Ухвала

від 12.05.2015 по справі 815/2847/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року м. Київ К/800/48025/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2014 р.

у справі № 815/2847/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Іллічівську) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 25 червня 2012 року №0001441701 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 74395,46 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 02 листопада 2012 року №1511703 в частині визначення суми штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 6824,25 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2014 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Іллічівську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.06.2012 р. ДПІ у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення-рішення №0001441701, яким ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 206309,01 грн., граничний строк сплати - 29.08.2012 року, яке було отримано позивачем 30.06.2012 року.

02.11.2012 р. ДПІ у м. Іллічівську було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем орендної плати з фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення №0001441701 від 25.06.2012 року, за наслідками якої було складено акт №2059/17-02/НОМЕР_1 від 02.11.2012 р.

В акті перевірки зазначено, що позивачем несвоєчасно сплачено податкове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 113306,00 грн. із затримкою в 2 календарних дні, у розмірі 86850,00 грн. із затримкою в 23 календарних дні.

На підставі акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 року №0001511703, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 20015,60 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами, 24.06.2008 р. між Іллічівською міською радою, як орендодавцем та ОСОБА_4, як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,283 га із земель житлової та громадської забудови під будівлею магазину-павільйону, яка знаходиться в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2. Відповідно до п.5 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2364028,91 грн. Згідно з п.8 договору він укладений строком на 20 років та дійсний до 28.02.2028 року.

Відповідно до п.9 вищевказаного договору, на підставі п.24 Рішення Іллічівської міської ради №356-V від 11.01.2008 року, у відповідності з п.8 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлена річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», до прийняття Іллічівською міською радою рішення про порядок розрахунку орендної плати за землю.

Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, який є додатком до вищевказаного договору оренди земельної ділянки, орендна плата за земельну ділянку площею 0,283 га із земель житлової та громадської забудови під будівлю магазину-павільйону, яка знаходиться в АДРЕСА_1, станом на 23.03.2012 року, складає 127535,07 грн.

Крім того, позивачем, на підставі інших договорів оренди, здійснювалося користування земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,37 га та 0,027 га, орендна плата за які в 2012 році складала 73416,51 грн. та 5357,43 грн. відповідно.

Також судами встановлено, що 18.05.2012 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір дарування, згідно п.1.1. якого ОСОБА_4 передала безоплатно у власність, а ОСОБА_5 прийняв у власність будівлю магазину-павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаного договору дарування, 02.06.2012 року за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на будівлю вказаного магазину-павільйону. Відповідно до п.1.3 договору дарування нерухоме майно, що відчужується за цим договором, розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_2, яка є комунальною власністю Іллічівської міської ради Одеської області, площею 0,283 га згідно договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з договору дарування, 02.06.2012 р. Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Іллічівської міської ради Одеської області за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на будівлю магазину-павільйону за адресою: АДРЕСА_1.

29.08.2012 року ОСОБА_4 звернулась до міського голови м. Іллічівська з вимогою розірвати договір оренди на земельну ділянку площею 0,283 га кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з переходом права власності на магазин-павільйон до ОСОБА_5

Рішенням Іллічівської міської ради №261/4-VI від 07.12.2012 року за заявою позивача вищевказаний договір оренди було розірвано без зазначення дати припинення дії договору.

06.06.2013 року ОСОБА_4 звернулась до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до Іллічівської міської ради про визнання припиненим з 02.06.2012 року вищевказаного договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24.07.2013 року у справі №501/2339/13-ц ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні позову до Іллічівської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.11.2013 року скасовано рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.07.2013 року, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, визнано припиненим з 02.06.2012 року договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3 від 24.06.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та Іллічівською міською радою, зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 07.07.2008 року за №040850800095.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного Кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Згідно з п. «е» ч.1 ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці

Згідно ст.7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.6 ст.287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок на земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, обов'язок продавця нерухомого майна сплачувати орендну плату за земельну ділянку припиняється з дати реєстрації за покупцем нерухомого майна права власності на будівлю, споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці.

Так, право власності на будівлю магазину-павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, 02.06.2012 року було зареєстровано за ОСОБА_5

Відтак, договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1, укладений між позивачем та Іллічівською міською радою, припинив свою дію 02.06.2012 року у зв'язку з укладенням договору дарування магазину-павільйону.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ОСОБА_4 була зобов'язана сплатити орендну плату за земельну ділянку по АДРЕСА_1 за січень - травень 2012 року в розмірі 53139,61 грн. (127535,07 грн. /12 місяців х 5 місяців = 53139,61 грн.).

Отже, податкове повідомлення-рішення від 25.06.2012 року №0001441701 в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 74395,46 гривень (127535,07 грн. - 53139,61 грн. = 131913,55 грн.) є протиправним.

Крім того, податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 року №0001511703, яким позивачу визначено штраф за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 20015,60 грн., правомірно скасовано в частині 6824,25 грн. (20015,60 грн. - 13191,35 грн. = 6824,25 грн.).

В частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 сторонами рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

2.Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов