Постанова

від 13.05.2015 по справі 922/4100/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа № 922/4100/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Марковський І.О., за довіреністю б/н від 12.05.15 р.;

відповідача - Прикорень Т.А., за довіреністю № 343 від 05.05.15 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу КП "Луганська обласна "Фармація", м. Сєвєродонецьк, Луганська обл. (вх. №2000Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01.12.14 року у справі №922/4100/14

за позовом ТОВ "Віола Трейд", м. Запоріжжя

до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", м. Сєвєродонецьк

про стягнення 216 532,63 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віола Трейд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №34, укладеним між сторонами 01.02.2013 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 216532,63 грн., з яких 194113,01 грн. - сума боргу за договором; 13787,29 грн. - сума пені; 1884,73 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості; 6747,60 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором поставки №34 від 01.02.2013 року щодо своєчасної оплати за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.14 року по справі №922/4100/14 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" (091055, м. Луганськ, вул. Леніна, 1, ЄДРПОУ 01975442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віола Трейд" (69050, м. Запоріжжя, вул. Складська,4, ЄДРПОУ 38362975) суму боргу у розмірі 194113,01 грн., пеню у розмірі 13787,29 грн., інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення у розмірі 6747,60 грн., три проценти річних від простроченої заборгованості у сумі 1884,73 грн. та судовий збір у розмірі 4330,65 грн.

Відповідач, КП "Луганська обласна "Фармація", м. Луганськ (юридична адреса: м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.), не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення чинного законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.12.14 року по справі №922/4100/14 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що позивачем по справі - ТОВ "Віола-Трейд" до матеріалів справи не надано повного комплекту документів, передбачених умовами п. 3.2 Договору, зокрема не надано відповідних актів, підписаних сторонами щодо передачі документів на товар, передбачених п. 3.3., 4.1., 4.2 договору, що, на думку скаржника, свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору.

Відповідно до умов Договору (п. 3.6.), зазначений у договорі товар вважається прийнятим на відповідальне збереження за місцем доставки відповідно до п. 3.1. Договору та видаткових накладних №ПВТ00000997 від 02.04.2014р., №ПВТ00001050 від 08.04.2014р., №ПВТ00001051 від 08.04.2014р., № ПВТ00001052 від 08.04.2014р., №ПВТ00001120 від 15.04.2014р., №ПВТ00001121 від 15.04.2014р., №ПВТ00001122 від 15.04.2014р., №ПВТ00001199 від 24.04.2014р., №ПВТ00001200 від 24.04.2014р., №ПВТ00001201 від 24.04.2014р. наданих Позивачем, а саме: м. Луганськ, Тупик Степовий, будинок №2, де перебуває і до теперішнього часу, відповідно до умов договору (п. 3.7.) підлягає поверненню Продавцеві за його рахунок.

Відповідач також зазначає, що претензії-вимоги від ТОВ "Віола-Трейд" КП "ЛО "Фармація" не отримувало, тому було позбавлене можливості надати відповідні заперечення та зауваження і надіслати в свою чергу калькуляційні розрахунки на оплату ТОВ "Віола-Трейд" витрат по збереженню товару.

Позивач, ТОВ "Віола Трейд", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Договором не передбачений обов'язок сторін підписувати акти приймання-передачі документів, передбачених п. 3.3, 4.1, 4.2 Договору. Обов'язками позивача за договором є передача товару, сертифікату якості виробника та інших документів, що підтверджують походження Товару, у випадках передбачених законодавством -"висновків щодо якості" та аналітичних паспортів на товар. Дані обов'язки позивача визначені п.п. 1.1, 3.3, 4.1, 4.2 Договору, і він їх виконав належним чином.

На думку позивача, неукладення акту приймання-передачі документів, передбачених п. 3.3, 4.1, 4.2 Договору, при їх фактичній передачі відповідачу не можна вважати порушенням умов Договору або підставою звільнення відповідача від обов'язку сплатити вартість товару та взяття товару на відповідальне зберігання.

Товар постачався відповідачу у період з 8 по 24 квітня 2014 р. та був прийнятий ним, що підтверджується довіреностями на одержання матеріальних цінностей №961 від 03.04.2014 р., №1319 від 27.04.2014 р., №1147 від 14.04.2014 р. Ще 30 календарних днів, до настання строку оплати відповідно до п. 2.2. Договору, відповідач мав можливість повідомити позивача про порушення ним умов Договору.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 01.02.2013 року між ТОВ "Віола Трейд" (постачальник) та КП "Луганська обласна "Фармація" (покупець) було укладено договір поставки №34, за яким постачальник зобов'язувався поставити покупцю медикаменти, а покупець - прийняти та сплатити вартість товару на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, вартість товару вказується у накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, розрахунки за поставлений товар виконуються з відстрочкою на 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2014 р., 14.04.2014 р., 15.04.2014 р. та 28.04.2014 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну вартість 207 399,70 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними №№ПВТ00001050 від 08.04.2014 р., ПВТ00001052 від 08.04.2014 р., ПВТ00001051 від 08.04.2014 р., ПВТ00001120 від 15.04.14 р., ПВТ00001122 від 15.04.2014 р., ПВТ00001121 від 15.04.2014 р., ПВТ00001199 від 24.04.2014 р., ПВТ00001200 від 24.04.2014 р., ПВТ00001201 від 24.04.2014 р., ПВТ00000997 від 02.04.2014 р. В матеріалах справи наявні довіреності на одержання матеріальних цінностей №961 від 03.04.2014 р., №1319 від 27.04.2014 р., №1147 від 14.04.2014 р. до цих видаткових накладних.

Проте, в порушення норм чинного цивільного і господарського законодавства України та умов договору поставки №34 від 01.02.2013 р., відповідач оплатив отриману продукцію лише частково, в зв'язку з чим на момент подання позову до суду основна сума боргу відповідача за отриманий товар складає 194 113,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства) і положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 зазначеного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару і документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з ним відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Згідно з ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Проте, маючи можливість звернутися до позивача за отриманням документів, підтверджуючих якість товару відповідно до п.п. 3.3, 4.1, 4.2 Договору, відповідач продовжував отримувати товар (підписуючи видаткові накладні) протягом місяця і не пред'являв до позивача претензій та не виявляв бажання відмовитися від товару або повернути його.

При отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Більш того, відповідач здійснив часткову оплату товару, поставленого за накладною №ПВТ00001050 від 08.04.2014 р., що підтверджується документами, доданими до справи (реєстр документів надходження грошових коштів №4635 від 02.10.2014 р.)

Дана обставина свідчить про прийняття відповідачем поставленого товару та документів, передбачених п. 3.3, 4.1, 4.2 Договору, а також про визнання ним свого обов'язку оплатити товар.

З вищенаведеного вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару та супровідної документації у повному обсязі відповідно до умов Договору, а відповідач прийняв їх виконання та зобов'язаний оплатити вартість отриманого Товару.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд у постанові від 26.01.2010 р. по справі № 39/148 та постанові від 02.08.2007 р. по справі № 6/32-07-469.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 194113,01 грн. правомірна та не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції також перевірено зроблений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу за весь час прострочення, та правомірно зазначено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 13787,29 грн., 3% річних в сумі 1884,73 грн. та інфляційних в сумі 6747,60 грн. підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги зазначене судова колегія приходить до висновку , що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Харківської області від 01.12.14 року по справі №922/4100/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 01.12.14 року по справі №922/4100/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України

Повний текст постанови складено 18.05.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.