Постанова

від 15.05.2015 по справі 803/564/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2015 року Справа № 803/564/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації з'єднання борців "За справедливість" до Володимир-Волинського міського відділу (з обслуговування міста та району) Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація з'єднання борців "За справедливість" звернулась з адміністративним позовом до Володимир-Волинського міського відділу (з обслуговування міста та району) Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (Володимир-Волинський МВ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (УМВС України у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні інформації на запит відокремленого підрозділу позивача і, у зв'язку з цим, у перешкоджанні діяльності Громадської організації з'єднання борців "За справедливість; про зобов'язання надати запитувану інформацію протягом п'яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

Відокремлений підрозділ Громадської організації з'єднання борців "За справедливість" у Волинській області звернувся до Володимир-Волинського МВ (з обслуговування міста та району) УМВС України у Волинській області із запитом № 1ск-28/15вих. від 16 лютого 2015 року про отримання інформації, а саме: інформації про одержані доходи начальником міськвідділу, заступниками начальника міськвідділу, начальниками структурних підрозділів (відділів, секторів), зокрема, про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету, за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року із визначенням місячної суми доходу в розрізі кожного посадовця, займаної ним посади.

15 березня 2015 року отримано відповідь на вказаний запит - лист № 3/2619 від 20 лютого 2015 року, відповідно до якої відповідачем відмовлено у наданні інформації на підставі статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки інформація про заробітну плату інших осіб може надаватися для ознайомлення лише за рішенням суду, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.

Дії відповідача щодо відмови у наданні інформації і у першкоджанні діяльності громадської організації позивач просив визнати протиправними з наступних підстав.

Відповідно до Конституції України, Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", Закону України "Про захист персональних даних", Закону України "Про оплату праці" запитувана інформація щодо розміру заробітної плати, премії, матеріальної допомоги, інших виплат з державного чи місцевого бюджетів працівнику державного органу не є конфіденційною, таємною або службовою, є відкритою за режимом доступу і доступ до такої інформації не потребує згоди особи. Надання інформації про бюджетні витрати відповідає суспільним інтересам при запобіганні та виявленні корупції, що є необхідним для економічного добробуту, забезпечує право особи на доступ до інформації. Запитувана інформація необхідна позивачу для використання при формуванні громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету в суспільстві.

Керуючись наведеним позивач просив позов задовольнити та постановити окрему ухвалу при виявленні підстав для її постановлення.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову № 3/5962 від 21 квітня 2015 року, № 15/763 від 22 квітня 2015 року відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача просили в задоволенні позову відмовити повністю, керуючись наступним.

Як визначено статтями 19, 32 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про захист персональних даних" поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно із пунктом 4 частини першої, частини другої статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація про інших осіб може надаватись для ознайомлення за рішенням суду, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів. Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Після отримання запиту Відокремленого підрозділу Громадської організації з'єднання борців "За справедливість" у Волинській області № 1ск-28/15вих. від 16 лютого 2015 року працівники Володимир-Волинського МВ, зокрема, начальник міськвідділу, заступники начальника міськвідділу, начальник сектору карного розшуку, начальник сектору кримінальної міліції у справах дітей, начальник сектору по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, начальник сектору дільничних інспекторів міліції не надали згоди на поширення інформації про одержані ними доходи у 2014 році.

З наведених підстав відповідач і третя особа просили в позові відмовити, оскільки відповідь на запит позивача про отримання інформації щодо одержаних доходів посадовими особами міськвідділу (розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету) надано в порядку і обсязі, визначеними чинним законодавством.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в клопотанні від 06 травня 2015 року позивач просив справу розглядати без його участі (а.с. 53).

Представники відповідача і третьої особи на стороні відповідача також в судове засідання не прибули, в клопотаннях від 15 травня 2015 року просили розгляд справи здійснювати без їх участі (а.с. 56. 57).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому усіма особами, які беруть участь у справі, заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом дії відповідача щодо відмови у наданні публічної інформації, вчинені відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялись на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій в частині відмови в наданні інформації, а тому вони є протиправними.

В частині визнання дій відповідача протиправними, оскільки вони перешкоджають діяльності громадської організації, позов задоволенню не підлягає.

Так, судом встановлено, що 16 лютого 2015 року Відокремлений підрозділ Громадської організації з'єднання борців "За справедливість" у Волинській області звернувся до Володимир-Волинського МВ із запитом № 1ск-28/15вих. про отримання інформації щодо одержаних доходів начальником міськвідділу, заступниками начальника міськвідділу, начальниками структурних підрозділів (відділів, секторів), зокрема, про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету, за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року із визначенням місячної суми доходу в розрізі кожного посадовця, займаної ним посади (а.с. 7).

Листом від 20 лютого 2015 року № 3/2619 Володимир-Волинським МВ надано відповідь на запит № 1ск-28/15вих. від 16 лютого 2015 року (а.с. 8) відповідно до якої запитувачу відмовлено у наданні інформації на підставі статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки інформація про заробітну плату інших осіб може надаватися для ознайомлення лише за рішенням суду, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів. Крім того, роз'яснено право оскарження рішення розпорядника інформації до вищого органу або суду в порядку статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

З такими висновками органу УМВС України у Волинській області суд не погоджується, виходячи з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно із статтею 1 цього Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 цього ж Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється, зокрема, на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом (стаття 4 Закону).

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону).

В свою чергу види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", що кореспондується зі статтями 20-21 Закону України "Про інформацію". Так, в силу положень частин першої, другої статті 6 цього Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

Згідно із приписами статей 12 і 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" позивач, як запитувач інформації - юридична особа є суб'єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації, відповідач, як суб'єкт владних повноважень - орган державної влади також є суб'єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації і за наявності в нього відповідної інформації є її розпорядником.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону, на розпорядників інформації покладено обов'язок надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відносини, які склалися між сторонами, врегульовані нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації". Публічна інформація про осіб, котрі одержали державне та комунальне майно у власність чи користування, про розмір оплати праці та інших виплат з бюджетів усіх рівнів, не є інформацією з обмеженим доступом.

Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо відмови у наданні інформації за запитом на інформацію про одержані доходи начальником міськвідділу, заступниками начальника міськвідділу, начальниками структурних підрозділів (відділів, секторів), в тому числі про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету, за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року із визначенням місячної суми доходу в розрізі кожного посадовця, займаної ним посади, є обґрунтованими, оскільки інформація, яку він просить надати, є публічною та стосується розпорядження бюджетними коштами, при цьому відповідач є розпорядником запитуваної публічної інформації.

При цьому судом не взято до уваги посилання відповідача на пункт 4 частини першої статті 10 Закону України як на підставу для відмови у наданні запитуваної інформації, оскільки вказана норма регламентує право кожної особи на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів, але не містить обмежень щодо поширення інформації про доходи осіб, які здійснюють посадові або службові повноваження, займаючи посади, пов'язані з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Крім того, безпідставними є заперечення відповідача проти адміністративного позову з тих підстав, що посадовими особами відповідно до рапортів від 18 лютого 2015 року (а.с. 58-65) не надано згоди на розголошення інформації про одержані ними доходи у 2014 році, оскільки запитувана позивачем інформація відноситься до публічної інформації, не стосується персональних даних фізичних осіб (конфіденційної інформації), а тому дозволу особи на її розголошення не потребує.

Суд керувався також рішенням Конституційного суду України від 20 січня 2012 року у справі № 1-9/2012 за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, відповідно до якого інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Оскільки суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні запитуваної інформації, тобто, дії відповідача в цій частині є протиправними, тому надання достовірної, точної та повної інформації є обов'язком відповідача.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання дій Володимир-Волинського МВ щодо відмови у наданні інформації на запит протиправними, зобов'язання надати Відокремленому підрозділу Громадської організації з'єднання борців "За справедливість" у Волинській області інформацію про одержані доходи начальником міськвідділу, заступниками начальника міськвідділу, начальниками структурних підрозділів (відділів, секторів) про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету, за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року із визначенням місячної суми доходу в розрізі кожного посадовця, займаної ним посади.

Позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними, оскільки вони перешкоджають діяльності громадської організації, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності позивача є 94.99 - діяльність інших громадських організацій (а.с. 22). Згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2010) клас 94.99 "Діяльність інших громадських організацій" включає: діяльність організацій, безпосередньо не пов'язаних із політичними партіями, які впливають на суспільну думку шляхом просвіти, політичного впливу, збирання коштів тощо (цивільні ініціативи та рухи протесту; екологічний рух; організації, які виступають на підтримку розвитку громад і розширення можливостей освіти, н.в.і.у.; організації захисту та поліпшення умов існування окремих груп населення, наприклад, етнічних груп і груп меншості тощо; асоціації патріотичного напряму, у т.ч. асоціації ветеранів війни); асоціації споживачів; асоціації автомобілістів; асоціації, які створені з метою встановлення соціальних контактів, такі як масонські ложі тощо; асоціації молоді, студентські асоціації, клуби тощо; асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів або організації дозвілля (крім спортивних та ігрових клубів), наприклад, поетичні, літературні кружки, клуби книголюбів, любителів історії, музики та живопису, клуби колекціонерів, громадські клуби, карнавальні клуби тощо. Цей клас також включає: діяльність із надання гранта членськими або іншими організаціями; діяльність зі сприяння мисливству та відловлюванню тварин.

Як вбачається із Статуту Громадської організації з'єднання борців "За справедливість", метою діяльності організації є об'єднання громадян на основі спільності інтересів для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення політичних, економічних, трудових, соціальних, культурних та інших інтересів членів з'єднання (а.с. 14).

Позивач також є засновником друкованого періодичного видання - газети "Вісник малозахищених".

Однак, аналіз видів та мети діяльності позивача як громадської організації не дає підстав для висновку, що відмова відповідача у наданні інформації про заробітну плату його керівників та керівників структурних підрозділів є перешкоджанням діяльності громадської організації, а тому в задоволенні позову в частині визнання дій відповідача протиправними, оскільки вони перешкоджають діяльності громадської організації слід відмовити.

Крім того, прохання позивача постановити окрему ухвалу не є позовною вимогою, оскільки відповідно до статті 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Таким чином, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду. У даній справі суд не вважає необхідним постановляти окрему ухвалу.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп., сплачений квитанцією № 6218 від 07 квітня 2015 року (а.с. 19).

Керуючись частиною четвертою статті 122, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про інформацію", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Володимир-Волинського міського відділу (з обслуговування міста та району) Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо відмови у наданні публічної інформації на запит.

Зобов'язати Володимир-Волинський міський відділ (з обслуговування міста та району) Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області надати Відокремленому підрозділу Громадської організації з'єднання борців "За справедливість" у Волинській області інформацію про одержані доходи начальником міськвідділу, заступниками начальника міськвідділу, начальниками структурних підрозділів (відділів, секторів) про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету, за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року із визначенням місячної суми доходу в розрізі кожного посадовця, займаної ним посади.

Присудити Громадській організації з'єднання борців "За справедливість" (30100, Хмельницька область, місто Нетішин, проспект Курчатова, будинок 7, квартира 21, ідентифікаційний код юридичної особи 22764531) з Державного бюджету України 73 грн. 08 коп. (сімдесят три гривні вісім копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова