Ухвала

від 23.11.2015 по справі 803/564/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 р. Справа № 876/6872/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Володимир-Волинського міського відділу (з обслуговування міста та району) УМВС України у Волинській області та Громадської організації з'єднання борців «За справедливість» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2015 року у справі за позовом Громадської організації з'єднання борців «За справедливість» до Володимир-Волинського міського відділу (з обслуговування міста та району) УМВС України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року Громадська організація з'єднання борців «За справедливість» звернулася в суд з адміністративним позовом до Володимир-Волинського міського відділу, управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні інформації на запит відокремленого підрозділу позивача і, у зв'язку з цим, у перешкоджанні діяльності ГОЗБ «За справедливість»; про зобов'язання надати запитувану інформацію протягом п'яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2015 року задоволено частково адміністративний позов. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні публічної інформації на запит та зобов'язано Володимир-Волинський МВ УМВС України надати Відокремленому підрозділу ГОЗБ «За справедливість» у Волинській області інформацію про одержані доходи начальником міськвідділу, заступниками начальника міськвідділу, начальниками структурних підрозділів (відділів, секторів) про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету, за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року із визначенням місячної суми доходу в розрізі кожного посадовця, займаної ним посади.

Не погодившись з прийнятим рішення в незадоволеній судом частині позовної вимоги, щодо визнання дій відповідача протиправними, ГОЗБ «За справедливість» подало апеляційну скаргу, вважаючи що протиправні дії відповідача перешкоджають діяльності громадської організації. Просить скасувати оскаржувану постанову в незадоволеній частині адміністративного позову та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в частині визнання протиправними дії Володимир-Волинського МВ УМВС України, що виявилися у перешкоджанні діяльності ГОЗБ «За справедливість».

При тому вважає, що суд упереджено не взяв до уваги, й не спростував та не мотивував чому не бере до уваги і не відхиляє те, що відповідач неправомірно відмовив, з надуманої причини, що така інформація надається для ознайомлення лише на підставі рішення суду, тобто, відніс її до конфіденційної інформації з обмеженим доступом протизаконно. Ця інформація, в разі отримання від Відповідача (розпорядника) інформації про заробітну плату, необхідна для використанні при формуванні громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету суспільстві, а також, для того, щоб громадськість знала про те, скільки податків іде і заробітну плату чиновників, зокрема правоохоронної системи. Однак, суд не мотивував і аргументував як ця відмова не може перешкоджати діяльності борців за справедливість.

Відповідач - Володимир-Волинський МВ УМВС України та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача УМВС України у Волинській області з постановою суду першої інстанції в частині задоволення не погодилися, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не дана належна оцінка і не в повному об'ємі досліджені представлені по справі докази в їх сукупності, невірно застосовані норми матеріального права, а тому просять у своїх апеляційних скаргах оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

При тому відповідач та тертя особа обґрунтовують свої апеляційні скарги аналогічно поданими заперечення на адміністративний позов, зокрема тим, що за статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Вказані запитувачем інформації посадовці Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області не дали згоди на надання інформації про розмір їх заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат з зазначенням прізвища, ініціалів та займаної посади, про що подали письмові рапорти, які суд при постановленні рішення до уваги не взяв.

Зазначають, що метою діяльності позивача є об'єднання громадян на основі спільності інтересів для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення політичних, економічних, трудових, соціальних, культурних та інших інтересів членів з'єднання. Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ГОЗБ «За справедливість» є 94.99 - діяльність інших громадських організацій. Згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2010) клас 94.99 «Діяльність інших громадських організацій» включає: діяльність організацій, безпосередньо не пов'язаних із політичними партіями, які впливають на суспільну думку шляхом просвіти, політичного впливу, збирання коштів тощо (цивільні ініціативи та рухи протесту; екологічний рух; організації, які виступають на підтримку розвитку громад і розширення можливостей освіти, н.в.і.у.; організації захисту та поліпшення умов існування окремих груп населення, наприклад, етнічних груп і груп меншості тощо; асоціації патріотичного напряму, у т.ч. асоціації ветеранів війни); асоціації споживачів; асоціації автомобілістів; асоціації, які створені з метою встановлення соціальних контактів, такі як масонські ложі тощо; асоціації молоді, студентські асоціації, клуби тощо; асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів або організації дозвілля (крім спортивних та ігрових клубів), наприклад, поетичні, літературні кружки, клуби книголюбів, любителів історії, музики та живопису, клуби колекціонерів, громадські клуби, карнавальні клуби тощо. Цей клас також включає: діяльність із надання гранта членськими або іншими організаціями; діяльність зі сприяння мисливству та відловлюванню тварин. Тому відмова Володимир-Волинського МВ УМВС України у наданні інформації про заробітну плату його керівників та керівників структурних підрозділів не є перешкоджанням діяльності даної громадської організації. За таких обставин оскаржувану постанову суду не можуть вважати обґрунтованою.

Оскільки від осіб, які беруть участь у справі, не поступило клопотань про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно відхилити з наступних мотивів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

З'ясовуючи обставини справи, суд першої інстанції встановив і такі обставини підтверджено матеріалами справи, що 16.02.2015 року відокремлений підрозділ Громадської організації з'єднання борців "За справедливість" у Волинській області звернувся до Володимир-Волинського МВ УМВС України із запитом № 1ск-28/15вих. про отримання інформації щодо одержаних доходів начальником міськвідділу, заступниками начальника міськвідділу, начальниками структурних підрозділів (відділів, секторів) про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету, за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року із визначенням місячної суми доходу в розрізі кожного посадовця, займаної ним посади.

Відповідно до ст. 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 цього ж Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється, зокрема, на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом (стаття 4 Закону).

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону).

Разом з тим, види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", що кореспондується зі статтями 20-21 Закону України "Про інформацію". Згідно частин першої та другої статті 6 цього Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

Крім того, статтею ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Листом від 20.02.2015 року № 3/2619 Володимир-Волинським МВ УМВС України надано відповідь на запит № 1ск-28/15вих. від 16.02.2015 року, відповідно до якої запитувачу відмовлено у наданні інформації на підставі ст. 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки інформація про заробітну плату інших осіб може надаватися для ознайомлення лише за рішенням суду, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів. Крім того, роз'яснено право оскарження рішення розпорядника інформації до вищого органу або суду в порядку ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Колегія суддів зазначає, що розпорядження бюджетними коштами включає в тому числі здійснення витрат з державного чи місцевого бюджету, а заробітна плата та інші виплати (премії, надбавки, доплати, матеріальна допомога тощо) посадовим та службовим особам органів внутрішніх справ є витратами з бюджету.

Проаналізувавши наведені вище норми законодавства в їх системному зв'язку, колегія суддів дійшли висновку про те, що не є інформацією з обмеженим доступом (конфіденційною інформацією) інформація, розпорядниками якої є суб'єкти владних повноважень, а також інформація про виплати з бюджетів усіх рівнів, в тому числі фінансування виплат заробітної плати посадовим особам органів міліції.

В контексті фактичних обставин даної адміністративної справи колегія суддів зазначає, що відносини, які склалися між сторонами, врегульовані нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації", а публічна інформація про осіб, котрі одержали державне та комунальне майно у власність чи користування, про розмір оплати праці та інших виплат з бюджетів усіх рівнів, не є інформацією з обмеженим доступом, а публічною, в тому числі і відомості про складові заробітної плати (оклад, премії, надбавки, доплати тощо).

Тому суд першої інстанції правильно визнав дії відповідача щодо відмови у наданні публічної інформації на запит протиправними та прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо відмови у наданні інформації за запитом на інформацію про одержані доходи начальником міськвідділу, заступниками начальника міськвідділу, начальниками структурних підрозділів (відділів, секторів), в тому числі про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат, що отримані із державного бюджету за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року із визначенням місячної суми доходу в розрізі кожного посадовця, займаної ним посади, є обґрунтованими, оскільки інформація, яку він просить надати, є публічною та стосується розпорядження бюджетними коштами, при цьому відповідач є розпорядником запитуваної публічної інформації.

Доводи відповідача та третьої особи в апеляційних скаргах з посиланням на ст. 10 Закону України як на підставу для відмови у наданні запитуваної інформації не приймається до уваги, оскільки вказана норма регулює право кожної особи на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів, але не містить обмежень щодо поширення інформації про доходи осіб, які здійснюють посадові або службові повноваження, займаючи посади, пов'язані з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Також безпідставними є доводи апелянтів зі сторони відповідача на обставини, що посадовими особами відповідно до рапортів від 18.02.2015 року не надано згоди на розголошення інформації про одержані ними доходи у 2014 році, оскільки запитувана позивачем інформація відноситься до публічної інформації, не стосується персональних даних фізичних осіб (конфіденційної інформації), а тому дозволу особи на її розголошення не потребує.

Перевіряючи доводи, викладені в апеляційній скарзі ГОЗБ «За справедливість», колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Докази, подані позивачем на підтвердження своїх вимог, не дають підстав для висновку, що відмова відповідача у наданні інформації про заробітну плату його керівників та керівників структурних підрозділів є перешкоджанням діяльності громадської організації, а тому доводи позивача в частині визнання дій відповідача такими, що перешкоджають діяльності громадської організації до уваги не беруться.

Загалом приведені в апеляційних скаргах доводи висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що місцевим судом винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Володимир-Волинського міського відділу (з обслуговування міста та району) УМВС України у Волинській області та Громадської організації з'єднання борців залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2015 року у справі № 803/564/15-a - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко