечать вимогам діючих норм матеріального права.

У відповідності

до вимог ст.213 ЦПК України та згідно постанови Пленуму Верховного Суду України

від 29 грудня 1976 року за №11 „Про судове рішення " воно визнається

законним лише в тому разі, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального

законодавства та всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності

з діючими нормами матеріального права, які підлягають застосуванню до даних

правовідносин. Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що

мають суттєве значення для вирішення даної справи, висновку суду стосовно

встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і

підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому процесі.

Разом з тим,

оскаржуване рішення зазначеним вимогам цивільного судочинства не відповідає з

наступних підстав.

При його

ухваленні судом першої інстанції не було належним чином досліджено статус Фонду

та компетенції його Правління, а також не дано належної оцінки його рішенням,

прийнятим в межах цієї компетенції.

Так, у

відповідності до ч.1 ст.15 Закону України за №1105-ХІV від 23

вересня 1999 року. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є

комерційна самоврядна організація, що діє на підставі Статуту, який

затверджується її Правлінням, Фонд є юридичною особою.

Статтею 16-ю

вказаного Закону передбачено, що управління Фондом соціального страхування від

нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою і представниками

застрахованих осіб та роботодавців, а безпосереднє управління Фондом здійснюють

його Правління та Виконавча дирекція.

Частиною 7 ст.17

Закону передбачено, що правління Фонду направляє та контролює діяльність

Виконавчої дирекції Фонду і її робочих органів та затверджує нормативні

документи, які регламентують внутрішню діяльність Фонду. При цьому рішення

Правління Фонду є обов'язковими для їх виконання.

Своїми

постановами за №7 від 31 січня 2002 року та за №83 від 22 грудня 2005 року

Правління Фонду затвердило порядок призначення і здійснення страхових виплат

застрахованим особам та членам їх сімей, якими визначено, що коефіцієнт росту

страхових виплат встановлюється Правлінням Фонду.

Жодним іншим

нормативно-правовим актом це питання не врегульовано.

В той же час,

своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що Правління Фонду,

встановлюючи самостійно коефіцієнти росту щомісячних страхових виплат з

урахуванням коефіцієнту зростання середньої реальної заробітної плати

потерпілого, (на противагу коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати у

галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з

питань статистики), вийшло за межі своїх прав та компетенції.

Таке твердження

суду першої інстанції є безпідставним і не відповідає дійсності.

У відповідності

до ч.2 ст. 2 9 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності " перерахування сум щомісячних

страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному

році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними

центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування

проводиться з 01 березня наступного року.

Отже, ч.2 ст. 2

9 вказаного Закону України не передбачає механізму проведення такого

перерахунку, а лише визначає право потерпілих та членів їх сімей на підвищення щомісячних

страхових виплат та визначає підстави, з настанням яких виникає для Фонду

обов'язок перераховувати суми щомісячних страхових виплат: це зростання у

попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях

національної економіки. При цьому Закон не визначає, на який саме коефіцієнт (і

чи взагалі з допомогою якогось коефіцієнту) повинні перераховуватися суми

щомісячних страхових виплат.

У своєму

рішенні  суд першої  інстанції 

зазначив,  що при перерахуванні

щомісячних страхових виплат потерпілим Відділенню Фонду

необхідно було керуватись даними Держкомстату.

Дійсно,

Держкомстатом щорічно надається Фонду так званий «коефіцієнт зростання

середньої заробітної плати», який відображає собою, як зазначено у відповідних

його листах, ступінь росту середньої номінальної заробітної плати в галузях

національної економіки.

Тобто чистого

коефіцієнту середньої заробітної плати не існує взагалі.

Окрім того

Держкомстатом в листі від 28.09.2005 року за № 9/2-2-9/371 зазначено, що

«питання вибору та застосування статистичних показників для розрахунку розміру

соціальних виплат не належить до компетенції Держкомстату».

Судом першої

інстанції зазначено, що відповідач, перерахувавши позивачеві щомісячні страхові

виплати виходячи з встановлених його Правлінням коефіцієнтів зростання

середньої реальної заробітної плати, порушив його права.

Це твердження

суду судова колегія також находить безпідставним і як таке, що не відповідає

дійсності.

При застосуванні

коефіцієнтів зростання середньої реальної заробітної плати відповідач керувався

Методикою розрахунку індексів реальної заробітної плати, затвердженою Наказом

Держкомстату від 07.06.2002 року за № 219.

Індекс реальної

заробітної плати враховує вплив зміни цін і характеризує зміну купівельної

спроможності номінальної заробітної плати, тобто характеризує рівень інфляції,

подорожчання вартості життя.

Оскільки ч.2

ст.29 Закону України за №1105-ХІV від 23 вересня

1999 року передбачається перерахунок щомісячних страхових виплат у разі

зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях

національної економіки у зв'язку з подорожчанням вартості життя та інфляційними

процесами, то проведений відповідачем перерахунок належних позивачу щомісячних

страхових виплат з використанням відповідних коефіцієнтів росту реальної

заробітної плати ґрунтується на вимогах закону і не  порушує законних прав та інтересів позивача,

а висновок суду першої інстанції було зроблено з недодержанням вимог діючих

норм вказаного Закону України.

З урахуванням

викладеного та керуючись от.от.303,307,309,313,314 та 316 ЦПК

України,   -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну

скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м.

Тернівці. Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення

Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2007 року

скасувати.

ОСОБА_1 у

задоволенні його  позовних вимог до

Відділення

виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійних захворювань України у м. Тернівці Дніпропетровської області про

стягнення на його користь недонарахованих сум щомісячних страхових виплат

відмовити.

Рішення

набирає законної сили з моменту його оголошення і .з цього ж моменту

може

бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців.