Ухвала

від 13.05.2015 по справі 463/3347/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 463/3347/14 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л.

Провадження № 22-ц/783/775/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Бадівської О.О.

та з участю представників ПП "Бізнес Авто СОТ" - ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бізнес Авто СОТ" на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Бізнес Авто СОТ", третіх осіб ОСОБА_9, Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про відшкодування моральної шкоди та за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства "Бізнес Авто СОТ", третіх осіб ОСОБА_9, Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємства "Бізнес Авто СОТ" (код ЄДРПОУ 35943290) в користь ОСОБА_5 10 000 (десять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Позов Білика Григорія Івановича задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємства "Бізнес Авто СОТ" (код ЄДРПОУ 35943290) в користь ОСОБА_6 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з приватного підприємства "Бізнес Авто СОТ" (код ЄДРПОУ 35943290) в користь держави 400 (чотириста) гривень судового збору.

Рішення суду оскаржило ПП "Бізнес Авто СОТ".

В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що належним відповідачем у справі повинна бути ПАТ "Просто-страхування", а не ПП "Бізнес Авто СОТ". Крім того, зазначає, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено вимоги ст. 23, 979, 980, 982, 985, 992 ЦК України, ст. 6, 9, 22, 26, 28, 29, 35, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", умови Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.05.2012 року між ПП "Бізнес Авто СОТ" та ПрАТ "Просто-страхування" 23.05.2012 року. Просить рішення суду скасувати та залишити позовні заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_5 без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

З вироку Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2014 року вбачається, що ОСОБА_9 06 липня 2013 року приблизно о 13 годині 35 хвилин, керуючи сідловим тягачем "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом "FRUEHAUF", реєстраційний номер НОМЕР_2, на вул. Пасічній, 73 у м. Львові, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п.п. 1.5; 2.3 (б, д), 11.2; 11.4; 12.1 та 12.4, що виразилось у тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідним чином не відреагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухаючись дорогою, яка за напрямком руху має дві смуги руху, керував транспортним засобом лівою крайньою смугою, хоч права крайня смуга не була зайнята транспортом, під час вибору швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, що призвело до виїзду на зустрічну смугу руху, де він спочатку зіткнувся із зустрічним автомобілем "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням потерпілого ОСОБА_6, після чого в процесі розвороту автомобіля-тягача "DАF" зіткнувся з автомобілем "Peugeot", реєстраційний номер НОМЕР_4. В результаті зіткнення транспортних засобів водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме: травму тіла у вигляді саден на обличчі, струсу головного мозку, закритого перелому заднього краю лівої кульшової западини зі звихом стегнової кістки, закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці, які відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, та пасажир автомобіля "Volkswagen Golf" ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом лівої плечової кістки, що відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу функції лівої руки.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України , вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сідловий тягач "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_5, причеп "FRUEHAUF", реєстраційний номер НОМЕР_2 належать на праві власності приватному підприємству "Бізнес Авто СОТ" /а.с. 150/.

На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 працював водієм автотранспортних засобів на приватному підприємстві "Бізнес Авто СОТ", що стверджується наказом від 01 липня 2013 року № 0110-2к /а.с. 94/. Вказана обставина визнається відповідачем.

Цивільно-правова відповідальність ПП "Бізнес Авто СОТ" була застрахована приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування", що стверджується генеральним договором №1300519 від 23 травня 2013 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і полісів НОМЕР_6, НОМЕР_7.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров"я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров"ю.

З страхового акту № 95884/ОЦВ від 26 травня 2014 року вбачається, що розмір страхової виплати ОСОБА_6 становив 18 630,94 гривень /а.с. 134/. З розрахунку страхового відшкодування № 95884 від 26 травня 2014 року вбачається, що сума страхового відшкодування в розмірі 18 630,94 гривень складається з 17 743,75 гривень - за послуги лікування та 5% від страхової виплати за відшкодування моральної шкоди у розмірі 887,19 грн. /а.с. 135/.

З листа приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" адресованого відповідачу вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 для виплати страхового відшкодування, який стався 06 липня 2013 року по договору страхування НОМЕР_8 особисто не зверталась. По наданих медичних платіжних документах ОСОБА_6 та ОСОБА_5 страхове відшкодування отримав особисто ОСОБА_6 /а.с. 55/.

Враховуючи наведене, районний суд прийшов до вірного висновку, що позивачам Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" відшкодовано моральну шкоду в межах лімітів встановлених законом по даному виду відшкодування на загальну суму 887,19 гривень.

Відповідно частини 1 статті 1167 Цивільного Кодексу України , моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким чином, враховуючи наведне, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що приватне підприємство "Бізнес Авто СОТ" є належним відповідачем у даній справі, так як станом на 06 липня 2013 року, в тому числі на час дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_9 працював водієм автотранспортних засобів на приватному підприємстві "Бізнес Авто СОТ", якому належали транспортні засоби, якими він керував на законних підставах.

Крім того, суд у відповідності до засад розумності, виваженості та справедливості прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь потерпілого ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень та на користь потерпілої ОСОБА_5 - 10 000 гривень, що відповідає п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес Авто СОТ" відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: Л.Б. Струс

Н.Л. Шумська