Постанова

від 01.07.2015 по справі 904/3072/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 року Справа № 904/3072/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

При секретарі Валяр М.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Лудченко М.Г. представник, довіреність № 103 від 06.05.15;

від відповідача: Тарабака Є.А. представник, довіреність № б/н від 27.04.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОАД КОНСТРАКШН»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2015 року у справі № 904/3072/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОАД КОНСТРАКШН», м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ПРОФИТ», м. Дніпропетровськ

про стягнення 56 667,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2015 року (суддя Кеся Н.Б.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «РОАД КОНСТРАКШН» - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОАД КОНСТРАКШН» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що при винесенні рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення суми попередньої оплати з тих мотивів, що після настання строку поставки позивач не звертався до відповідача із вимогою про повернення коштів, тому на момент вирішення спору зобов'язання відповідача за договором полягає лише у поставці товару.

Висновки суду щодо недоведеності факту грошової заборгованості також не відповідають обставинам справи, оскільки у матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, податкова накладна, рахунок на оплату та таке інше.

Крім того, суд порушив норми процесуального права, оскільки в рішенні суду не зазначений секретар судового засідання, в порушення вимог п. 4 абз. 1 ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення не міститься висновок про відмову в позові повністю чи частково по кожній з вимог та позначка про дату складання повного тексту рішення міститься після підпису судді.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 1 липня 2015 року.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТРАКШН" (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ" (далі-Постачальник) 09.07.14р. був укладений договір поставки №10/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується, згідно з наданими Покупцем Заявками, передати у власність Покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити відсів або та щебінь гранітний (далі-Товар) відповідно до Специфікації та/або Додаткової угоди, які і невід'ємною частиною Договору. (п. 1.1 Договору).

Ціна за одиницю Товару встановлюється за домовленістю Сторін на кожну окрему партію Товару, з урахуванням ринкових цін, умов поставки, термінів розрахунків і фіксується в Специфікаціях та/або Додаткових угодах до Договору. Загальна вартість Товару за цим Договором складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії цього Договору. Ціна за одиницю Товару може змінюватись у разі змінення ринкових цін та/або істотних умов Договору за двосторонньою письмовою згодою Сторін, про що укладається Додаткова угода (ч. 2 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору сторони передбачили умови поставки Товару/партії Товару: СРТ (станція призначення вказується в Специфікації та/або Додатковій угоді та/або Заявці) згідно з "Інкотермс" в редакції 2010р.

Постачальник здійснює поставку Товару/партії Товару по ціні та в строки, що передбачені відповідноюСпецифікацією та/або Додатковою угодою до цього Договору (п. 3.6 Договору).

Специфікацією №1 від 09.07.2014 року до Договору поставки №10/14 від 09.07.2014р. (а.с. 16) визначено:

найменування продукції: щебінь фракції 5-20 мм, кількість 10000 т та щебінь фракції 20-40 мм, кількість 10000 т на загальну суму - 2 510 000,00 грн з ПДВ.

Умови поставки:DDP. ст.Торопилівка (код 445202),

Термін поставки: липень 2014р. - грудень-2014р.,

Ціна станом на липень 2014р.

Розрахунок за цим Договором проводиться на підставі рахунку, виписаного Постачальником, шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника грошових коштів на умовах 100% попередньої оплати за Товар/партію Товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 5.1 Договору).

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ" із позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 46550,00 грн., як попередньої оплати та суми штрафу у розмірі 10117,29 грн., разом 56667,29 грн., позивач посилався на не виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №10/14 від 09.07.2014р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не довів наявність фактичних підстав для стягнення грошової заборгованості, оскільки на момент направлення на адресу Відповідача претензії вих. №164 від 29.08.14р. з вимогою про повернення коштів попередньої оплати строк виконання зобов'язання з поставки товару ще не настав. Подання ж кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України (п.1.7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України, ст. 712 ЦК України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Покупцем було перераховано на користь Постачальника 46550,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується копією платіжного доручення №551 від 10.07.2014р. (а.с. 29). В призначенні платежу вказано на рахунок № 36 від 09.07.2014року, в якому зроблено посилання на договір поставки №10/14.

Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. №164 від 29.08.14р. з вимогою повернення коштів попередньої оплати до 10.09.2014 року (а.с. 23-25), яка останнім була залишена без відповіді.

На момент вирішення спору Відповідач поставку Товару не здійснив.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунок за цим договором проводиться на підставі рахунку, виписаного постачальником, шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів на умовах 100% попередньої оплати за товар протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати ( тобто, відмовитися від прийняття виконання).

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 28 листопада 2011 року по справі № 43/308-10.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про відсутність фактичних підстав для стягнення грошової заборгованості у зв'язку з ненастанням строку виконання зобов'язань, є безпідставними, а позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати в сумі 46550,00 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що обов'язок щодо поставки не настав, оскільки позивачем не доведено факту надіслання заявки на поставку товару у відповідності до п. 1.1 Договору № 10/14 є необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав позивачу рахунок на оплату № 36 від 09 липня 2014 року, який містить посилання на договір поставки 10/14 двома партіями, з яких вартість першої партії щебня складає 46 550 грн.

Означений рахунок, а також акт звірки взаєморозрахунків свідчить про обізнаність та отримання відповідачем заявки у певному обсязі товару, вказаного в специфікації, що також узгоджується з п. 5.1 договору.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення штрафу з наступних підстав.

Відповідно до п.8.3 договору постачальник несе відповідальність за не поставку чи недопоставку товару у вигляді штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки поставки.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від обов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, штраф у вигляді відсотків від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, умовами договору не встановлений, а фактично договором встановлено відповідальність за несвоєчасну поставку товару у вигляді пені.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення штрафу за несвоєчасну поставку товару за договором поставки №10/14.

Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права не впливають на результати розгляду апеляційної скарги, оскільки вони не є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню в частині відмови у стягненні 46 550 грн. попередньої оплати.

В частині відмови у стягненні штрафу рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОАД КОНСТРАКШН» - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2015 року у справі № 904/3072/15 в частині відмови у стягненні 46 550 грн. попередньої оплати - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОАД КОНСТРАКШН» в цій частині задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ПРОФИТ» (код ЄДРПОУ 38600301; 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ; вул.. Шевченка, б.10, к. 412; п/р 26006001312153 в банку ПАТ «Актабанк»м. Дніпропетровськ; МФО 307394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОАД КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 39023093; 42304, Сумська обл.., Сумський р-н, пгт. Степанівна, вул. Пролетарська, 2; р/р 26002013024403 в АТ «Сбербанк Росії»; МФО 320627) 46550,00 грн. попередньої оплати та 2740,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус

Повний текс постанови

виготовлено та підписано

02.07.15