Рішення

від 05.03.2015 по справі 327/386/14-ц

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/386/14-ц

Провадження № 2/327/7/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2015 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Перишкіній Г.В.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, треті особи без самостійних вимог - відділ Державного земельного агентства у Куйбишевському районі Запорізької області (далі - відділ Держземагентства у Куйбишевському районі), Куйбишевський відділ Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - Куйбишевський відділ ЗРФ ДП «Центр ДЗК») ,-

В С Т А Н О В И В :

08 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом,в якому вказала, що 17 вересня 2009 року її матері ОСОБА_2 державним нотаріусом Розівської районної державної нотаріальної контори Запорізької області (далі - державний нотаріус) було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким остання є спадкоємцем майна після смерті своєї матері ОСОБА_3. Спадкове майно, на яке було видане вказане свідоцтво, складалось із земельної ділянки НОМЕР_1 площею 7,57 гектара (далі - га) ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Вишнюватської сільської ради і переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2, після смерті якої залишилося спадкове майно, зокрема, у вигляді вищевказаної земельної ділянки. Позивач у встановленому законом порядку звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2, але державний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, посилаючись на відсутність правовстановлюючого документа на ім'я спадкодавця. Позивач ОСОБА_1 вказала, що за життя ОСОБА_2 замовила технічну документацію з метою отримання державного акта на успадковану після померлої ОСОБА_3 земельну ділянку, однак отримати правовстановлюючий документ не встигла. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 прохає суд визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_1 у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, вказала про те, що вона підтримує позов та прохає задовольнити заявлені вимоги по тих підставах, які були нею викладені в позовній заяві (а.с.63).

Відповідач - Вишнюватська сільська рада позов визнала, фактичні обставини у справі повноважний представник відповідача Лисечко Г.І. не оспорювала, про що судові була надана відповідна письмова заява (а.с.62).

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце його проведення повідомлялися належним чином (а.с.58,59), до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі (а.с.62,63).

Треті особи без самостійних вимог - відділ Держземагентства у Куйбишевському районі та Куйбишевський відділ ЗРФ ДП «Центр ДЗК» були повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.60,61), представники третіх осіб в судове засідання не з'явись, причини своєї неявки судові не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без їх участі не заявили.За таких обставин розгляд справи проведено судом за відсутності представника третьої особи, що не суперечить положенням статті 169 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158, ст.169 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін, третіх осіб та їх представників.

У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши позицію позивача у справі, викладену у позовній заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Володарське Володарського району Донецької області. Матір'ю позивача є ОСОБА_2, а бабусею -ОСОБА_3 (а.с.5,8,13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Біловеж Розівського району Запорізької області у віці 77 років померла бабуся позивача - ОСОБА_3 Вказані відомості підтверджуються свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_4 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 7,57 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану на території Вишнюватської сільської ради і переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого Вишнюватською сільською радою 13 серпня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №244 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом 17 вересня 2009 року, вказану вище земельну ділянку успадкувала доньки спадкодавця - ОСОБА_2 (а.с.8), яка за життя хоча і замовила технічну документацію з метою отримання правовстановлюючого документа, проте державну реєстрацію права власності успадкованої земельної ділянки за життя не здійснила (а.с.9-11)

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Зоряне Розівського району Запорізької області у віці 59 років померла мати позивача - ОСОБА_2. Вказані відомості підтверджуються свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_5 (а.с.12).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру та листа завідувача Розівської державної нотаріальної контори Запорізької області встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 03 червня 2014 року заведена спадкова справа №62/2014 за номером у спадковому реєстрі 56148833 за заявою спадкоємця за законом ОСОБА_1, яка є дочкою померлої. Заяви інших осіб про прийняття спадщини або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили. У матеріалах спадкової справи інформація щодо усунення спадкоємців від права на спадкування відсутня. (а.с.34,36).

Проте, постановою державного нотаріуса від 12 листопада 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку НОМЕР_1, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вишнюватської сільської ради, яка залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. Державний нотаріус роз'яснив, що ОСОБА_1 може отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку лише за умови надання правовстановлюючого документа на зазначену земельну ділянку на ім'я спадкодавця (а.с.13-14).

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частинами 1,4 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Абзацом 2 частини 2 статті 373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За правилами частини 1 ст.125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, яка є матір'ю позивача, не оформила в установленому законом порядку своє право на спадщину - земельну ділянку, отриману нею після смерті своєї матері ОСОБА_3 (а.с.8-11), внаслідок чого позивач ОСОБА_1 не мала можливості отримати свідоцтво про право на вказану спадщину після смерті ОСОБА_2.

Разом з тим, суд враховує те, що свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний документ, який посвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.

Зволікання з виконанням зобов'язань, передбачених ч.1 ст.1297 щодо оформлення права на спадщину, в складі якої є нерухоме майно, або їх невиконання не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Встановлені обставини у справі сторони визнали, їх не оспорювали, а тому згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Згідно п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Беручи до уваги те, що у ОСОБА_1 виникли труднощі із оформленням в установленому законом порядку свого права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Визнання відповідачем пред'явленого до нього позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Питання про розподіл судових витрат позивачами не порушувалось.

Керуючись стст.182,373,1216,1218,1297 ЦК України, стст.125,126 ЗК України, стст.10,11,60, 88,174,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно - земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 7,57 (сім цілих п'ятдесят сім сотих) гектара, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, що належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Біловеж Розівського району Запорізької області, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого Вишнюватською сільською радою Розівського району Запорізької області 13 серпня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №244, спадкоємцем якої згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17 вересня 2009 року Розівською державною нотаріальною конторою Запорізької області, була ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Розівка Розівського району Запорізької області.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.М. Кущ