Постанова

від 28.04.2015 по справі 804/2866/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р. Справа № 804/2866/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гуцал А.В., розглянувши за участю:

представника позивача - Харламова Д.І., довіреність б/н від 12.12.2014 року,

представника відповідача - Копань А.В., довіреність № 714/10/10-006 від 13.01.2015 року

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "МТЦ-Запоріжжя"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Обставини справи: Приватне підприємство "МТЦ-Запоріжжя" (далі по тексту - позивач, ПП "МТЦ-Запоріжжя") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області (далі по тексу - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.01.2015 року № 0000532204.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок відчуження нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 22.12.2011 року користувачем земельних ділянок (кадастровий номер НОМЕР_2 та кадастровий номер НОМЕР_3) є фізична особа-підприємець ОСОБА_3, у зв'язку з чим на нього покладено обов'язок зі сплати орендної плати. Відповідно до п. 4.1 договору оренди землі, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях, з урахуванням договору) у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку. Зміни до договору оренди земельної ділянки щодо збільшення розміру орендної плати за землю сторони не вносили. У зв'язку з цим, ПП «МТЦ Запоріжжя» не допускало порушення умов договорів оренди земельних ділянок та здійснювало сплату орендних платежів належним чином.

В поясненнях до позову представник позивача зазначив, що визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі листів Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області є неправомірним, оскільки згідно чинного законодавства лист не є законодавчо встановленим документом про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 70 КАС України, внаслідок чого інформація, викладена в цьому листі, не може бути використана відповідачем при розрахунку земельного податку чи орендної плати.

Представник відповідача проти позову заперечував. В запереченнях зазначив, що документальною виїзною перевіркою з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки встановлено порушення п.п 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, внаслідок чого занижена орендна плата за період з 01.12.2011 року по 01.12.2014 року за земельні ділянки, які розташовані на території Жовтневого району м. Дніпропетровська на суму 79 461,10 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 19865,27 грн. Крім цього, ПП «МТЦ Запоріжжя» не було розірвано договір оренди земельної ділянки, а факт продажу нерухомого майна не є підставою сплати орендної плати за землю, оскільки у разі відчуження права власності на об'єкти нерухомості, розміщені на орендованій земельній ділянці, орендар є платником орендної плати за землю до моменту повернення земельної ділянки орендодавцю згідно акту приймання-передачі земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представників сторін, всебічно і повно встановивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу № 1863 від 22.12.2014 року з 25.12.2014 по 31.12.2014 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «МТЦ Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 22119477) з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки розташовані на території Жовтневого району за період з 01.12.2011 р. по 01.12.2014 р., за результатом якої складено акт перевірки від 13 січня 2015 року № 53/22-0422119477.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення підпункту п.п 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та пп. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме: заниження орендної плати за земельні ділянки на суму 79 461,10 грн. (розмір орендної плати встановлюється у договорі, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ХIII розділом Податкового кодексу України).

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 31.01.2015 року № 0000532204 ПП «МТЦ Запоріжжя» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна палата з юридичних осіб на загальну суму 99 326,37 грн., в тому числі: за основним платежем - 79461,10 грн., за штрафними санкціями - 19865,17 грн.

Матеріали справи свідчать, що між Дніпропетровською міською радою та ПП «МТЦ Запоріжжя» 19.01.2006 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0826га (кадастровий номер НОМЕР_3) за цільовим призначенням - інша комерційна діяльність (далі - Договір 1) та договір оренди земельної ділянки площею 0,2885га (кадастровий номер НОМЕР_2) за цільовим призначенням - інша комерційна діяльність (далі - Договір 2).

Згідно із пунктом 4.1 Договору, річна орендна плата за земельні ділянки по вказаним договорам встановлюється у грошовій формі у розмірі 1 % від її нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Згідно листа Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 10.11.2014 р. № 26/348, який використовувався відповідачем при проведенні перевірки, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2) у 2011-2014 році складає 1758,54 грн.; за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3) у 2011-2014 році складає 1799,92 грн.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV .

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2014 року у справі № 21-274а14.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, на переконання суду, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі діючого законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо твердження позивача про відчуження ПП «МТЦ Запоріжжя» на користь ФОП ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 22.12.2011 року всього нерухомого майна, розташованого на орендованих земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 та 21, і у зв'язку з цим, саме останній повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки, які були орендовані ПП «МТЦ Запоріжжя», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. При цьому, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст. 34 Закону № 161-XIV). Згідно ч. 4 ст. 15 Закону № 161- XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст. 17 Закону № 161-XIV). Відповідно до п.1 ст. 154 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. У зв'язку з цим, у разі відчуження права власності на об'єкти нерухомості, розміщені на орендованій земельній ділянці, орендар є платником орендної плати за землю до моменту повернення земельної ділянки орендодавцю згідно акту приймання-передачі земельної ділянки.

Таким чином, оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області про розірвання договорів оренди земельних ділянок між ПП «МТЦ Запоріжжя» та Дніпропетровської міською радою прийняті лише 03.11.2014 року, у позивача був обов'язок сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками згідно норм чинного законодавства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до прийняття рішень Господарським судом Дніпропетровської області про розірвання договорів оренди земельних ділянок, позивачем подавалися декларації зі сплати орендної плати за землю з встановленням річної суми орендної плати.

Щодо твердження позивача про неналежність листа Управління Держземагенства № 26/348 від 10.11.2014 року, суд зазначає наступне.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року Управлінням Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,2885 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки загальною площею 0,0826 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельних ділянок у м. Дніпропетровську за період з 2011-2014 року не змінювалась. Як вбачається з витягів з технічної документації, нормативна грошова оцінка по вказаним земельним ділянкам співпадає з нормативною грошовою оцінкою ділянок, зазначених в листі Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 10.11.2014 року № 26/348 (5073401,17 грн. (нормативна грошова оцінка) / 2885 кв.м. (площа ділянки) = 1758,54 грн. за 1 кв.м.; 1486735,67 (нормативна грошова оцінка) / 826 кв.м. (площа ділянки) = 1799,92 грн. за 1 кв.м.).

Відтак, адміністративний позов ПП «МТЦ Запоріжжя» не підлягає задоволенню, а податкове повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 31.01.2015 року № 0000532204 не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про судовий збір, суд зазначає наступне.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету .

У судовому засіданні, яке відбулось 28.04.2015 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 12.05.2015 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «МТЦ Запоріжжя» на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя (підпис) Д.В. Сидоренко Постанова не набрала законної сили 28.04.2015