Рішення

від 13.05.2015 по справі 908/1658/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/66/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015 Справа № 908/1658/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1)

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062 м. Донецьк, вул. Артема, 68)

про стягнення 5 828 грн. 93 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Шевелев В.Г., дов. № 09/38 від 01.01.2015р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", Донецька область, м. Маріуполь до Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 5 828 грн. 93 коп.

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 16.03.2015р., справу № 908/1658/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 17.03.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1658/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/66/15 та призначено судове засідання на 15.04.2015р.

Ухвалою суду від 15.04.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 13.05.2015р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

13.05.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1658/15-г.

13.05.2015р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 13.05.2015р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та надав витребувані ухвалами суду документи. Просить суд стягнути з відповідача 5 828 грн. 93 коп. збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.

Відповідач у судові засідання, відкриті 15.04.2015р. та 13.05.2015р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 07.05.2015р. відповідач надіслав на адресу суду письмовий відзив, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог на підставі наступного:

18.10.2014р. на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний прибули вагони №№ 62256177, 53585600 за залізничною накладною № 52967361.

Під час огляду вагонів на станції призначення було виявлено наступне: навантаження вище рівня бортів, маркування вапном у вагонах зафіксовані заглиблення:

- № 62256177 над 1-2 над люками частково знята "шапка" вантажу. Маркування порушено. Вагон прибув в технічному відношенні справний. Об'ємна вага вантажу в документі не вказана;

- № 53585600 над 6-7 люками часткова знята "шапка" вантажу. Маркування порушено. Вагон прибув справний.

Вказані обставини зафіксовані у акті загальної форми від 18,10.2014р. № 1-171, комерційних актах від 18.10.14р. №№ БН 723185/679, БН 723186/680.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладні. Залізниця має право, а не обов'язок, перевіряти правильність цих відомостей, що зазначаються у накладній.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Державного підприємства "Донецька залізниця", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Господарським судом встановлено , що на виконання договору № ММД-13.50-13-0757/152 від 31.12.2013р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг», який здійснює поставки на умовах FCA по залізничній накладній № 52967361 від 13.10.2014р., вантажовідправник Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" в напіввагонах №№ 53585600, 62256177 на адресу позивача здійснив поставку коксу доменного.

Згідно п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 6 Статут залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

При прибутті на станцію Маріуполь-Сортувальний 18.10.2014р. була здійснена перевірка вантажу з представниками залізниці.

В результаті перевірки вантажу була виявлена недостача в напіввагоні № 53585600 у кількості 1700 кг, в результаті чого складено комерційний акт № БН № 723185/679 від 18.10.2014р.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до комерційного акту № БН № 723185/679 від 18.10.2014р. «завантаження у вагоні вище рівня бортів, шапкообразна. Поверхня вантажу маркована вапном. Маркування порушене».

Вартість недостачі з урахуванням ПДВ складає:

Вартість 1 тонни з ПДВ- 3 613,75 грн.

Вага згідно документа в напіввагоні № 53585600 - 43350 кг.

Фактично виявилося - 41850 кг. Недостача - 1700 кг.

43350 кг х 2% (природний спад) = 867,00 кг вага піввагона з урахуванням природної втрати.

Недостача з урахуванням природної втрати становить: 1700 кг-867 кг = 833 кг

3613,72 грн. х 0,833 тн = 3010,23 грн.

Таким чином, загальна вартість недостачі з урахуванням ПДВ становить - 3 010 грн. 23 коп.

Недостача в напіввагоні № 62256177 в кількості 1650 кг та був складений комерційний акт БН № 723186/680 від 18.10.2014р., в якому зазначено, що «завантаження у вагоні вище рівня бортів, шапкообразна. Поверхня вантажу маркована вапном. З 1-2 люків частково знята «шапка». Маркування порушене. Вартість недостачі з урахуванням ПДВ становить:

Вартість 1 тонни з ПДВ- 3613,72 грн.

Вага згідно документа в напіввагоні № 62256177 - 43500 кг.

Фактично виявилося - 41850 кг. Недостача - 1700 кг.

43500 кг х 2% (природний спад) = 870 кг вага піввагона з урахуванням природної втрати.

Недостача з урахуванням природної втрати становить: 1650 кг-870 кг = 780 кг.

3613,72 грн. х 0,780 тн = 2818,70 грн.

Таким чином, загальна вартість недостачі з урахуванням ПДВ становить - 2 818 грн. 70 коп.

Загальна сума недостачі складає 5 828 грн. 93 коп.

Пунктом 28 "Правил приймання вантажів до перевезення" передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Жодних зауважень з боку перевізника при прийманні вантажу до перевезення в залізничні накладній не зазначено.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Статтею 129 Статуту залізниць України закріплено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

За приписами п. 12.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Пунктом 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, наведене дає підстави вважати, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та розміщення у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) у даному спірному перевезенні становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

З врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил перевезення вантажів, кількість товару визначається у урахуванням природної втрати 2%.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Вказані обставини свідчать що нестача вантажу трапилася на шляху прямування, саме тоді, коли відповідальним за збереження вантажу був відповідальний перевізник, а отже саме відповідач повинен сплачувати вантажоотримувачу вартість втраченого вантажу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 113 Статуту залізниць України).

Аналогічні положення закріплені ст. 314 ГК України та ст. 924 ЦК України, відповідно до яких перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 114 Статуту залізниць України визначено, що Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.

За приписами ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 127 Статуту залізниць України встановлено, що Залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

За розрахунком позивача, який здійснено з урахуванням норми недостачі та суми ПДВ, розмір понесених збитків становить 5 828 грн. 93 коп.

Оскільки ДП "Донецька залізниця" не доведено факту виникнення недостачі з незалежних від відповідача обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Маріупольський МК імені Ілліча" про стягнення 5 828 грн. 93 коп. збитків є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 13.05.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, Донецька область до Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк задовольнити .

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001 м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, код ЄДРПОУ 00191129) 5 828 (п'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 93 коп. збитків, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 15.05.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.