Постанова

від 13.05.2015 по справі 903/351/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа №903/351/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Огороднік К.М. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі Головченко Д.М.

За участю представників:

позивача - Челноков О.В. (довіреність №76 від 25.12.2014 року)

відповідача 1 - Батюсь Т.В. (довіреність №28/04 від 28.04.2015 року)

відповідача 2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" на рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015 у справі №903/351/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта"

Відповідачі:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс"

2. Мале приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу чи заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області №903/351/14 від 24.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Костюк С.В., суддя Слупко В.Л., суддя Якушева І.О.) позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу високосірчаної нафти сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис. куб.м. загальною вартістю 171 000 000 грн. укладений 13 грудня 2011 року за №13/12-11 між Малим приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" (м. Луцьк, вул. Кременецька 38, код ЄДРПОУ 35211344) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) 1 218 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду Волинської області мотивоване тим, що оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу нафти, спрямований сторонами договору на незаконне заволодіння нафтою, яка є власністю держави та порушує права ПАТ "Укртранснафта", а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.207 ГК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" оскаржило її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/351/14 від 17.04.2015 прийнято до провадження рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015 у справі №903/351/14.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/351/14 від 27.04.2015 розгляд апеляційної скарги судовою колегією відкладався.

Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта" подано суду відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення просить залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду неодноразово заслухала представників позивача та відповідача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області №903/351/14 від 05.06.2014 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014) позов задоволено, визнано недійсним укладений 13 грудня 2011 року між Малим приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" договір №13/12-11 купівлі-продажу високосірчаної нафти сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис. куб.м. загальною вартістю 171 000 000 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" задовольнити частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 та рішення господарського суду Волинської області від 05.06.2014 у справі №903/351/14 скасовано і справу направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

За результатами нового розгляду господарським судом Волинської області 24.03.2015 винесено рішення, яким позов задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу високосірчаної нафти сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис. куб.м. загальною вартістю 171 000 000 грн. укладений 13 грудня 2011 року за №13/12-11 між Малим приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" 1 218 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

При винесенні оскаржуваного рішення, господарським судом першої інстанції зазначено наступне.

При укладенні спірного договору купівлі-продажу сторонами було порушено вимоги ст.ст. 662, 664 Цивільного кодексу України та Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, Інкотермс, редакції 2000 року.

Також в процесі розгляду справи та огляду наданих документів встановлено, що по нафтопроводу "Кременчук-Херсон" транспортування високосірчаної нафти не здійснювалось.

У спірному договорі кількість нафти, що відчужується у магістральному нафтопроводі "Кременчук-Херсон" по дільниці "Снігурівка-Херсон" (км. 289 - км. 365) визначена у метрах кубічних, а не в тоннах, що суперечить Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", підпунктом 4.2.1 якої визначено, що облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму.

Продаж високосірчаної нафти на території України за договорами купівлі-продажу є оподатковуваною операцією. Проте загальна ціна нафти по оспорюваному договору була визначена договірними сторонами без ПДВ (п.п. 3.1, 3.2 угоди). З чого слідує, що зазначені положення договору купівлі-продажу порушують норми ст. 17 Господарського кодексу України та ст.ст. 15, 16, 185 Податкового кодексу України.

Згідно даних, розміщених на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України товариству з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс", код ЄДРПОУ 35211344, індивідуальний податковий номер - 352113426591 анульовано реєстрацію платника ПДВ - 31.12.2010, а МПП "ВКФ"Інвест-VEZ" - 04.02.2011 року, оспорюваний договір купівлі-продажу укладено 13.12.2011.

На ділянці нафтопроводу "Херсон-Снігурівка" км.289-км.365 магістрального нафтопроводу "Кременчук-Херсон" знаходиться не високосірчана нафта сорту "ГОСТ 99665-76", як про це зазначено в судовому рішенні у справі №5019/1/12, а технологічна нафта.

Отже, матеріали справи дають підстави для висновку про порушення спірним договором субєктивного цивільного права ПАТ "Укртранснафта", оскільки фактично сторонами вчинено правочин, який по своїй суті тягне правові наслідки для позивача, відповідно порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Виходячи із аналізу матеріалів справи місцевий господарський суд прийшов до висновку, що оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу нафти, спрямований сторонами договору на незаконне заволодіння нафтою, яка є власністю держави та порушує права ПАТ "Укртранснафта", а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.207 ГК України.

З такими висновками господарського суду першої інстанції не може погодитись судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

13.12.2011 між Малим приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" (покупець) було укладено договір №13/12-11 купівлі-продажу високосірчаної нафти сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис. куб.м. загальною вартістю 171 000 000 грн. (а.с.82-83 т.1).

За умовами договору МПП "ВКФ "Інвест-VEZ" зобов'язалось передати у власність ТОВ "Тірас-Арс" високосірчану нафту сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис. куб.м загальною вартістю 171 000 000 грн., яка знаходиться в магістральному нафтопроводі "Кременчук-Херсон" по ділянці "Снігурівка-Херсон" (км. 289 - км. 365), а покупець, в свою чергу, прийняти товар та оплатити його вартість.

По п.3.2.загальна вартість договору становить 171 000 000 грн., в п.4.1. вказано, що товар постачається за його місцезнаходженням, а саме магістральний нафтопровід "Кременчук-Херсон" на ділянці "Снігурівка-Херсон" (км.289-км.365).

Згідно п.4.2. поставка товару здійснюється в момент підписання договору, а по п.4.3. приймання-передача здійснюється зі складанням акту приймання-передачі товару, що підписується уповноваженими представниками сторін. По п.4.4. право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару. Згідно п.5.2. розрахунки покупець проводить з продавцем протягом 1 (одного) календарного місяця з моменту підписання даного договору.

Згідно рішення господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 у справі 5019/2644/11 за МПП "Інвест-VEZ" визнано право власності на високосірчану нафту сорту "URALS" ГОСт 9965-76 в кількості 40 тис.куб.м., загальною вартістю 171 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), що знаходиться в магістральному нафтопроводі "Кременчук-Херсон", ділянці "Херсон-Снігурівка" км.289-км.365.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 за заявою ТОВ "Континіум-Укр-Ресурс" у сумі 1 732 254,70 грн. було порушено провадження у справі №5019/2831/11 про банкрутство МПП ВКФ"Інвест-VEZ".

Постановою господарського суду Рівненської області від 18.07.2012 визнано банкрутом МПП ВКФ"Інвест-VEZ" та відкрито ліквідаційну процедуру. Запис про державну реєстрацію припинення МПП ВКФ"Інвест-VEZ" від 03.10.2012 вчинено Реєстраційною службою Рівненського міську правління юстиції.

Провадження у справі №5019/1/12 за позовом ТзОВ "Тірас-Арс" до МПП ВКФ "Інвест-VEZ" про визнання права власності на зазначену нафту було припинено.

В зв'язку з чим, за цивільним позовом, поданого відповідачем в кримінальному провадженні №12014230020001086 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" ставить наступні вимоги.

- визнати ТзОВ "Тірас-Арс" власником нафти, що знаходиться в резервуарах № №2,4,6 НПС "Снігурівка" філії "Південні магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" за адресою с.Кобзарці, Снігурівського району, Миколаївської області;

- зобовязати філію "Південні магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" надати безперешкодний доступ працівникам або представникам ТзОВ "Тірас-Арс" до належної йому нафти, яка знаходиться в резервуарах №№2,4,6 НПС "Снігурівка", розташованих за адресою с.Кобзарці, Снігурівського району, Миколаївської області для здійснення технологічних робіт по контролю за станом нафти;

- зобовязати філію "Південні магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" здійснити відвантаження ТзОВ "Тірас-Арс" всієї нафти, що знаходиться в резервуарах №№ 2,4,6 НПС "Снігурівка" розташованих за адресою: с.Кобзарці, Снігурівського району, Миколаївської області.

Нормою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Такі документи, як: "Мероприятия по вытеснению послеопресовочной воды и запоненния нефтепровода Кременчук - Херсон нефтью" від 31.12.1971 року та "Акта приемки в эксплуатацию Государственной приемочной комиссией законченного строительством магистрального нефтепровода Кременчук - Херсон, протяжением 355 км (линейная) часть нефтепровода - без головных сооружений", "Зведені відомості інвентаризації нафти по філії "ПДМН"" з урахуванням вказаних норм, не можуть вважатись правоустанавлюючими документами, що підтверджують перехід та/або виникнення права власності на майно, оскільки містять у собі технічні відомості функціонування нафтопроводу, а не є підтверджуючими документами набуття чи переходу права власності на нафту.

Таким чином, досліджений перелік документів, які суд визначив як правоуставлюючі документи про право власності на спірну нафту, не зазначає нафту як майно, яке входить до переліку та підлягає передачі ПАТ "Укртранснафта" та/або таке, що належить ПАТ "Укртранснафта" на праві власності.

Докази наявності у позивача - ПАТ "Укртранснафта" права власності саме на високосірчану нафту сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис.м 3 , яка є предметом спірного договору купівлі-продажу, в матеріалах справи відсутні.

В зв'язку з чим є також хибним висновок суду першої інстанції про те, що на підставі даних фінансового плану на 2012 рік та балансу ПАТ "Укртранснфата" відсутні надходження від відчуження 40 тис.куб.м. нафти, а отже, за таких обставин спірний Договір не укладався.

Посилання суду на те, що на ділянці нафтопроводу "Херсон-Снігурівка" км.289-км.365 магістрального нафтопроводу "Кременчук-Херсон" знаходиться не високосірчана нафта сорту "ГОСТ 99665-76", а технологічна нафта є безпідставними, право власності на технологічну нафту не є предметом розгляду даної справи.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Із правових норм ГПК випливає, що позивач, звернувшись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов'язаний довести наявність або відсутність факту порушення оспорюваним договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що пов'язані з його особою.

А тому, судова колегія апеляційного господарського суду вважає недоведеним факт порушення прав та законних інтересів позивача ПАТ "Укртранснафта" укладенням 13.12.2011 між Малим приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" (покупець) договору №13/12-11 купівлі-продажу високосірчаної нафти сорту "URALS" ГОСТ 9965-76 в кількості 40 тис. куб.м. загальною вартістю 171 000 000 грн. (а.с.82-83 т.1).

Заявлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" цивільного позову в кримінальному провадженні №12014230020001086 також не свідчить про порушення прав ПАТ "Укртранснафта".

Якщо під час судового розгляду встановлено відсутність у позивача права на задоволення позову про визнання оспорюваного правочину недійсним, суд має відмовити в задоволенні позову (лист Верховного Суду України від 24.11.2008 "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Окрім того, як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 24.12.2014 у справі №903/531/14 встановлення наявності у позивача права власності на спірну нафту, порушення спірним договором прав та законних інтересів позивача, правильність обрання позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, у будь-якому випадку має передувати дослідженню дотримання сторонами приписів ст.203 ЦК України при укладенні спірного договору (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним), адже навіть встановлення судом порушення сторонами правочину вказаних приписів за відсутності встановленого судом факту порушення прав та охоронюваних інтересів особи, яка звернулася із позовом про визнання такого правочину недійсним, є підставою для відмови у позові.

В зв'язку з чим, апеляційним господарським судом не здійснюється оцінка відповідності спірного договору вимогам ст.ст. 662, 664 ЦК України, Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, Інкотермс, редакції 2000 року.

Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази заперечення сторонами договору його дійсності, а позивачем не доведено порушення його прав укладенням спірного договору купівлі-продажу, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015 у справі №903/351/14 винесене з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 24.03.2015 у справі №903/351/14 скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (м.Київ, вул.Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-Арс" (м.Луцьк, вул.Кременецька 38, код ЄДРПОУ 35211344) 609 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

6. Справу №903/351/14 повернути до господарського суду Волинської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.