Ухвала

від 14.05.2015 по справі 826/19316/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19316/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О.І., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобуд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про:

- скасування та визнання протиправним акт від 27.06.2014 року № 1562/26-53-22-01-21/33345735 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Фірма Спецтехстрой» (код ЄДРПОУ 36800942) за період з 01.01.2012 року по 01.06.2013 року;

- скасування та визнання протиправними висновків, викладених в акті від 27.06.2014 року № 1562/26-53-22-01-21/33345735 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Фірма Спецтехстрой» (код ЄДРПОУ 36800942) за період з 01.01.2012 року по 01.06.2013 року;

- визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані ТОВ «Мобуд» за період з 01.01.2012 року по 01.06.2013 року на підставі акта від 27.06.2014 року № 1562/26-53-22-01-21/33345735;

- зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відобразити в електронній базі даних Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «Мобуд» за період з 01.01.2012 року по 01.06.2013 року та які були змінені на підставі акта від 27.06.2014 року № 1562/26-53-22-01-21/33345735.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно сформовані помилкові висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В засідання з'явився представник апелянта, просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки відповідач здійснюючи дії, які є предметом розгляду в даній адміністративній справі, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно норм пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі наказу від 16.06.2014 року № 1102 і направлення на перевірку від 16.06.2014 року № 906, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Мобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Фірма Спецтехстрой» (ідентифікаційний код 36800942) за період з 01.01.2012 року по 01.06.2013 року, за результатами якої складений акт від 27.06.2014 року № 1562/26-53-22-01/33345735.

За висновками акта перевірки документальною перевіркою встановлені порушення:

1) відсутність реального здійснення операцій щодо придбання товарів у контрагента-постачальника ТОВ «Фірма Спецтехстрой» (ідентифікаційний код 36800942) у травні 2012 року на суму ПДВ 193 333 грн., у липні 2012 року на суму ПДВ 225 000 грн., у серпні 2012 року на суму ПДВ 142 166 грн., у вересні 2012 року на суму ПДВ 154 000 грн., у жовтні 2012 року на суму ПДВ 95 833 грн. та у листопаді 2012 року на суму ПДВ 76 000 грн. та відсутність реального здійснення подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців ТОВ «Рабен Україна» (ідентифікаційний код 32306522) у червні 2012 року на суму ПДВ 138 166 грн., у липні 2012 року на суму ПДВ 150 294 грн., у серпні 2012 року на суму ПДВ 200 185 грн., у жовтні 2012 року на суму ПДВ 117 072 грн. та у листопаді 2012 року на суму ПДВ 93 312 грн., і ТОВ «АЛ-КО Кобер» (ідентифікаційний код 33061594) у вересні 2012 року на суму ПДВ 750 000 грн., у жовтні 2012 року на суму ПДВ 500 000 грн. та у листопаді 2012 року на суму ПДВ 583 333 грн., що, на думку перевіряючого, призвело до порушень норм п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України);

2) пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п. 2 та пп. 3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995року № 168/704.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо складання акту, зазначення у ньому відповідних висновків та коригування відомостей в електронній базі даних автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані ТОВ «Мобуд» за період з 01.01.2012 року по 01.06.2013 року на підставі акта від 27.06.2014 року № 1562/26-53-22-01-21/33345735 є протиправними в зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Згідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України - контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України - результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України - у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Колегія суддів звертає увагу, що дії по проведенню перевірки, дії щодо формування висновків акту перевірки та безпосередньо дії по складанню акту перевірки є функціональними обов'язками контролюючого органу, які самі по собі не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладають на позивача податкових обов'язків. Дії відповідача в зв'язку із визначенням висновків в акті перевірки та дії по складанню акту не порушують та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки створює для платника податків правові наслідки у вигляді, зокрема, виникнення обов'язку сплатити певну суму податків.

Крім того, рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а тому у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі дій контролюючого органу щодо проведення перевірки/звірки, складанню акту перевірки/звірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту, зокрема, шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому, висновки, викладені в акті перевірки, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також обставини, які покладені в основу висновків акту, оцінюються судом нарівні з іншими доказами під час розгляду справи при оскарженні відповідного податкового повідомлення-рішення.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

При цьому, задоволеними можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача, що виразилися у складанні акту документальної позапланової перевірки та визнання висновків, викладених в акті перевірки такими, що не відповідають дійсності не підлягають задоволенню, оскільки не мають своїм наслідком відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, стосовно позовних вимог, які стосуються внесених змін в електронну базу даних автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі висновків акту перевірки колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

До єдиної системи «Податковий блок» та її підсистеми «Аналітична система» вноситься службова інформація, одержана податковими органами за результатами контролюючих заходів, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права, свободи чи інтереси позивача та сама по собі не тягне за собою для позивача жодних зобов'язань.

Включення податковим органом інформації до бази даних про перевірку (звірку) не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, оскільки для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і вона не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 27.04.2015 року по справі № 21-674а15.

З досліджених матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправними дій податкового органу зі проведення перевірки та складення акту, у зв'язку з чим виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі даних встановлених під час перевірки, є необґрунтованим.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобуд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 19.05.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О. І. Шурко

А.Г. Степанок

Повний текст ухвали виготовлено 19.05.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.