Постанова

від 30.03.2015 по справі 826/2378/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2015 року 13:10 № 826/2378/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю:

представника позивача - Гапяк А.Є., Кулачко Т.М.

представника відповідача-1 - Ткачук Т.О.

представника відповідача -2 - Богдановська Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична» до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і рішення про розгляд скарги,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична» (далі по тексту - позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-1) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.12.2014р. №0000532202, визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2015р. №1020/10/26151000 про розгляд скарги на податкове повідомлення - рішення від 11.12.2014р. №0000532202 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийняті протиправно, оскільки за результатами податкової перевірки відповідач - 1 повинен був прийняти два окремі податкові повідомлення - рішення, як то передбачено п. 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.2012р. №1236.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

Представник відповідача - 2 проти позовних вимог заперечив, з тих підстав, що рішення про розгляд скарги не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

На підставі п.п. 75.1.5 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78, статті 79 Розділу ІІ Податкового кодексу України та на підставі наказу відповідача - 1 №964 від 04.12.2013р. ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ «Перша Енергетична», за результатами якої 19.11.2014р. складено акт №5811/26-58-22-02-18/38639040 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки достовірності визначення ТОВ «Перша Енергетична» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень - вересень 2014 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 200.4, 200.6 статті 200 ПК України та п.п. 7.5.2 наказу ДПС України від 19.06.2012р. №522 «Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, ТОВ «Перша Енергетична» завищено суму рядка 24 декларації з ПДВ за вересень 2014 року в розмірі 1 857 074грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем- 1 прийнято 11.12.2014р. податкове повідомлення - рішення №0000532202, форми «В4», яким на підставі порушення п. 200.4, 200.6 статті 200 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 857 074грн. за вересень 2014 року.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №0000532202 від 11.12.2014р., форми «В4», позивач 26.12.2014р. подав до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу №26/12/14-1.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2015р. №1020/10/26151000 «Про розгляд скарги» скаргу ТОВ «Перша Енергетична» від 26.12.2014р. №26/12/14-1 не розглянуто у зв'язку з пропуском строку, передбаченого п.п. 56.17.1 п. 56.17 статті 56 ПК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є придбання основних фондів, а саме: виробниче обладнання - виробнича лінія з розливу води, купажне відділення для приготування цукрових сиропів ОКСП-2000, палетооберточна машина МПО «Кокон 1,5», упаковочна машина УМТ-1500-АЛ.01, етикет очна машина МППЕ-10000А (складає 100% в причині виникнення від'ємного значення). Даний товар було придбано у ТОВ «Асканія Плюс» (код ЄДРПОУ 37744685).

Так, відповідно до Договору №18/07-П від 18.07.2014р. укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ «Асканія Плюс» (Продавець), Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві обладнання та матеріали, визначені у п. 1.2 даного Договору, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений товар. Найменування, асортимент, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Оплата за поставлений товар здійснювалась на підставі наступних платіжних доручень: №ПЕ000000199 від 18.07.2014р., №ПЕ000000200 від 18.07.2014р., №ПЕ00000202 від 18.07.2014р., №ПЕ0000000203 від 18.07.2014р., №ПЕ000000204 від 18.07.2014р., №ПЕ000000205 від 18.07.2014р., №ПЕ000000206 від 18.07.2014р., №ПЕ000000207 від 18.07.2014р., №ПЕ000000208 від 18.07.2014р., №ПЕ000000209 від 18.07.2014р., №ПЕ000000210 від 18.07.2014р., №ПЕ000000211 від 18.07.2014р., №ПЕ000000212 від 18.07.2014р., №ПЕ000000213 від 18.07.2014р., №ПЕ000000214 від 18.07.2014р., №ПЕ000000215 від 18.07.2014р., №ПЕ000000216 від 18.07.2014р., №ПЕ000000217 від 18.07.2014р., №ПЕ000000218 від 18.07.2014р., №ПЕ000000219 від 18.07.2014р., №ПЕ000000220 від 18.07.2014р., №ПЕ000000221 від 18.07.2014р., №ПЕ000000222 від 18.07.2014р., №ПЕ000000223 від 18.07.2014р., №ПЕ000000224 від 18.07.2014р., №ПЕ000000225 від 18.07.2014р., №ПЕ000000227 від 18.07.2014р., №ПЕ000000228 від 18.07.2014р., №ПЕ000000229 від 18.07.2014р., №ПЕ000000230 від 18.07.2014р., №ПЕ000000231 від 18.07.2014р., №ПЕ000000232 від 18.07.2014р., №ПЕ000000233 від 18.07.2014р., №ПЕ000000234 від 18.07.2014р., №ПЕ000000235 від 18.07.2014р., №ПЕ000000236 від 18.07.2014р., №ПЕ000000237 від 18.07.2014р., №ПЕ000000238 від 18.07.2014р., №ПЕ000000239 від 18.07.2014р., №ПЕ000000240 від 18.07.2014р., №ПЕ000000241 від 18.07.2014р., №ПЕ000000242 від 18.07.2014р., №ПЕ000000243 від 18.07.2014р., №ПЕ000000244 від 18.07.2014р., №ПЕ000000245 від 18.07.2014р., №ПЕ000000246 від 18.07.2014р., №ПЕ000000247 від 18.07.2014р., №ПЕ000000248 від 21.07.2014р., №ПЕ000000249 від 21.07.2014р., №ПЕ000000250 від 21.07.2014р., №ПЕ000000251 від 21.07.2014р., №ПЕ000000252 від 21.07.2014р., №ПЕ000000253 від 21.07.2014р., №ПЕ000000253від 21.07.2014р., №ПЕ000000254 від 21.07.2014р., №ПЕ000000255 від 21.07.2014р., №ПЕ000000256 від 21.07.2014р., №ПЕ000000257 від 21.07.2014р., №ПЕ000000258 від 21.07.2014р., №ПЕ000000259 від 21.07.2014р., №ПЕ000000260 від 23.07.2014р., №ПЕ000000261 від 23.07.2014р., №ПЕ000000262 від 23.07.2014р., №ПЕ000000262 від 23.07.2014р., №ПЕ000000263 від 23.07.2014р., №ПЕ000000264 від 23.07.2014р., №ПЕ000000265 від 23.07.2014р., №ПЕ000000266 від 23.07.2014р., №ПЕ000000266 від 23.07.2014р., №ПЕ000000267 від 23.07.2014р., всього на суму 11 122 738,39грн. за липень 2014 року.

Позивачем відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України заявлено про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та подано до Декларації по ПДВ Додаток №8 та супровідний лист від 20/08/14 №1908/01 з відповідними додатками, податковими накладними: №18.07.2014р. №5, №6 від 21.07.2014р., №7 від 21.07.2014р., №8 від 23.07.2014р., №9 від 23.07.2014р., які виписані ТОВ «Асканія Плюс».

З Акту перевірки судом вбачається, що із врахуванням доданого до декларації Додатку 2 (Д2) за липень, серпень та вересень 2014 року частина залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, фактично сплачена позивачем постачальникам та/або до державного бюджету складає 1 857 074грн.

Перевіркою визначення частини залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, фактично сплачений позивачем постачальникам та/або до державного бюджету, встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме наказу Мінфіну від 25.11.2011р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Згідно даних Додатків 2 «Довідка про залишок відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», від 19.08.2014р. вх. №9047990609, від 09.09.2014р. №9051515535 та від 20.10.2014р. №1400056699, податних до податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень 204 року відповідно залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) складається із від'ємних значень, які виникли в таких періодах: квітень 2014 року в розмірі 3723грн., липень 2014 року в розмірі 1 849 940грн., серпень 2014 року - 3411грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем - 1 під час перевірки встановлено, як завищення від'ємного значення суми ПДВ так і заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 857 074грн.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2. ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.3. ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4. ст.200 Податкового Кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6. ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно з п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Однак, суд зазначає, що відповідно до положень п. 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.2012р. №1236 (далі по тексту - Порядок №1236), у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення:

- за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма "В2");

- за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4").

При цьому, п. 2.3 даного Порядку №1236 передбачено, що у разі зменшення (збільшення) органом державної податкової служби суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків направляються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Отже, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві протиправно винесено податкове повідомлення - рішення від 11.12.2014р. №0000532202, форми «В4», оскільки податковим органом під час перевірки зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 857 074грн., про що повинні бути винесені два окремі податкові повідомлення-рішення.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2015р. №1020/10/26151000 про розгляд скарги на податкове повідомлення - рішення від 11.12.2014р. №0000532202 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, суд зазначає наступне.

Стаття 56 Податкового кодексу України регламентує способи захисту прав платників податків шляхом адміністративного чи судового оскарження, визначає процедури та процес адміністративного оскарження. Тобто будь які рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному (досудовому) чи судовому порядку.

Згідно з п.56.1 вказаної статті (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Відповідно до п.56.16, п.56.17 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом , а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (п.56.17.1).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.12.2014р. №0000532202 надіслане відповідачем 1 засобами поштового зв'язку 11.12.2014р. та отримане позивачем - 15.12.2014р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, скарга позивача від 26.12.2014р. на вказане податкове повідомлення-рішення надсилалась відповідача 2 засобами поштового зв'язку 26.12.2014р., тобто з порушенням законодавчо встановлених строків на подання такої скарги. Та, як зазначив відповідач 2, отримано скаргу директора ТОВ «Перша Енергетична» 05.01.2015р. за вх.№58/10.

Відповідно до пункту 56.7 статті 56 Податкового кодексу України, у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Таким чином, враховуючи викладені норми законодавства та письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що Головне управління Міндоходів у м. Києві при розгляді скарги позивача про перегляд податкового повідомлення-рішення від 11.12.2014р. №0000532202, винесло вмотивоване рішення від 23.01.2015р. №1020/10/26151000 в межах наданих повноважень, передбачених чинним податковим законодавством.

Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 року у справі К/800/41080/13.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2015р. №1020/10/26151000 про розгляд скарги на податкове повідомлення - рішення від 11.12.2014р. №0000532202 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, задоволенню не підлягає.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 11.12.2014р. №0000532202, форми «В4» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична» таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11.12.2014р. №0000532202.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 03.04.2015 р .

Суддя В.П. Шулежко