Рішення

від 07.04.2015 по справі 201/14918/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/14918/14-ц (2/201/957/2015)

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 квітня 2015 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,

при секретарі - Пісчанській Т.М.,

за участю: представника позивача - Куцевол Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмаркет 2004" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2014 року ТОВ "Трейдмаркет 2004" звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування рішень (а. с. 2-4).

Представник позивача у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 21 березня 2012 року між ТОВ "Трейдмаркет 2004" і Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1993 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і має кадастровий номер НОМЕР_2. Додатковою угодою від 02 вересня 2013 року до вказаного договору строк оренди зазначеної земельної ділянки був пролонгований. У 2013 року невідомими позивачу особами на даній земельній ділянці була збудована нежитлова будівля загальною площею 20,9 кв.м, якій була присвоєна адреса: АДРЕСА_2. На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2013 року, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 20,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, м.Дніпропетровськ - було здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказану нерухомість. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року, яке було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 16 липня 2014 року, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2013 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю було скасовано. Проте 29 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, а 01 вересня 2014 року між цими ж сторонами був укладений договір купівлі-продажу іншої 1/2 частини будівлі. Оскільки продаж вказаного нерухомого майна відбувся після скасування судового рішення, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на дане майно, представник ТОВ "Треймаркет 2004" звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101) від 29 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвою Оксаною Миколаївною; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101) від 01 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвою Оксаною Миколаївною; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101); скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвої Оксани Миколаївни від 29 серпня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101); скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвої Оксани Миколаївни від 01 вересня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомили, надіслали на адресу суду письмові заперечення проти позову, в яких просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю (а. с. 74-76,86-89).

За таких обставин, а також приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення по справі заочного рішення, суд на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за правилами постановлення заочного рішення.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку щодо можливості задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 березня 2012 року між ТОВ "Трейдмаркет 2004" і Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач орендував у Дніпропетровської міської ради земельну ділянку площею 0,1993 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і має кадастровий номер НОМЕР_2 (а. с. 12-19). Додатковою угодою від 02 вересня 2013 року до вказаного договору строк оренди зазначеної земельної ділянки був поновлений на один рік, починаючи з 13 лютого 2013 року (а. с. 20-22, 38).

Судом також встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2013 року визнано за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 20,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, м. Дніпропетровськ (а. с. 43-44).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року, яке було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 16 липня 2014 року, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2013 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 20,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, м.Дніпропетровськ - було скасовано (а. с. 45-49, 50-52).

З матеріалів справи також вбачається, що в двадцятих числах 2014 року у відношенні нежитлової будівлі, загальною площею 20,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, м. Дніпропетровськ було вчинено декілька правочинів щодо її відчуження, внаслідок чого ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 29 серпня 2014 року та від 01 вересня 2014 року, що були посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвою О.М., набула право власності на зазначену будівлю (а. с. 63-64, 65-66, 94, 95).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідачів, враховуючи, що підставою для реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську, стало рішення суду, яке в подальшому було скасовано судами вищих інстанцій, суд приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101).

Крім того, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 набула право власності на спірне нерухоме майно внаслідок його первісного відчуження ОСОБА_2, який на час укладення відповідних угод не володів правом власності на нього, суд приходить до висновку щодо доведеності та обґрунтованості решти позовних вимог, та вважає за необхідне їх задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216 ЦК, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29 серпня 2014 року, за яким ОСОБА_3 набула право власності на 1/2 частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини від 01 вересня 2014 року, за яким ОСОБА_3 набула право власності на 1/2 частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101)

Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101).

Скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвої Оксани Миколаївни від 29 серпня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101).

Скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвої Оксани Миколаївни від 01 вересня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 184384312101).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме: рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий-суддя Г.В. Черновськой