Рішення

від 14.05.2015 по справі 908/2376/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 29/16/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 Справа № 908/2376/15-г

м. Запоріжжя

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій №1", код з ЄДР - 13628220 (69106 м.Запоріжжя вул. Фінальна, 1-б)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроспецфундаментбуд", код з ЄДР - 32291862 (69013 м. Запоріжжя вул. Базова, 2, адреса для листування: 69083 м. Запоріжжя вул. Юності, 26)

про стягнення трьох процентів річних та втрат від інфляції

Суддя В.А. Кричмаржевський

За участю представників :

- позивача - Міхантьєва М.Д. (за довіреністю)

- відповідача - не з'явився

До господарського суду Запорізької області 08.04.2015 року звернулось Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій №1", м.Запоріжжя, з позовом до ТОВ "Гідроспецфундаментбуд", м.Запоріжжя, про стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 147 (13) від 12.11.2013р. в розмірі - 37.625,38 грн., що складається з 34.407,96 грн. інфляційних втрат та 3.217,42 грн. - трьох процентів річних.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2015р. порушено провадження у справі № 908/2376/15-г, судове засідання призначене на 14.05.2015р. о 10-30год.

В судовому засіданні, що відбулося 14.05.2015р., проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити. В обґрунтування своєї позиції послався на порушення відповідачем умов договору поставки №147(13) щодо вчасних розрахунків за отриманий товар.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором у період з липня 2014 р. по березень 2015 р. позивачем ставляться вимоги про стягнення з ТОВ «Гідроспецфундаментбуд» на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 37.625,38 грн., які складаються з 34.407,96 грн. інфляційних втрат та 3.217,42 грн. - трьох процентів річних.

Відповідач не забезпечив явку в судове засідання свого представника, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчать документальні докази.

З огляду на обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду та прийняття відповідного рішення, судове засідання відбулося за відсутності представника відповідача, згідно зі статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

Установив:

Між Публічним акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій №1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідроспецфундаментбуд» 12 листопада 2013р. укладено договір поставки товару №147(13), за умовами якого позивач зобов'язався виготовити та передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі «Товар», найменування, кількість, асортимент якого зазначаються у відповідних специфікаціях, що підписуються обома сторонами, та є невід'ємною частиною цього договору.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині оплати товару позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

За рішенням господарського суду Запорізької області у справі №908/2016/14 від 31.07.2014р. частково задоволено позов ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» до ТОВ «Гідроспецфундаментбуд» про стягнення заборгованості за договором поставки товару №147(13).

З останнього стягнуто на користь ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» - 198.760 грн. 96 грн. основного боргу, 18.769 грн. 93 коп. - пені, 3.977 грн. 54 коп. - 3% річних, 18.221 грн. 09 коп. - втрат від інфляції, 4.794 грн. 59 коп. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014р. рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2014р. залишено без змін.

26.11.2014р. на виконання рішення суду у справі № 908/2016/14 видано наказ.

Відповідач у повному обсязі сплатив заборгованість за рішенням суду лише 02 березня 2015р., що підтверджено банківськими виписками з рахунку позивача.

Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки №147 (13) від 12.11.2013р., на підставі статті 625 ЦК України позивачем заявлені вимоги про стягнення - 34.407,96 грн. інфляційних втрат та 3.217,42 грн. 3% річних за період прострочення з 16.07.2014р. по 01.03.2015р.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача - 34.407,96 грн. інфляційних втрат та 3.217,42 грн. 3% річних за період прострочення з 16.07.2014р. по 01.03.2015р. підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом .

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року.

Тобто, законодавець передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання річні проценти. Розмір річних процентів визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені статтею 625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

Здійснений судом перерахунок 3% річних за період з 16.07.2014р. по 01.03.2015р. є більшим за розрахунок позивача, проте суд не може виходити за межі позовних вимог, а тому задоволенню підлягає лише заявлена до стягнення позивачем сума 3% річних в розмірі - 3.217,42грн.

Стосовно вимоги про стягнення 34.407,96 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 16.07.2014р. по 01.03.2015р. суд зазначає про таке:

Відповідно до положень статті 625 ЦК України інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 2 згаданої статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань, зокрема, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом України та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua).

Також згідно з Інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора , якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум .

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період прострочення - з 16.07.2014р. по 01.03.2015р. в розмірі - 34.407,96 грн. є вірним, тому підлягає задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволені позову на відповідача.

А відтак стягнення судового збору у цій справі в розмірі - 1.827 грн. суд покладає на ТОВ «Гідроспецфундаментбуд» - відповідача у справі.

Керуючись статтями 49, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецфундаментбуд» (69013 м. Запоріжжя вул. Базова, 2, адреса для листування: 69083 м. Запоріжжя вул. Юності, 26, код з ЄДРПОУ - 32291862, р/р -26003002004227 в АТ «Дельтабанк», МФО 380236) на користь Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1» (69106 м.Запоріжжя вул. Фінальна,1-б, код з ЄДРПОУ - 13628220, п/р - 26004010000895 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) - 3.217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн. 42 коп. - 3% річних, 34.407 (тридцять чотири тисячі чотириста сім) грн. 96 коп. - втрат від інфляції, 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Рішення підписано та оформлено згідно з вимогами статті 85 ГПК України 18.05.2015 року.