cpg1251
Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
14 травня 2015 р. № 820/2110/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рубан. В.В.,
за участі
секретаря судового засідання -Абояна І.І.,
представників позивача -Цецоріної О.Г., Межової К.П.,
представника відповідача -Піскун О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша олія" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наша олія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.10.2014р. № 0003732206 та № 0003752206.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги мотивує тим, що положеннями ст. 59 Господарського кодексу України передбачено, що у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта, тобто права та обов'язки за укладеним контрактом від 17.04.2008 р. перейшли від позивача до ТОВ «Наша Олія ЛТД», що не було враховано податковим органом. Позивач також зазначив, що відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність кожного платника податків має індивідуальний характер, отже притягнення суб'єкта до юридичної відповідальності за діяння, які було вчинено іншою особою - є неможливим.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначивши, що ТОВ «Наша Олія» з 03.12.2012 року не є стороною у правовідносинах за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008р., просили позов задовольнити.
Відповідач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Зауважив, що висновки Акта перевірки є правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, оскільки після перерахування грошових коштів нерезиденту за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008р. у період 2008 року в розмірі 920 000,00 євро до теперішнього часу товар на територію України не надійшов. До судових органів, щодо стягнення заборгованості по вищезазначеному контракту, укладеному з n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. ТОВ «Наша Олія» не зверталося. Станом на дату перевірки по контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008р. дебіторська заборгованість складає 920 000 Євро. Курс Євро на день виникнення простроченої заборгованості складає 10,452446 за 1 Євро., кількість прострочених днів : 624 дні.
Представник відповідача, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, у судовому засіданні, поданих до суду запереченнях та письмових поясненнях проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Наша Олія" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДРПОУ 32868834 (а.с. 15-17, 19) та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому з огляду на приписи ст.72 і 76 КАС України перелічені обставини перед судом додатково не доказуються.
Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія" з питань дотримання вимог валютного законодавства по окремому зовнішньоекономічному контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008р., укладеного з n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. (Belgium) за період з 15.12.2012р. по 31.08.2014р.
Результати перевірки оформлені актом № 1520/20-23-22-03-01/32868834 від 07.10.2014р. (а.с. 9-14), яким встановлені порушення:
- ст. 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст. 4 вищеназваного закону щодо порушення резидентами термінів розрахунків по зовнішньоекономічним операціям та тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості;
- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.02.1993р. та Наказу Міністерства Фінансів України від 25.12.1995р. № 207.
Не погодившись з висновками акту перевірки позивач направив до Харківської ОДПІ заперечення (вих. № 1123 від 20.10.2014р.). Листом від 22.10.2014р. за №7624/10/20-23-22-01-05 Харківська ОДПІ повідомила підприємство позивача, що доводи, наведені в запереченнях підприємства, не спростовують висновків акту, а також зазначила, що висновки акту перевірки № 1520/20-23-22-03-01/32868834 від 07.10.2014р. є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення
від 28.10.2014р.: № 0003732206, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 9616250,32 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, чим порушено вимоги Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (а.с. 7); № 0003752206, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 2380,00 грн. за порушення п. 1 ст. 9 декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (а.с. 8).
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями підприємство позивача зверталось із скаргами до ГУ Міндоходів у Харківській області та до Державної фіскальної служби України. Відповідними рішеннями від 29.12.2014р. №755/10/20-40-10-04-17 та від 04.02.2015 р. № 22156/99-99-10-01-01-25 скарги підприємства позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись із прийнятими податковим органом рішеннями, а також із результатами їх адміністративного оскарження позивач звернувся до суду.
Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак, і прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.
Судовим розглядом встановлено, що 17 квітня 2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «НАША ОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 32868834, 62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Овочева, 13; п/р 26006000046432 в АБ «Факторіал-Банк», м. Харків, МФО 351715), в контракті - Покупець, і n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. (Desmet Ballestra Group s. a.), яка знаходиться за адресою Мінерваштраат, 1, Б-1930, Завентем, Бельгія (Minervastraat 1, B-1930 Zaventem, Belgium) та має банківські реквізити: IBAN BE 76 418550140195, BIC KREDBEBB (EURO), BIC = KREDBEBB at KBC bank - Belgium, в контракті - Продавець, було укладено контракт №DBRU 08.03.06/01 з додатком № 1 на суму 5300000,00 євро (п. 2.1 та п. 2.2 контракту) (а.с. 20-29).
В подальшому до вказаного контракту сторонами були внесені зміни згідно додаткової угоди № 1 від 29.01.2009 р., додаткової угоди № 2 від 19.08.2009 р., додаткової угоди № 3 від 11.01.2010 р., додаткової угоди № 4 від 09.02.2010 р., додаткової угоди № 5 від 20.07.2010 р., додаткова угоди № 6 від 10.02.2011 р., додаткової угоди № 6/1 від 15.03.2011 р., додаткової угоди № 7 від 01.12.2011 р., якими змінювались строк розрахунків, маршрут та строки поставки товарів (а.с. 30-50).
Згідно до умов п. 3.1 Контракту на користь Продавця-нерезидента (n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a.) було сплачено 920000,00 євро попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 1 від 16.05.2008 р. на суму 200000,00 євро; № 2 від 26.05.2008 р. на суму 100 000,00 євро; № 3 від 20.06.2008 р. на суму 100000,00 євро; № 4 від 25.06.2008 р. на суму 70 000,00 євро; № 5 від 26.06.2008 р. на суму 100000,00 євро; № 6 від 03.07.2008 р. на суму 100000,00 євро; № 7 від 09.07.2008 р. на суму 100000,00 євро; № 8 від 16.07.2008 р. на суму 100000,00 євро; № 9 від 21.07.2008 р. на суму 50000,00 євро та виписками по рахунку ТОВ «НАША ОЛІЯ» в АБ «Факторіал-Банк», м. Харків. Загальна сума оплати по Контракту в гривнях (за курсом, встановленим Національним Банком України на час здійснення платежів) становила 6833805,00 гривень.
Як з'ясовано під час судового розгляду, згідно до висновків Міністерства економіки України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 340 від 12.09.2008 р., № 576 від 19.10.2009 р., № 108 від 22.02.2010 р., № 507 від 17.08.2010 р., № 101 від 21.03.2011 р., № 8 від 11.01.2012 р. зовнішньоекономічний контракт № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008 р., за яким здійснюються операції резидента, відноситься до договорів поставки складних технічних виробів. Строк розрахунків за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008 р на суму 920000,00 євро. був продовжений з 30.12.2011 року до 15.12.2012 року (висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 8 від 11.01.2012 р.).
Судом встановлено, що 30 листопада 2012 р. загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ОЛІЯ» (код 32868834) затверджено розподільчий баланс у зв'язку з виділом нової юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ОЛІЯ ЛТД» (а.с. 124-128).
Під час розгляду справи з'ясовано, що 03.12.2012 р. здійснена державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Олія ЛТД» (код 38398163, Харківська область, селище Глибоке, вулиця Кірова, будинок 19), створеного шляхом виділу з товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ОЛІЯ».
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Позивач зазначає, що в наслідок виділу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія ЛТД" від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАША ОЛІЯ" перейшли в повному обсязі всі права та обов'язки за зобов'язаннями, які в грошовому вираженні визначені в розподільчому балансі, зокрема всі права та обов'язки за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17 квітня 2008 р. з Desmet Ballestra Group в сумі 6833805,00 грн. (додаток № 1 до розподільчого балансу ТОВ «НАША ОЛІЯ», який затверджено загальними зборами учасників ТОВ «НАША ОЛІЯ» 30.11.2012 р.
В момент створення в результаті виділу Товариство з обмеженою відповідальністю "Наша Олія ЛТД" набуло права та/або обов'язки кредитора та/або боржника, відповідно, у таких зобов'язаннях. В свою чергу, як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАША ОЛІЯ» з моменту створення (державної реєстрації) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія ЛТД" внаслідок виділу втратило в повному обсязі будь-які права та обов'язки за зобов'язаннями, які у грошовому вираженні визначені в цьому розподільчому балансі, а також не є стороною таких правовідносин (кредитором чи боржником відповідно). Отже, імпортну операцію за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17 квітня 2008 р. з Desmet Ballestra Group на умовах відстрочення поставки здійснювало ТОВ «Наша Олія ЛТД», а не ТОВ «Наша Олія», з якої було здійснено виділ. Сума заборгованості нерезидента - Desmet Ballestra Group перед ТОВ «Наша Олія ЛТД» за вказаною імпортною операцією становить 920000,00 євро.
У зв'язку із зазначеним, на думку позивача, саме ТОВ «Наша Олія ЛТД» з моменту завершення виділу - 02.12.2012 р. повинно нести обов'язок дотримання вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні вказаної імпортної операції, а також саме до ТОВ «Наша Олія ЛТД» можуть бути застосовані заходи відповідальності за порушення порядку здійснення розрахунків за такою імпортною операцією.
Судом з'ясовано, що у зв'язку із вказаними обставинами 29 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Олія ЛТД» направило на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України заяву щодо надання висновку про віднесення операції товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ОЛІЯ ЛТД» (ІК 38398163) за контрактом № DBRU 08.03.06/01 від 17 квітня 2008 р. з n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. до договорів поставки складних технічних виробів та продовження встановлених строків розрахунків за такою зовнішньоекономічною операцією в сумі 920000,00 євро. з 15.12.2012 р. до 15.01.2013 р.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 16.01.2013 року за № 4122-09/17 повідомило, що відповідно до п. 4 Порядку та п. 6 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого наказом Мінекономіки від 18.01.2008 р. № 15, у разі продовження строку розрахунків, установленого у раніше виданому висновку, резидент повинен подати відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи. При цьому, в наданому комплекті документів відсутнє обґрунтування та підтверджуючі документи щодо необхідності чергового продовження строку розрахунків за платежами до 15.05.2013 року на загальну суму 920000,00 євро.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НАША ОЛІЯ ЛТД", не погодившись із відмовою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у наданні висновку ТОВ «Наша Олія ЛТД» про продовження встановлених строків розрахунків за контрактом №DBRU 08.03.06/01 від 17 квітня 2008 р. з Desmet Ballestra Group в сумі 920000,00 євро з 15.12.2012 р. до 15.01.2013 р., звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії щодо цієї відмови. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 р. в задоволенні адміністративного позову ТОВ "НАША ОЛІЯ ЛТД" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "НАША ОЛІЯ" про визнання дій протиправними -відмовлено.
Суд, проаналізувавши позицію сторін по справі, зазначає, що порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті унормовані Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, із змінами та доповненнями, (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до частині 1 ст. 2 Закону № 185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Судом з'ясовано, що станом на дату перевірки ТОВ «Наша Олія» не отримано устаткування від нерезидента n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a., як було передбачено умовами укладеного контракту від 17.04.2008р.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Відповідно до стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Судом встановлено, що до перевірки надано додаткову угоду №8 від 14.12.2012р. до зовнішньоекономічного контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17 квітня 2008 р., згідно з якої n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a., в особі Оливье Ханне, Комерційного директора, діючого на підставі довіреності № 120601 від 01.06.2012р. (Продавець), Компанія «Наша Олія», в особі Генерального Директора Тараненко Андрія Анатолійовича (Первісний Покупець) та ТОВ «Наша Олія ЛТД» в особі Директора Суботи Ірини Вікторівни (Новий Покупець) домовились, що усі права та обов'язки по контракту №DBRU 08.03.06/01 від 17 квітня 2008 р. з урахуванням додаткових угод №1, №2, №3, №4, №5, №6, №6/1, №7, які ніс Первісний Покупець в повному обсязі та без інших додаткових умов з моменту підписання даної додаткової угоди приймає на себе Новий Покупець.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як вбачається під час розгляду справи, для перевірки документів по взаємовідносинам з n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a., по зовнішньоекономічному контракту №DBRU 08.03.06/01 від 17 квітня 2008 р. Харківською ОДПІ на підставі п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «НАША ОЛІЯ ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2012р. по 20.03.2014р.
Проведеною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «НАША ОЛІЯ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38398163) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2012р. по 20.03.2014р. (Довідка від 27.03.2014 року № 497/20-23-22-01-05/38398163) встановлено повну відсутність фінансово - господарської діяльності ТОВ «НАША ОЛІЯ ЛТД» з моменту реєстрації по дату підписання Довідки перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поставки обладнання від нерезидента n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. в адресу ТОВ «Наша Олія ЛТД» не відбувалось.
Крім того, судом з'ясовано, що згідно до п. 3 додаткової угоди № 8 від 14.12.2012р., яка вступає у дію з моменту підписання сторонами, ця додаткова угода діє до 14.09.2013р.
Отже, судом встановлено, що додатковою угодою № 8 від 14.12.2012р. здійснена зміна покупця лише у період з 14.12.2012р. по 14.09.2013р. Між тим, перерахування коштів за вказаний період на адресу нерезидента не здійснено. Із з'ясованих обставин, судом робиться висновок, що додаткова угода № 8 від 14.12.2012р. мала тимчасовий характер, у термін дії якої перерахування коштів за вказаний період в адресу нерезидента здійснено не було.
Суд зазначає, що станом на дату перевірки відсутній жоден діючий документ, який змінював би права та обов'язки по контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008р. нерезидента n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. та ТОВ «Наша Олія».
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом з'ясовано, що у підприємства позивача існує прострочена дебіторська заборгованість фірми n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a. у сумі 920000,00 євро на 624 дні, отже податковою інспекцією обґрунтовано нараховано позивачу пеню у розмірі 9616250,32 грн.
Перевіркою порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами встановлено, що позивачем порушено вимоги ст.9 Декрету КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», згідно з якою валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Приписами п.2 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995р. № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України ї знаходяться за її межами», зареєстрованого з Міністерстві юстиції України 11.01.1996р. за № 18/1043, передбачено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995р. № 207, декларування валютних цінностей здійснюється щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону № 185/94-ВР за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до адміністративно-господарських санкцій (статті 239, 241 Господарського кодексу України).
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що до судових органів із позовними заявами про стягнення існуючої заборгованості по контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008р. укладеному з n. v. DЕSМЕТ ВАLLЕSТRА GRUP s. a ТОВ « Наша Олія» взагалі не зверталося.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, станом на дату перевірки по контракту № DBRU 08.03.06/01 від 17.04.2008р. дебіторська заборгованість складає 920 000 Євро. Курс Євро на день виникнення простроченої заборгованості складає 10,452446 за 1 Євро., (перший день простроченої заборгованості після висновків міністерства економіки, якими продовжувалися строки розрахунків).
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідно балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша олія" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.
2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена 15.05.2015р.
Суддя Рубан В.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2015 |
Оприлюднено | 22.05.2015 |
Номер документу | 44237919 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Рубан В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні