Рішення

від 12.05.2015 по справі 922/2615/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р.Справа № 922/2615/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовою О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпобутсервіс", м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснабстрой", м.Харків про визнання договору дійсним та визнання права власності за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Чухраєвої Н.С. (довіреність б/н від 17 квітня 2015 року)

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпобутсервіс" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснабстрой" (відповідача) про визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 16 лютого 2015 року дійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1-99-12, 66-14-66-17, 66-17-а, 66-18, 66-20 в літ."А-5" загальною площею 427,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, Харківська набережна, 9, за позивачем. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених з ним, у зв'язку з чим, він просить суд відповідно до ст.220 ЦК України, визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнати за ним право власності на нерухоме майно, що є предметом даного договору. Крім того, просив суд судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2015 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 травня 2015 року.

08 травня 2015 року позивач надав через канцелярію суду пояснення (вх.№18164) в обґрунтування своєї позиції та на виконання вимог суду. Крім того, просив суд розглянути справу за наявними матеріалами без його участі.

08 травня 2015 року відповідач надав через канцелярію суду відзив (вх.№18162), в якому проти позову заперечує, посилаючись на нікчемність спірного договору.

Судом були досліджені та долучені до матеріалів справи всі надані сторонами документи.

Позивач в судове засідання 12 травня 2015 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач в судовому засіданні 12 травня 2015 року проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, суд встановив наступне.

16 лютого 2015 року між ТОВ «Будпобутсервіс» та ТОВ «Інтерснабстрой» було укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень в простій письмовій формі (далі- Договір).

Договір підписано повноважними представниками сторін: з боку ТОВ «Будпобутсервіс» - директором Шулякою Глібом Анатолійовичем, а з боку ТОВ «Інтерснабстрой» - Яковлєвим Юрієм Олександровичем, та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору, сторони дійшли згоди, що ТОВ «Інтерснабстрой» зобов'язується передати у власність ТОВ «Будпобутсервіс» нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1-66-12, 66-14-66-17, 66-17-а, 66-18, 66- 20 в літ. «А-5» загальною площею 427,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, Харківська набережна, 9 (дев'ять), а ТОВ «Будпобутсервіс» зобов'язується прийняти це майно та сплатити за нього грошову суму передбачену Договором.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що ТОВ «Інтерснабстрой» передає нежитлові приміщення шляхом складання Акту приймання-передачі в момент підписання Сторонами Договору, а ТОВ «Будпобутсервіс» зобов'язується сплатити повну суму коштів за зазначеним договором в момент його нотаріального посвідчення.

Згідно з пунктом 1.3 Договору, сторони дійшли згоди, що 25 березня 2015 року вони нотаріально посвідчать Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 16 лютого 2015 року у нотаріуса.

Відповідно до Акту приймання-передачі 16 лютого 2015 року ТОВ «Інтерснабстрой» передало, а ТОВ «Будпобутсервіс» прийняло нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1-66-12, 66-14-66-17, 66-17-а, 66-18, 66-20 в літ. «А-5» загальною площею 427,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, Харківська набережна, 9 (дев'ять).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, ТОВ «Будпобутсервіс» та ТОВ «Інтерснабстрой» дійшли згоди зі всіх істотних умов договору, відбулося часткове його виконання шляхом фактичного передання вищезазначених нежитлових приміщень відповідачем позивачу.

В матеріалах, доданих до позовної заяви ТОВ «Будпобутсервіс», наявні належним чином засвідчена копія Акту прийому-передачі від 16 лютого 2015 року до Договору купівлі-продажу від 16 лютого 2015 року, який свідчить про те, що сторони фактично почали виконувати договір, шляхом передачі нежитлових приміщень 1-го поверху №66-1-66-12, 66-14-66-17, 66-17-а, 66-18, 66-20 в літ. «А-5», загальною площею 427,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, Харківська набережна, 9 (дев'ять).

Дана позиція підтверджується пунктом 1.2 Договору, відповідно до якого, сторони домовилися, що ТОВ «Інтерснабстрой» зобов'язується передати предмет договору ТОВ «Будпобутсервіс» шляхом підписання Акту прийому передачі в момент підписання цього договору, а ТОВ «Будпобутсервіс» зобов'язується сплатити ціну договору після нотаріального посвідчення договору.

Як доказ ухилення відповідача від виконання спірного Договору, ТОВ «Будпобутсервіс» надано до суду належним чином засвідчену копію Листа-вимоги від 26 березня 2015 року вих.№260315/1, який надіслано ТОВ «Інтерснабстрой», у зв'язку з порушенням пункту 1.3 Договору, а саме, нез'явлення до нотаріусу 25 березня 2015 року для нотаріального посвідчення спірного Договору.

В своєму відзиві відповідач зазначає, що спірний договір нотаріально не посвідчений, що підтверджує позицію викладену позивачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується фактичне виконання позивачем договірних зобов'язань та ухилення відповідача від виконання договору.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на нікчемність спірного правочину, відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України.

Суд не погоджується з твердження відповідача, з огляду на таке.

Судом встановлено, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу з вини відповідача - не відбулося.

Слід зазначити, що Договором купівлі-продажу встановлено, що у відповідності з положеннями діючого законодавства, Договір повинен бути 25 березня 2015 року нотаріально засвідчений, що є необхідною умовою для здійснення подальшої державної реєстрації покупцем права власності на набуте ним на підставі договору нерухоме майно.

Вказаний договір було укладено у простій письмовій формі з метою його подальшого нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Відповідно до ст.657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Всупереч викладеним вище нормам, позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель, оскільки до теперішнього часу відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У цьому випадку позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

Таким чином, позивач позбавлений можливості отримати те, на що він розраховував в результаті укладення вказаного договору купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Така ж позиція викладена в ч.1 ст.209 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно з ч.4 ст.203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або погодженням сторін.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Провівши комплексний та системний аналіз норм Цивільного кодексу України суд прийшов до висновку, що для захисту порушених та оспорюваних прав суд має право визнати право власності як на новостворену річ так й на вже існуюче нерухоме майно, право власності на яке підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно зі ст.335 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких с необхідним для чинності правочину зокрема:

1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2 - особа, яка вчинять правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3 - волевиявлення учасника правочину мас бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4 - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6 - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, при укладені спірного договору сторони дотримались всіх приписів ст.203 Цивільного кодексу України, окрім вимоги щодо форми правочину, що й просить виправити позивач.

Судом встановлено, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. Враховуючи викладене та приписи ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи приписи ст.ст.525, 530 Цивільного кодексу України, відповідач відмовившись від виконання умов спірного договору, а саме, від нотаріального посвідчення договору, порушив права позивача.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Таким чином визнання спірного договору дійсним припинить порушення його прав з боку відповідача та створить обов'язок щодо оплати.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зміст права власності становлять три складові (ст.317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦКУ). Норма частини третьої статті 182 Цивільного кодексу України щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію, застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію".

Відповідно до ст. ст.18, 19 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили. Відповідно до п.10 Переліку, право встановлювальних документів, на підставі яких зводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток № 1) Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, до таких документів відносяться зокрема рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

За таких обставин, суд визнав позов обґрунтованим, таким, що підтверджується наданими суду доказами та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, враховуючи наявність законних підстав, доведених належними доказами, керуючись ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

За таких обставин, суд, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №66-1-66- 12, 66-14-66-17, 66-17-а, 66-18, 66-20 в літ. «А-5» загальною площею 427,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, Харківська набережна, 9, від 16 лютого 2015 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпобутсервіс» (код 32083334, 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Гусенка, б.17) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерснабстрой» (код 24661232, м.Харків. вул.Героїв Праці, б.48-А, кв. 126) у наступній редакції:

" Договір купівлі-продажу

м.Харків 16.02.2015р.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Інтерснабстрой»,

місцезнаходження юридичної особи: 61135, місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 48-А, кв.126; ідентифікаційний код юридичної особи - 24661232, в особі директора Яковлєва Юрія Олександровича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, іменоване далі як «ПРОДАВЕЦЬ»,

та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Будпобутсервіс»,

місцезнаходження юридичної особи: 49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Гусенка, будинок 17; ідентифікаційний код юридичної особи - 32083334, в особі директора Шуляка Гліба Анатолійовича, що діє на підставі Статуту,з іншої, іменоване далі як «ПОКУПЕЦЬ», що разом іменуємося як «СТОРОНИ», уклали цей договір про таке:

1. Предмет договору та інші загальні положення

1.1. ПРОДАВЕЦЬ продав (передав у власність), а ПОКУПЕЦЬ купив (прийняв у власність) відповідно до умов цього договору нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1-66-12, 66-14-66-17, 66-17-а, 66-18, 66-20 в літ. «А-5» загальною площею 427,1 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 9 (дев'ять), надалі - предмет договору.

1.2. Сторони домовилися, що Продавець зобов'язується передати предмет договору Покупцю, шляхом підписання Акту прийому передачі, в момент підписання цього Договору, а Покупець зобов'язується сплатити ціну договору після нотаріального посвідчення Договору.

1.3. Сторони дійшли згоди, що вони нотаріально посвідчать даний договір 25.03.2015р.

2. Ціна договору та порядок проведення розрахунків

2.1. Продаж за домовленістю сторін вчиняється за 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок, з яких 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок вартість нежитлових приміщень, а 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок ПДВ.

Оплату буде здійснено шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ПРОДАВЦЯ потягом 10 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного договору.

3. Виникнення права власності

3.1. Право власності у ПОКУПЦЯ на предмет договору виникає з моменту нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4. Гарантії

4.1. ПРОДАВЕЦЬ (в особі директора) гарантує, що:

- предмет договору нікому іншому не відчужений, під заставою, в тому числі податковою, не перебуває, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжений, прихованих недоліків не має, як і не є предметом судового спору,

- з моменту набуття права власності на відчужувані нежитлові приміщення самочинні або будь-які інші перебудови чи перепланування не здійснювалися;

- на день укладання цього договору усі технічні характеристики нежитлових приміщень відповідають поданим правовстановлюючим документам.

4.2. ПРОДАВЕЦЬ (в особі директора) та ПОКУПЕЦЬ (в особі директора) стверджують, що однаково розуміють значення і умови цього договору та його правові наслідки, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, їх волевиявлення є вільним і відповідає їх внутрішній волі, а також те, що договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину. Ціна продажу, зазначена в пункті 2.1 цього договору, за ствердженням сторін відповідає їх дійсним намірам.

4.3. Сторони також стверджують, що не обмежені в праві укладати правочини, не визнані у встановленому порядку недієздатними повністю або частково.

5. Відповідальність сторін

5.1. У разі невиконання або неналежного, виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

6. Оплата витрат

6.1. Витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього договору, сплачує ПОКУПЕЦЬ.

7. Інші умови

7.3. Договір цей складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН:

ПРОДАВЕЦЬ: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Інтерснабстрой», місцезнаходження юридичної особи: 61135, місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 48-А, кв. 126; ідентифікаційний код юридичної особи -24661232, в особі директора Яковлєва Юрія Олександровича.

ПОКУПЕЦЬ: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Будпобутсервіс», місцезнаходження юридичної особи: 49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Гусенка, будинок 17; ідентифікаційний код юридичної-32083334, в особі директора Шуляка Гліба Анатолійовича."

Визнати право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1-66- 12, 66-14-66-17, 66-17-а, 66-18, 66-20 в літ. «А-5» загальною площею 427,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, Харківська набережна, 9 (дев'ять) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпобутсервіс» (код 32083334, адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Гусенка, б.17).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерснабстрой» (код 24661232, адреса: 61135, м.Харків. вул.Героїв Праці, б.48-А, кв.126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпобутсервіс» (код 32083334, адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Гусенка, б.17) 6000,00 гривень судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерснабстрой» (код 24661232, адреса: 61135, м.Харків. вул.Героїв Праці, б.48-А, кв. 126) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, вул.Бакуліна 18, м.Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1218,00 гривень судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.05.2015 р.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/2615/15