Рішення

від 05.05.2015 по справі 908/2035/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/79/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015 Справа № 908/2035/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус» (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 51-А, пошт. адреса - 010601, м.Київ, вул. Спортивна площа, 3-В)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 2)

про стягнення 32417 грн. 80 коп. основного боргу за договором № 50/14 від 14.03.2014 р.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Міснянко С.М., дов. № 80/14 від 10.08.2014 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 32417 грн. 80 коп. основного боргу за договором № 50/14 від 14.03.2014 р.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. №28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 р. порушено провадження по справі № 908/2035/15-г. Судове засідання, призначене на 22.04.2015 р., відкладалося до 05.05.2015 р., строк вирішення спору продовжено відповідно до ст.. 69 ГПК України за клопотанням відповідача.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 05.05.2015р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 16, 526, 530, 612, 759, 762 ЦК України, ст. 20, 193, 283, 286 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору оренди № 50/14, укладеного з відповідачем 14.03.2014 р., передав останньому у строкове платне користування майно - місця для паркування автомобілів №№ 30, 51, 52, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 77-а, 78-а, 78, 79 загальною площею 270 кв.м., що є частиною приміщення № 1, розташованого на цокольному поверсі будівлі Культурно-громадського торгівельного центру «GREEN Plaza» за адресою м.Донецьк, вул. Артема, 51-А. За умовами договору відповідач зобов'язався прийняти зазначене приміщення й оплачувати орендну плату в порядку, у розмірі та у строки, передбачені договором. На підтвердження надання послуг з оренди сторонами складені акти здачі-приймання виконаних послуг за період з квітня 2014 р. по липень 2014 р. Позивач вказує, що відповідач в обумовлені договором строки зобов'язання з перерахування орендної плати не виконував належним чином, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 32417 грн. 80 коп. за період квітень 2014 р. - липень 2014 р., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання 22.04.2015 р. свого представника не направив, клопотав про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити представника з причини відсутності перепустки для виїзду з зони проведення антитерористичної операції. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено. В судове засідання 05.05.2015 р. відповідач свого представника не направив вдруге, клопотав про відкладення розгляду справи у зв'язку з активними бойовими діями в м. Донецьку, правом надати відзив на позов не скористався. При цьому відповідач зазначає, що має докази безпідставності заявлених позивачем вимог.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

По-друге, відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Крім того, відповідачу пропонувалось надати відзив в електронному варіанті, а явку представника забезпечити за можливості. Відповідач двічі електронною поштою направляв клопотання з детальним описом поточної ситуації в зоні проведення АТО, при цьому жодним чином не спростував та не навів доказів безпідставності позовних вимог. Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними матеріалами, причини ненадання відповідачем відзиву вважає необґрунтованими.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи те, що явка представника відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Домус» (позивач по даній справі, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЕМ» (відповідач по справі, орендар) 14.03.2014 р. укладено договір оренди № 50/14, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування об'єкт оренди: місця для паркування автомобілів №№ 30, 51, 52, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 77-а, 78-а, 78, 79 загальною площею 270 кв.м., що є частиною приміщення № 1, розташованого на цокольному поверсі будівлі Культурно-громадського торгівельного центру «GREEN Plaza» за адресою м.Донецьк, вул. Артема, 51-А.

До договору оренди № 50/14 укладено додаткову угоду від 27.06.2014 р. Строк оренди встановлено сторонами до 30.06.2015 р. (п. 2.2 в редакції додаткової угоди від 27.06.2014 р.)

Пунктом 4.1 договору № 50/14 передбачено, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди за один місяць становить 10500 грн. з ПДВ. Порядок розрахунків встановлено розділом 5 договору, пунктом 5.4 якого передбачено, що орендар зобов'язаний здійснювати перерахування сум орендної плати наступним чином: за перший місяць оренди - протягом трьох банківських днів від дати укладення сторонами цього договору; за наступні місяці - до 20 числа кожного поточного місяця за наступний місяць. Орендна плата нараховується та сплачується орендарем орендодавцю за кожний місяць, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі Об'єкту оренди Орендарю до дати підписання Акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди орендодавцю, включаючи обидві дати.

Як свідчать вивчені матеріали, за актами прийому - передачі від 01.04.2014 р. позивач передав, а відповідач прийняв у фактичне користування місця для паркування автомобілів №№ 30, 51, 52, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 77-а, 78-а, 78, 79, що є частиною приміщення № 1 на цокольному поверсі будівлі торгівельно-розважального центру «GREEN Plaza» за адресою м.Донецьк, вул. Артема, 51-А. Надання позивачем послуг оренди відповідачу підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001398 від 30.04.2014 р., № ОУ0001733 від 31.05.2014 р., № ОУ-0002113 від 30.06.2014 р., які підписані представниками сторін.

При цьому, суд зазначає, що акти приймання-передачі робіт (надання послуг) за договором № 50/14 від 14.03.2014 р. викладені сторонами з правової точки зору некоректно, оскільки орендні відносини - користування майно - не є наданням послуг. Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послуг, якщо інше не встановлено договором.

Як вказує позивач, відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах платежі за договором оренди № 50/14 не вносив за період квітень 2014 р. - липень 2014 р. Згідно представленого розрахунку із нарахованої за квітень 2014 р. орендної плати в розмірі 10500 грн. відповідачем сплачено 9582 грн. 20 коп. Таким чином, за останнім склалася заборгованість з орендної плати в розмірі 32417 грн. за період з квітня 2014 р. по липень 2014 р.

Господарські відносини суб'єктів господарювання щодо оренди майна регулюються нормами Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених главою 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно до ст.. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата справляється за час, протягом якого наймач користувався майном, переданим в оренду. Наймач вправі вимагати зменшення плати, якщо можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, не залежні від наймача. Це може бути вплив непереборної сили, зміна законодавства, акти органів управління.

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що відповідач, заявляючи про безпідставність заявлених позовних вимог, не обґрунтував в чому полягають його доводи та не заявив про наявність обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та які мають бути досліджені судом.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, на які посилається в обґрунтування своїх заперечень.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів у визначені строки, суму боргу не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення 32417 грн. 80 коп. заборгованості з орендних платежів за період квітень - липень 2014 р. за договором № 50/14 від 14.03.2014 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 762 ЦК України, ст. ст. 193, 286 ГК України керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 2, ЄДРПОУ 25337232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус» (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 51-А, ЄДРПОУ 32281613) 32417 (тридцять дві тисячі чотириста сімнадцять) грн.. 80 коп. основного боргу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 08 травня 2015 року.

Суддя І.А. Попова