Рішення

від 15.05.2015 по справі 916/5020/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2015 р.Справа № 916/5020/14 Господарський суд Одеської області у складі

головуючого судді Лічмана Л.В.,

суддів Погребної К.Ф., Рога Н.В.

при секретарі судового засідання Бєлих К.В.

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури: не з'явився,

від позивача: Кравцов Р.В.,

від відповідача-1 (Біляївської РДА): не з'явився,

від відповідача-2 (ТОВ „Атлас Ойл-1"): Коломійчук А.С.,

розглянув відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Біляївської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлас Ойл-1" про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди, витребування земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2014 р. прийнято позовну заяву заступника прокурора Одеської області, порушено провадження у справі № 916/5020/14 та призначено її до розгляду в засіданні суду на 12.01.2015 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 12.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 02.02.2015 р., у судовому засіданні 02.02.2015 р. - на 16.02.2015 р., у судовому засіданні 16.02.2015 р. - на 02.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2015 р. згідно із ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням прокуратури та товариства продовжено строк розгляду спору до 03.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2015 р. справу № 916/5020/14 призначено до колегіального розгляду на підставі ст.4-6 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 03.03.2015 р. № 267 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/5020/14, за результатами якого визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Погребна К.Ф. та Рога К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2015 р. зазначеною колегією прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду в засіданні суду на 30.03.2015 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 30.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 27.04.2015 р., у судовому засіданні 27.04.2015 р. - на 15.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2015 р. згідно із ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням товариства продовжено строк розгляду спору до 20.05.2015 р.

Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 15.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник прокурора Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (далі - ОДА) звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Біляївської районної державної адміністрації (далі - РДА) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлас Ойл-1" (далі - Підприємство) про: визнання незаконним та скасування розпорядження РДА від 08.07.2004 р. № 502/2004; визнання недійсним укладеного 20.07.2004 р. між Підприємством та РДА договору оренди земельної ділянки загальною площею 7,651 га, в т.ч. під ставками - 2,777 га, під гідротехнічними спорудами - 0,601 га, інших відкритих земель з незначним рослинним покривом - 4,273 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області; витребування вказаної земельної ділянки у Підприємства та повернення її до земель запасу Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Обґрунтовуючи позов, Прокурор зазначає, що:

- оспорюваний правочин всупереч приписам ст.13 Закону України „Про оцінку земель" укладено без проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, у зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України;

- РДА не мала права на передачу земель рекреаційного призначення в оренду, оскільки відповідні повноваження належать ОДА згідно ст.122 ЗК України;

- враховуючи названі вище обставини, земельна ділянка загальною площею 7,651 га, якою володіє Підприємство, знаходиться у останнього безпідставно, з огляду на що має бути витребувана за правилами ст.387 ЦК України.

ОДА підтримала позицію Прокурора в повному обсязі, в той час як Підприємство у письмовому відзиві на позов проти його задоволення заперечило, вказуючи на те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, не входить до вичерпного переліку істотних умов договору оренди землі, встановленого ч.1 ст.15 Закону України „Про оренду землі", тому невизначеність нормативної грошової оцінки земельних ділянок у спірному договорі не породжує жодних юридичних наслідків.

Крім того, на думку відповідача, Прокурором чітко не названо інтереси держави, які підлягають захисту в судовому порядку, в т.ч. з урахуванням того, що Підприємство протягом 2015 р. сплачує орендну плату в розмірі, який узгоджується з діючою нормативною грошовою оцінкою земель Біляївського району Одеської області.

Також відповідач вважає хибними посилання Прокурора на норму ст.122 ЗК України, адже в ній закріплено повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування, а не в оренду.

Окрім цього, Підприємство звертає увагу суду на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. у справі „Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії", де зазначено, що визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна через порушення закону державним органом неприпустимі.

Окремо відповідач відзначає пропуск загального строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України.

РДА про власні міркування з приводу спірних правовідносин суд не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників процесу, перевіривши обґрунтованість їх доводів, господарський суд дійшов висновку про часткову відмову у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Розпорядженням РДА від 08.07.2004 р. № 502/2004: передано Товариству з обмеженою відповідальністю „Атлас Ойл", правонаступником якого являється Підприємство (ця обставина не заперечується учасниками процесу, тому може не доказуватися перед судом відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України), в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 7,651 га, в т.ч. під ставками - 2,777 га, під гідротехнічними спорудами - 0,601 га, інших відкритих земель з незначним рослинним покривом - 4,273 га, із земель запасу несільського господарського призначення Дачненської сільської ради (за межами населеного пункту) Біляївського району Одеської області під розміщення будівель та споруд для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; зобов'язано Підприємство укласти договір оренди земельної ділянки з РДА та зареєструвати його в установленому законодавством порядку.

20.07.2004 р. між РДА (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Атлас Ойл" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з характеристиками, наведеними у тексті розпорядження РДА від 08.07.2004 р. № 502/2004.

За змістом цієї угоди: нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась (п.4 договору); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 0,20 грн. за один кв.м. на рік, що складає 15302,00 грн. (п.8 договору); договір набуває чинності після підписання сторонами та державної реєстрації у Біляївському районному відділі земельних ресурсів (п.37 договору); договір зареєстрований в Біляївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів реєстрації договорів землі вчинено запис від 23.07.2004 р. № 4.

Згідно ч.3 ст.82 ГПК України... при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.п.1 і 2 ч.1 ст.111-16 цього кодексу.

В ч.1 ст.111-28 ГПК України закріплено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п.1 і 2 ч.1 ст.111-16 цього кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається зі змісту правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 р. по справі господарського суду Одеської області № 916/2287/14 та від 08.04.2015 р. по справі господарського суду Одеської області № 916/2439/14, підлягає визнанню недійсним договір оренди землі, який укладено з порушенням приписів ст.13 Закону України „Про оцінку земель", а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Крім того, в постанові від 11.11.2014 р. № 21-405а14 колегією суддів судових палат в адміністративних справах, у господарських справах та у цивільних справах Верховного Суду України зроблено правовий висновок, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Враховуючи викладене та те, що відповідно до чинного законодавства названі постанови з правовими висновками Верховного Суду України наділено статусом джерела права, позовну вимогу про визнання недійсним укладеного 20.07.2004 р. між Підприємством та РДА договору оренди земельної ділянки слід задовольнити, а у позові про визнання незаконним та скасування розпорядження РДА від 08.07.2004 р. № 502/2004 - відмовити.

Також суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки у Підприємства та повернення її до земель запасу Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області з огляду на таке.

Як вказано вище, Прокурор обґрунтовує позовну заяву в цій частині з посиланням на ст.387 ЦК України, згідно якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Між тим, правовою підставою для отримання землі в користування та володіння в даному випадку виступає договір оренди, в зв'язку з чим, беручи до уваги договірний характер спірних правовідносин, суд не погоджується з позицією Прокурора про можливість витребування майна, виходячи з положень ст.387 ЦК України.

В подальшому Прокурор не позбавлений права заявити позов про застосування наслідків недійсності правочину в порядку ст.216 ЦК України, оскільки повернення землі має відбуватись виключно із застосуванням реституції.

Помилковими є доводи Підприємства про те, що:

- невизначеність нормативної грошової оцінки земельних ділянок у спірному договорі не породжує юридичних наслідків, адже така позиція прямо суперечить правовому висновку Верховного Суду України;

- Прокурором чітко не вказано причини звернення за захистом інтересів держави, т.я. порушеними інтересами держави виступають недоотримання протягом значного часу коштів через невірне визначення розміру орендної плати та недотримання правового порядку, який ґрунтується на необхідності неухильного виконання закону, в т.ч. під час укладання цивільних угод.

Також не заслуговують на увагу твердження відповідача про пропуск Прокурором позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, в зв'язку з тим, що за текстом п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 р. № 10 (із змінами) „початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст.261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі".

Отже, з метою доведення факту пропуску позовної давності Підприємство мало надати, проте не представило докази того, коли про існування оспорюваних розпорядження та договору дізналась ОДА, а не Прокурор. При цьому в матеріалах справи існує датований 28.04.2014 р. лист за підписом голови ОДА, в якому повідомляється про необізнаність останньої з приводу договірних правовідносин між РДА та Підприємством до моменту отримання цього листа.

Таким чином, пропуск загального строку позовної давності належними доказами не підтверджено.

Інші наведені у відзиві Підприємства посилання теж на зміст резолютивної частини рішення не впливають.

Згідно ч.3 ст.49 ГПК України та п.4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. №7 (із змінами) з ОДА в дохід державного бюджету стягується судовий збір, від сплати якого Прокурор звільнений, за вимогу немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування розпорядження) у розмірі 1218,00 грн. та за вимогу майнового характеру (про витребування майна) в розмірі 23208,75 грн., тобто 2% від вартості землі, зазначеної в рішенні Біляївської районної ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 13.11.2012 р. № 371-VI.

За правилами ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір за вимогу немайнового характеру про визнання недійсним договору стягується порівну з відповідачів у дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 20.07.2004 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Атлас Ойл" та Біляївською районною державною адміністрацією щодо земельної ділянки загальною площею 7,651 га, в т.ч. під ставками - 2,777 га, під гідротехнічними спорудами - 0,601 га, інших відкритих земель з незначними рослинним покривом - 4,273 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка,4, код 00022585) на користь Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 24426/двадцять чотири тисячі чотириста двадцять шість/грн. 75 коп. судового збору.

Стягнути з Біляївської районної державної адміністрації (67600, Одеська обл., м. Біляївка, пр. Жовтневої революції,11, код 04057095) на користь Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 609/шістсот дев'ять/ грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлас Ойл-1" (65009, м. Одеса, вул. Педагогічна,21-А, кв.24, код 31892782) на користь Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 609/шістсот дев'ять/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 15 травня 2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Лічман

Судді: К.Ф. Погребна

Н.В. Рога