Рішення

від 15.05.2015 по справі 904/3072/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.15р. Справа № 904/3072/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТРАКШН", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 56667,29 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від Позивача Лудченко М.Г., довіреність №103 від 06.05.15р., представник

Від Відповідача Тарабака Є.А., довіреність №б/н від 27.04.15р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТРАКШН" (далі-Позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 46550,00 грн., суму штрафу у розмірі 10117,29 грн., разом 56667,29 грн. та судові витрати по справі. З метою забезпечення даного позову накласти арешт на рахунки Відповідача в межах суми позову.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги невиконанням Відповідачем зобов'язань за договором поставки №10/14 від 09.07.2014р.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

докази відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу.

додаток до позовної заяви;

копію Договору від 09.07.2014 № 10/14;

копію Специфікації № 1 від 09.07.2014;

копію Заявки №1 від 08.07.2014;

копію Заявки №2 від 10.11.2014;

копію рахунку №36 від 09.08.2014;

копію платіжного доручення № 551 від 10.07.2014 року;

копію податкової накладної №1 від 10.07.2014;

копію акту звірки взаєморозрахунків за липень 2014;

копію претензії з підтвердженням відправлення;

копію Виписки з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивача;

роздруківка відомостей про Відповідача з сайту;

квитанція про сплату судового збору;

Під час судового засідання Позивач подав копію рахунку на оплату №36 від 09.07.2014р., копію уточненого розрахунку штрафних санкцій Додаток №2 до позову, квитанцію №7358 від 29.08.2014р. про направлення претензії (а.с.).

Відповідач просив судовое засідання відкласти для підготовки письмових заперечень на позов. Після того, як суд відмовив в задоволенні цього клопотання у зв'язку з тим, що Відповідачу було надано достатньо часу для підготовки заперечень та доказіві та при відсутності поважних причин для відкладання судового розгляду, представник Відповідача заявив, що позов не визнає, оскільки за договором Відповідач має зобов'язання з поставки товару, а не грошові зобов'язання.

Представники сторін не заперечували проти закінчення розгляду справи 12.05.15р.

В судовому засіданні 12.05.15р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТРАКШН" (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ" (далі-Постачальник) 09.07.14р. був укладений договір поставки №10/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується, згідно з наданими Покупцем Заявками, передати у власність Покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити відсів або та щебінь гранітний (далі-Товар) відповідно до Специфікації та/або Додаткової угоди, які і невід'ємною частиною Договору. (п. 1.1 Договору).

Ціна за одиницю Товару встановлюється за домовленістю Сторін на кожну окрему партію Товару, з урахуванням ринкових цін, умов поставки, термінів розрахунків і фіксується в Специфікаціях та/або Додаткових угодах до Договору. Загальна вартість Товару за цим Договором складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії цього Договору. Ціна за одиницю Товару може змінюватись у разі змінення ринкових цін та/або істотних умов Договору за двосторонньою письмовою згодою Сторін, про що укладається Додаткова угода (ч. 2 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору сторони передбачили умови поставки Товару/партії Товару: СРТ (станція призначення вказується в Специфікації та/або Додатковій угоді та/або Заявці) згідно з «Інкотермс» в редакції 2010р.

Постачальник здійснює поставку Товару/партії Товару по ціні та в строки, що передбачені відповідноюСпецифікацією та/або Додатковою угодою до цього Договору (п. 3.6 Догвоору).

Специфікацією №1 від 09.07.2014 року до Договору поставки №10/14 від 09.07.2014р. (а.с. 16) визначено:

найменування продукції: щебінь фракції 5-20 мм, кількість 10000 т та щебінь фракції 20-40 мм, кількість 10000 т на загальну суму - 2 510 000,00 грн з ПДВ.

Умови поставки:DDP. ст.Торопилівка (код 445202),

Термін поставки: липень 2014р. - грудень-2014р.,

Ціна станом на липень 2014р.

Розрахунок за цим Договором проводиться на підставі рахунку, виписаного Постачальником, шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника грошових коштів на умовах 100% попередньої оплати за Товар/партію Товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 5.1 Договору).

Претензії за прострочення в постачанні Товару, а також за якістю і кількістю мають бути оформлені в строк, відповідно до чинного законодавства України (п.7.1 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 12.1 Договору).

Так, Позивачем продано до справи Заявку №1 від 08.07.2014 про відвантаження щебеня в кількості 5 полувагонів, факт отримання якої Відповідачем заперечується.

Також Позивачем подано до справи аналогічну Заявку №2 від 10.11.2014 з доказами відправки її на адресу Відповідача 11.11.2014року (а.с.18-19). За умовами цієї заявки граничний строк поставки визначений - 1 грудня 2014року.

Так, на виконання умов Договору Покупцем було перераховано на користь Постачальника 46550,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №551 від 10.07.2014р. (а.с. 29). В призначенні платежу вказано на рахунок №36 від 09.07.2014року, в якому зроблено посилання на договір поставки №10/14.

Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. №164 від 29.08.14р. з вимогою повернення коштів попередньої оплати до 10.09.2014 року (а.с. 23-25), яка останнім була залишена без відповіді.

На момент вирішення спору Відповідач поставку Товару не здійснив.

Посилаючись на п. 8.3 Договору Позивач нарахував Відповідачу штраф у розмірі 10117,29 грн., який у зв'язку з цим пунктом договору нарахований в розмірі подвійної обліової ставки НБУ за кожний день прострочки поставки за період: 21 день липня 2014року, 31 день серпня, 30 днів вересня, 31 день жовтня, 30 днів листопада та 31 день грудня 2014року.

Так, пунктом 8.3 договору передбачено, що постачальник за цим договором несе відповідальність за непоставку чи недопоставку товару у вигляді штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки поставки

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд керується наступним.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

За обставинами справи правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється ст.ст 265-270 ГК України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що Позивач не довів наявність фактичних підстав для стягнення грошової заборгованості, оскільки на момент направлення на адресу Відповідача претензії вих. №164 від 29.08.14р. з вимогою про повернення коштів попередньої оплати строк виконання зобов'язання з поставки товару ще не настав. За умовами договору, Специфікації №1 від 09.07.2014 року до Договору та заявки №2 строк поставки визначений - до 1 грудня 2014року включно. Тобто направлення претензії у серпні 2014року було передчасним. Після настання строку поставки Позивач не звертався до Відповідача з вимогою про повернення коштів, тому на момент вирішення спору зобов'язання Відповідача за договором полягає лише у поставці товару. Подання ж кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України (п.1.7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Суд зазначає, що наявний у справі акт звірки взаємних розрахунків за період липень 2014року станом на 31.07.2014року (а с.21) також не доводить факт грошової заборгованості Відповідача, оскільки бухгалтерський облік суб'єктів підприємництва не відрізняє майнові зобов'язання у вигляді грошей або товару. Крім того, акт звірки за своєю правовою природою не змінює умов договору щодо строків поставки.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу суд відмовляє в цій частині позову з таких підстав.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від обов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.8.3 договору вбачається, що штраф у вигляді однократно встановленої суми сторонами договору не визначений, фактично договором встановлено відповідальність за несвоєчасну поставку товару у вигляді пені. Таким чином, правові підстави для стягнення штрафу за несвоєчасну поставку товару за договором поставки №10/14 у справі відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність вимог позивача, тому в позові слід відмовити.

Під час розгляду справи Позивач не надав доказів сплати судового збору щодо розгляду питання про забезпечення позову, тому це питання судом не розглядалось

Судові витрати у справі покладаються на Позивача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся Повне рішення складено-18.05.15р.