Ухвала

від 12.05.2015 по справі 816/4386/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 816/4386/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2015р. по справі № 816/4386/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава"

про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

06.11.2014 року Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, в сумі 22 824 грн 20 коп.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 17.02.2015 року задовольнив позов.

Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (ідентифікаційний код 14308479, м. Полтава, вул. Р. Люксембург, 72) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (ідентифікаційний код 22529735, м. Полтава, вул. Калініна, 30) витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за серпень - вересень 2014 року, в сумі 22 824 грн. 20 коп. (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні двадцять копійок).

Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки обставинам справи, а позовна заява не підкріплена достатньою доказовою базою.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" (ідентифікаційний код 14308479) зареєстроване як юридична особа (а.с. 13 - 14 т.1) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

На виконання вимог Інструкції № 21-1 Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на адресу відповідача направлено повідомлення із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з серпня 2014 року та з вересня 2014 року (а.с. 6 - 12, т.1), які отримано відповідачем 25.08.2014 та 19.09.2014 відповідно (а.с. 6 (на звороті), а.с. 9 (на звороті), т.1).

До розрахунків за серпень 2014 року були включені суми пенсій, виплачені громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Розрахунки за вересень 2014 року включали суми пенсій тих самих громадян, за виключенням пенсії ОСОБА_2

Із наданих суду копій розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, розрахунку суми по відшкодуванню вказаних витрат, складеного позивачем, вбачається, що сума витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, що підлягали відшкодуванню відповідачем, за період з серпня 2014 року по вересень 2014 року, склала 22824 грн. 40 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог законодавства витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не відшкодовано, що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають право на пенсію на пільгових умовах працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць.

У відповідності до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру (абз. 1 п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1).

При цьому, пунктом 6.1 вищезазначеної Інструкції передбачені розміри витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які підлягають відшкодуванню.

Положеннями п 6.4 та п. 6.7 вказаної вище Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Проаналізувавши наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню підприємствами (роботодавцями) у встановлений Законом строк.

Стосовно правомірності включення позивачем до розрахунків сум пенсій гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мала особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Із матеріалів справи вбачається, що зі змісту розрахунків стажу ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5 слідує, що дані особи працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці на ВАТ "Лтава" до і після 01 січня 1992 року (а.с. 52, 71, а.с. 213 (на звороті), т. 1), тому Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві правомірно на підставі судових рішень з урахуванням норм законодавства призначено їм пенсію відповідно до положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Щодо правомірності включення позивачем до розрахунків сум пенсій громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_7 колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року у справі №1622/2а-349/11 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 "Виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими у мовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" та згідно із п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 28 вересня 2010 року (а.с. 82 -90 т. 1).

На виконання зазначеного судового рішення гр. ОСОБА_3 з 28.09.2010 призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

До пільгового стажу гр. ОСОБА_3 зараховано роботу на Заводі "Комплект" Виробничого об'єднання "Лтава" з 01.06.1981 року по 22.09.1993 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі № 2а-3509/11/1609 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтава вирішити питання щодо призначення ОСОБА_7 пенсії на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням її стажу роботи на посаді пресувальника виробів із пластмас з 01 березня 1985 року по 01 квітня 1989 року та з 01 квітня 1989 року по 12 серпня 1996 року на посаді ливарника пластмас заводу "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава" (а.с. 234 - 235 т.1).

На виконання зазначеного судового рішення гр. ОСОБА_7 з 22.10.2010 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 229 (на звороті), т.1 ).

До пільгового стажу гр. ОСОБА_7 зараховано роботу на Заводі "Комплект" Виробничого об'єднання "Лтава" .

При цьому, наказом Виробничого об'єднання "Лтава" від 29.08.1979 № 758а "Про перетворення філіалу ПЕМЗ в завод "Комплект" визначено, що "з 1 вересня 1979 року філіал Полтавського електромеханічного заводу іменувати Полтавський завод "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава" (а.с. 24 т. 2).

Так, згідно наказу Виробничого об'єднання "Лтава" від 29.08.1979 № 758а фактично було змінено лише найменування філіалу Полтавського електромеханічного заводу.

Перейменування філіалу Полтавського електромеханічного заводу в Полтавський завод "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава" (без права юридичної особи) не змінило обсяг правоздатності та дієздатності цього суб'єкта і за своєю суттю перейменований суб'єкт від цього не перестав бути відокремленим підрозділом (філіалом) Полтавського електромеханічного заводу.

Разом з тим, судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що Полтавський електромеханічний завод входив до складу Виробничого об'єднання "Лтава" як виробнича одиниця без права юридичної особи, а не як самостійне підприємство.

Однак, розпорядженням Виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 27.02.1992 № 149-р було зареєстровано Полтавське державне виробниче об'єднання "Лтава" (а.с. 25 т.2). Згідно пункту 1.4. Статуту об'єднання до його складу входили за рішенням трудових колективів:

- Полтавський електромеханічний завод - головне самостійне підприємство;

- Завод Комплект м. Полтава (без права юридичної особи);

- Завод "Сектор" м. Жмеринка Вінницької області ;

- СКБ при Полтавському електромеханічному заводі;

- Зіньківська філія Полтавського електромеханічного заводу, м. Зіньків Полтавської області;

- техніко-торгівельний центр "Електроніка", м. Полтава.

Зазначеним пунктом також було визначено, що вказані підприємства наділені правами юридичної особи (а.с. 28 т.2).

Слід зазначити, що суд першої інстанйції дійшов правильного висновку про те, що Завод "Комплект" м. Полтава (без права юридичної особи), який був філіалом Полтавського електромеханічного заводу, у 1992 році увійшов до складу Полтавського виробничого об'єднання "Лтава" разом з юридичною особою Полтавським електромеханічним заводом.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Виконавчого комітету міської ради народних депутатів м. Полтави від 29.11.1994 № 989-р було зареєстровано Відкрите акціонерне товариство "Лтава" (а.с. 53 т.2). Згідно пункту 1.1. Статуту товариства Відкрите акціонерне товариство "Лтава" засновано відповідно до рішення Мінмашпрому України від 26.10.1994 року №1384а шляхом перетворення державного підприємства - Полтавський електромеханічний завод у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 року №210/93 "Про корпоратизацію державних підприємств" (а.с. 55 т.2).

Місцезнаходженням ВАТ "Лтава" зазначено м. Полтава, вул. Р. Люксембург, 72 (аналогічне місцезнаходженню Полтавського державного виробничого об'єднання "Лтава").

Пунктом 3.3 Статуту ВАТ "Лтава" було передбачено, що Товариство є правонаступником державного підприємства заводу "ПЕМЗ" (Полтавський електромеханічний завод) (а.с. 33 т.2).

Також судом першої інстанції зазначено, що правонаступником юридичної особи державного підприємства заводу "ПЕМЗ", філіалом якого був завод "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава", стало Відкрите акціонерне товариство "Лтава".

У свою чергу, Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Лтава", що не заперечується сторонами та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно відповідача (а.с. 13 -14 т.1).

Окрім того, 30.03.2006 проведено державну реєстрацію припинення Полтавського державного виробничого об'єднання "Лтава" на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи (а.с. 48 - 50 т.2).

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Полтавське державне виробниче об'єднання "Лтава" було зареєстровано за організаційно-правовою формою як об'єднання юридичних осіб (а.с. 48 -50 т.2).

У відповідності до полдожень ч. 5 ст. 124 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час ліквідації ВО "Лтава") ліквідація господарського об'єднання провадиться за рішенням підприємств-учасників, а ліквідація державного (комунального) об'єднання - за рішенням органу, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Ліквідація об'єднання підприємств здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом щодо ліквідації підприємства. Майно, що залишилося після ліквідації об'єднання, розподіляється між учасниками згідно зі статутом об'єднання підприємств чи договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про те, що ВАТ "Лтава" є правонаступником Полтавського електромеханічного заводу разом із філією - заводом "Комплект", а відповідач ПАТ "Завод "Лтава" є правонаступником ВАТ "Лтава", а тому вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій особам, які працювали на заводі "Комплект".

Щодо правомірності повторного включення позивачем до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та продовження включення витрат на виплату пенсії гр. ОСОБА_8 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску", що набрав чинності 28.04.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 164 т.1), ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 144 т.1), ОСОБА_8- ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 221 т.1).

Отже, враховуючи вищезазначені положення правових норм, право на пенсію за віком у ОСОБА_1 виникає 11 квітня 2015 року, у ОСОБА_2 - 12 серпня 2014 року, у ОСОБА_8 - 04 серпня 2016 року, тому відповідно обов'язок відповідача по відшкодуванню спірних витрат припиняється з наступного дня після досягнення цими особами пенсійного віку.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що обставина, яка припиняє обов'язок ПАТ "Завод "Лтава" по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, на момент прийняття спірних розрахунків, ще не настала, а тому включення позивачем до розрахунків пенсій громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 є правомірним.

Стосовно суми пенсій гр. ОСОБА_6, заявленої до стягнення, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави призначити ОСОБА_6 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 3 грудня 2013 року (а.с. 194 -195 т.1).

На виконання рішення суду Управлінням Пенсійного фонду прийнято розпорядження № 1/5493 від 24.06.2014 про призначення ОСОБА_6 пенсії з 03.12.2013 року (а.с.197 т.1).

Управлінням Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві вперше включено суми витрат на виплату пенсій ОСОБА_6 у розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з серпня 2014 року, тому з урахуванням вимог Інструкції № 21-1 до цього розрахунку увійшли суми пенсії з дати призначення до дати складання розрахунку відповідно до відсоткової частки плати відповідача (а.с. 11 т.1).

У розрахунку з вересня 2014 року сума пенсії гр. ОСОБА_6 визначена Управлінням у місячному розмірі відповідно до відсоткової частки плати відповідача (а.с. 8, т. 1).

Отже, твердження суду першої інстанції про те, що відповідачем не було відшкодовано витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_6 у строк, визначений Інструкцією № 21-1 (до 25 серпня 2014 року, 25 вересня 2014 року) є вірним

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 2 застрахованим особам, за період серпень - вересень 2014 року, у розмірі 22824 грн. 20 коп. Фактичне понесення витрат на виплату пенсій особам, включеним до розрахунків, підтверджено наявними у справі довідками про суми виплачених громадянам пенсій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, та, як наслідок, їх задоволення.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2015р. по справі № 816/4386/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.