Рішення

від 14.05.2015 по справі 914/849/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 р. Справа№ 914/849/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Маркет», с. Петропавлівська Борщагівка, Київська обл.; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Електронтранс», м. Львів; про:стягнення 104471,00 грн. заборгованості за договором поставки №262/14 від 05.12.2014р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:Шанайда Ю.В. - представник (довіреність вих. №01/СМВ/92 від 30.03.2015р.); від відповідача:Піхоцький В.В. - представник (довіреність №033/226 від 14.05.2015р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

17.03.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Маркет» (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Електронтранс» (надалі - Відповідач) про стягнення 104471,00 грн. заборгованості за договором поставки №262/14 від 05.12.2014р.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 06.04.2015р. Ухвалою від 27.04.2015р. розгляд справи було відкладено на 14.05.2015р.

Представник позивача в судове засідання 14.05.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05.12.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №262/14, на виконання якого позивачем було передано відповідачу товар загальною вартістю 81250,75 грн. Відповідач зобов'язувався оплатити товар протягом 3 днів з моменту отримання товару, однак своїх зобов'язань за договором не виконав, не здійснив оплати за одержану продукцію. В договорі сторони погодили, що в разі неоплати товару у встановлені в договорі строки якщо відбулася зміна вартості євро, постачальник вправі змінювати вартість поставленого але неоплаченого товару. У зв'язку з тим, що у визначені строки товар відповідачем оплачений не був та змінився курс євро, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням курсової різниці, всього 92280,44 грн., крім цього, за неналежне виконанням умов договору, позивач просить стягнути з відповідача також 7605,75 грн. пені, 5584,81 грн. 25% річних, а також покласти на відповідача понесені судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.2015р. з'явився, пояснив суду, що одержаний товар дійсно не був оплачений у визначені договором строки, однак така ситуація склалася у зв'язку з тим, що відповідач був змушений відмовитися від виконання замовлення у грудні 2014р. через стрімке зростання курсу валюти та інфляцією, що призвело до збитковості підприємства, а відтак до неможливості розрахуватися за одержаний товар. При цьому, додав, що оплата товару буде проведена у найближчі дні.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №262/14 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти покупцю (відповідачу) (передавати у власність/повне господарське відання покупця) визначений цим Договором товар, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Передача товару постачальником та приймання товару покупцем здійснюється в місці здійснення поставки, визначеному в п. 2.3. Договору з оформленням видаткової накладної та/або акту приймання-передачі та ін. документів в залежності від виду та/або умов поставки.

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем 08.12.2014р. було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 81250,75 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №-ТмЦ-400496 від 08.12.2014р.

Згідно п. 3.3. Договору оплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача та не заперечив представник відповідача, у встановлені в Договорі строк продукція оплачена не була.

В п. 3.3., 3.11. Договору сторони погодили, що простроченою вважається заборгованість, яка перевищує 3 (три) календарні дні з моменту поставки за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі). Уразі, якщо покупець не здійснив оплату згідно п. 3.3. і за час прострочення платежу відбулася зміна вартості євро на міжбанківському валютному ринку mezhbank.org.ua сторону збільшення більше, ніж на 5%, постачальник має право змінити ціни на поставлений, але ще не оплачений покупцем товар. У цьому випадку вартість поставленого, але неоплаченого товару на момент оплати повинна бути перерахована за такою формулою: С2=С1*а2/а1, де С2 - вартість продукції на момент оплати поставленого товару, С1 - вартість продукції, зазначена в специфікації (рахунку), а2 - вартість євро на міжбанківському валютному ринку на момент оплати кінець дня (закриття торгів), а1 - вартість євро на міжбанківському валютному ринку на плановий день оплати згідно п. 3.3.

У зв'язку з тим, що зі сторони відповідача відбулося прострочення оплати, позивачем у відповідності до п. 3.11. Договору нараховано курсову різницю, яка як свідчить виконаний ТОВ «Трак Маркет» розрахунок, фактично складає 11029,69 грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, а представник відповідача не заперечив, що станом на день розгляду справи розрахунок за одержаний відповідачем товар не здійснений, розмір боргу не змінився.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом п. 3.3. Договору розрахунок за товар мав бути проведений протягом 3 календарних днів з моменту поставки.

В силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 3 ст. 691 ЦК України встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Враховуючи, що можливість зміни ціни на товар передбачена частиною 3 статті 691 ЦК України, пунктом 3.11. Договору сторони передбачили, що ціна товару змінюється у випадку прострочення оплати та збільшення курсу валюти Євро за період прострочення більше ніж на 5%.

Беручи до уваги принцип свободи договору та відсутність на це законодавчих обмежень, передбачений Договором порядок збільшення ціни неоплаченого товару в залежності від показників курсу валюти (Євро) на певні дати, може передбачатися сторонами в договорі поставки.

Оскільки за товар отриманий згідно видаткової накладної №-ТмЦ-400496 від 08.12.2014р. відповідач оплати у встановлені Договором строки не здійснив, ціна продукції була перерахована позивачем з урахуванням зміни курсу Євро до гривні.

Згідно даних, розміщених на сайті http://www.mezhbank.org.ua, курс продажу Євро на момент закриття торгів 11.12.2014р. складав 20,70 грн. за 1 Євро, а станом на момент закриття торгів 10.03.2015р. - 23,51 грн. за 1 Євро.

Здійснивши арифметичні розрахунки суд встановив, що за період прострочення курс Євро збільшився більше, ніж на 5%.

Оскільки коригування ціни неоплаченого товару в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно іноземної валюти) не заборонено та не суперечить чинному законодавству України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості товару з урахуванням курсової різниці у розмірі 92280,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 7.5. Договору у випадку прострочення заборгованості, покупець за вимогою постачальник сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 7605,75 грн. пені за період з 12.12.2014р. по 10.03.2015р. включно.

Здійснивши перерахунок пені у межах заявленого періоду суд приходить до висновку, що пеня підлягає частковому стягненню з відповідача в розмірі 6682,59 грн., оскільки розрахунок пені проводився позивачем не виходячи з суми боргу 81250,75 грн., а виходячи з суми боргу з врахуванням курсової різниці, а саме з 92280,44 грн., котра за своєю правовою природою не є боргом, а являється збитками, які поніс постачальник внаслідок зміни курсу гривні до євро.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних (п. 4.2. Постанови Пленуму ВГС України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

За умовами п. 7.7. Договору покупець взяв на себе зобов'язання, що якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, постачальник матиме право, крім стягнення передбачених п. 7.5. суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця 25 процентів річних від простроченої суми за увесь час прострочення (ст. 625 ЦК України).

Перерахувавши річні суд зазначає, що такі підлягають стягненню з відповідача частково в розмірі 4952,95 грн. В решті слід відмовити з тих правових підстав, що й відмовляється в пені.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Електронтранс» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 311; код ЄДРПОУ 37965405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Маркет» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка; код ЄДРПОУ 36263933) 92280,44 грн. боргу з урахуванням курсової різниці, 4952,95 грн. двадцять п'ять відсотків річних, 6682,59 грн. пені та 1800,14 судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.05.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.