Постанова

від 20.05.2015 по справі 826/5257/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2015 року                     № 826/5257/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексу – відповідач) в якому просить скасувати податкове повідомлення – рішення від 05 листопада 2014 року № 00152022201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80804,41 грн. та застосування 50 % штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40402,21 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним в частині, необґрунтованим та такими, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем помилково за наслідками перевірки договірних відносин з контрагентами позивача виніс податкове повідомлення - рішення про визначення грошових зобов'язань по податку на додану вартість, чим неправомірно переклав відповідальність за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів на сторону договору, на яку такі обов'язки, а отже, і відповідальність зазначеними договорами покладені не були.

Відповідач проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Зауважив, що висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а надані позивачем документи не можуть вважатись належними доказами виконання договірних відносин, що мали місце між позивачем та його контрагентами.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі направлень від 29 серпня 2014 року №№ 2360, 2361, 2362, 2363, 2364, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (код ЄДРПОУ 35624424) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складно Акт від 16 жовтня 2014 року № 1516/22-01/35624424 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем вимог:

- підпунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року на загальну суму 277327 грн., у тому числі: липень 2012 року – 1120 грн., серпень 2012 року – 450 грн., вересень 2013 року – 58210 грн., листопад 2013 року – 1042 грн., грудень 2013 року – 216505 грн.

На підставі Акту перевірки від від 16 жовтня 2014 року № 1516/22-01/35624424 ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесла податкове повідомлення - рішення:

- № 00152022201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 430967,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 287311,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 143656,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням – рішенням від 05 листопада 2014 року № 00152022201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80804,41 грн. та застосування 50 % штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40402,21 грн., позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатами розгляду скарг платника податків листами Головного управління ДФС у м. Києві від 14 січня 2015 року № 910/10/26-15-10-08 та ДФС України від 03 березня 2015 року №4410/6/99-99-10-01-01-25 у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення – рішення від 05 листопада 2014 року № 00152022201 залишено без змін.

Посилаючись на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, що зумовили прийняття рішення про збільшення сум грошових зобов'язань по податку додану вартість, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» звернулось з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом та вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган посилаючись на відсутність реального виконання господарських операцій, які здійснювались між позивачем та ПП «Альваір Буд», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Інструмент Сервіс Плюс», ПП «Адвертинський», ТОВ «Енглєр», ПП «Універсал - Майстер», ТОВ «Рекультивація», та ПП «Волинь-Січ», не підтвердження фактів виконання правочинів укладених між позивачем та названими контрагентами, дійшов висновку про безпідставне віднесення сум до складу податкового кредиту по податку на додану вартість.

Такі висновки контролюючого органу базуються на інформації, отриманої від інших регіональних податкових органів у формі актів про неможливість проведення документальних звірок контрагентів позивача, в яких зазначено про не підтвердження реальності правовідносин по взаємовідносинах з платниками податків та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при виконанні договорів за період, що перевірявся.

Аналізуючи обґрунтованість таких висновків податкового органу, суд приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту “а” пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наступним пунктом названої статті встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту – Закон України від 16.07.1999р. №996-XIV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні названого Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частою 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної статті).

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 з наступними змінами та доповненнями в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту – Положення №88), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (пункт 2.2 названого Положення).

В силу пункту 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

При цьому у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначається, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року №1936/11/13-11.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» зареєстроване 06 грудня 2007 року у Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації.

Основним видом господарської діяльності позивач є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

Відповідно до договору підряду від 15 березня 2012 року № 15032012, укладеного між позивачем (замовник) та ПП «Альваір Буд» (підрядник), відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю та відповідно до наданої замовником Проектної документації і здати замовнику виконані роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, на будівництві об'єкту «Будівництво автозаправного комплексу (АЗК) з сервісним обслуговуванням, міні-готелем та кафетерієм вздовж автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський км 28+680+880 (праворуч) на території Гірської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, належним чином виконати інші взяті на себе роботи за цим Договором зобов'язання та оплатити надані йому замовником послуги по організації та координації робіт на об'єкті.

Замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектну документацію та Будівельний майданчик, організувати та координувати виконання підрядником робіт на об'єкті, надати підряднику інші послуги, прийняти виконані підрядником роботи у встановленому чинним в Україні законодавством та цим договором порядку і оплатити їх (пункт 1.1.2 Договору).

Пунктом 1. 2 Договору, визначено перелік на обсяг робіт, що виконується за цим договором:

Влаштування покриття із плитки типу ФЕМ та бетону, обсяг яких визначений у локальному кошторисі № 2-1-1, що є додатком Договірної ціни № 1 (Додаток № 2 до цього договору).

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» надало копію договору підряду від 15 березня 2012 року № 15032012, довідку про договірну ціну, локальний кошторис № 5-1-1, підсумкові відомості ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року № 1/04, виписку з книги обліку придбання, податкову накладну від 11 липня 2012 року № 2 та картку по рахунку 635 за липень 2012 року.

За результатами придбання ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» матеріалів (мастило для будівельної опалубки), ТОВ «Агат-1» було виписано на користь позивача податкову накладну від 09 серпня 2012 року № 84 на загальну суму 2700,00, в т.ч. ПДВ - 450,00 грн.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ «Агат-1» та позивачем, останнім надано суду виписку з книги обліку придбання, картку рахунку 631 за серпень 2012 року, видаткову накладну від 10 серпня 2012 року № 1126 та оборотно-сальдову відомість по рахунку 63 за вересень 2012 року.

У свою чергу, за результатами придбання позивачем матеріалів у ТОВ «Інструмент Сервіс Плюс», останнім виписано на користь ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» податкові накладні від 24 вересня 2012 року № 188, від 24 вересня 2012 року №186, від 24 вересня 2012 року № 185, від 24 вересня 2012 року № 187, від 18 вересня 2012 року № 135, від 18 вересня 2012 року № 136 та видаткову накладну від 26 вересня 2012 року № РФ-0000515.

Також, позивачем надано суду виписку з книги обліку придбання, рахунки-фактури від 20 вересня 2012 року № РФ-0002025, від 18 вересня 2012 року № РФ-0001990, від 13 вересня 2012 року № РФ-0001954, від 18 вересня 2012 року № РФ-0001991, від 13 вересня 2012 року № РФ-0001953, акти здачі-прийнття робіт (надання послуг) №№ РФ-0000708, № РФ-0000709, РФ-0000707, РФ-0000682, РФ-0000683, ремонтну картку від 24 травня 2012 року № РФ – 0002365, оборотно-сальдову відомість по рахунку 63.

За результатами придбання ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» матеріалів (пакету паперового, авторучок, табличок), ПП «Адвертинський» було виписано на користь позивача податкові накладні від 13 вересня 2012 року № 10, від 14 листопада 2012 року № 16, від 06 листопада 2012 року № 3, видаткові накладні від 30 квітня 2013 року № РН-0000005, від 21 вересня 2012 року № РН-0000026, від 07 листопада 2012 № 0000032, рахунки-фактури від 30 жовтня 2012 року № СФ-0000344, від 16 серпня 2012 року № СФ-0000549 та від 10 жовтня 2012 року № СФ-0000300.

Крім того, за насдіками придбання у ТОВ «Енглер» маршрутизотора Сisco Catalyst 2960 48 19/100+2 SFP Bas Image, останнім виписано на користь позивача податкову накладну від 10 вересня 2012 року № 78, видаткову накладну від 12 вересня 2013 року № КИР-300318, рахунок-фактуру від 06 вересня 2013 року № КИС-300816.

Судом встановлено, що за перевіряємий період позивачем (замовник) укладався договір підряду від 20 вересня 2012 року № 20/09-12П з ПП «Універсал-Майстерня» (підрядник), відповідно до якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю та відповідно до наданої замовником Проектної документації і здати замовнику виконані роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, на будівництві об'єкту «Будівництво блоку обслуговування на ділянці № 24 у 3-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки-Захід» у Дарницькому районі міста Києва», належним чином виконати інші взяті на себе роботи за цим Договором зобов'язання та оплатити надані йому замовником послуги по організації та координації робіт на об'єкті.

Замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектну документацію та Будівельний майданчик, організувати та координувати виконання підрядником робіт на об'єкті, надати підряднику інші послуги, прийняти виконані підрядником роботи у встановленому чинним в Україні законодавством та цим договором порядку і оплатити їх (пункт 1.1.2 Договору).

Пунктом 1. 2 Договору, визначено перелік на обсяг робіт, що виконується за цим договором:

Влаштування покриття із плитки типу ФЕМ та бетону, обсяг яких визначений у локальному кошторисі № 2-1-1, що є додатком Договірної ціни № 1 (Додаток № 2 до цього договору).

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» надало копію договору підряду від 20 вересня 2012 року № 20/09-12П, додаток № 1 до договору підряду від 20 вересня 2012 року № 20/09-12П, календарний графік виконаних робіт (Додаток № 3 до договору), остаточний акт приймання – передачі робіт (Додаток № 4 до договору), довідку про договірну ціну, картку по рахунку 635, виписку з книги обліку придбання, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 22103713.

У свою чергу, 31 серпня 2013 року між позивачем (замовник) та ПП «Універсал-Майстерня» (підрядник) укладено аналогічний договір підряду № 31/08-12-Д8, на підтвердження виконання якого позивачем надано картку рахунку 635 та податкову накладну від 31 серпня 2012 року №2.

За результатами придбання ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» матеріалів у ТОВ «Рекультивація», останнім було виписано на ім'я позивача податкові накладні від 19 листопада 2013 року № 61/1, від 15 листопада 2013 року №62/1, видаткові накладні від 22 листопада 2012 року № РН-0000868, від 22 листопада 2012 року № РН-0000867, рахунки-фактури від 19 вересня 2013 року № СФ-0000677 та від 18 вересня 2013 року № СФ-0000850. Також позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 63.

Відповідно до договору підряду від 14 серпня 2013 року № 14/08-13-БЛК, укладеного між позивачем (замовник) та ПП «Волинь-СІч» (підрядник), відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю та відповідно до наданої замовником Проектної документації і здати замовнику виконані роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, на будівництві об'єкту, належним чином виконати інші взяті на себе роботи за цим Договором зобов'язання та оплатити надані йому замовником послуги по організації та координації робіт на об'єкті.

Замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектну документацію та Будівельний майданчик, організувати та координувати виконання підрядником робіт на об'єкті, надати підряднику інші послуги, прийняти виконані підрядником роботи у встановленому чинним в Україні законодавством та цим договором порядку і оплатити їх (пункт 1.1.2 Договору).

Пунктом 1. 2 Договору, визначено перелік на обсяг робіт, що виконується за цим договором:

Роботи з влаштування залізобетонних монолітних конструкцій, обсяг яких визначається сторонами за результатом фактичного виконання робіт.

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» надало копію договору підряду від 14 серпня 2013 року № 14/08-13-БЛК, довідку про договірну ціну, локальний кошторис № 5-1-1, підсумкові відомості ресурсів, додаткову угоду № 1 до вказаного договору, довідки про вартість виконаних будівельних робіт локальний кошторис № 3-1-1, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року № 1, виписку з книги обліку придбання, податкові накладні від 19 грудня 2012 року № 46, від 05 грудня 2012 року № 44, від 31 грудня 2012 року № 53, від 26 грудня 2012 року № 49 та картку по рахунку 635 за грудень 2013 року.

У свою чергу, позивачем на спростування висновків контролюючого органу надано суду акти звірки розрахунків з ПП «Альваір-буд» від 16 жовтня 2014 року № 1151, з ТОВ «Агат-1» від від 16 жовтня 2014 року № 1154, з ТОВ «Інструмент Сервіс Плюс» від 16 жовтня 2014 року № 1155, з ПП «Адвертинський» від 16 жовтня 2014 року № 1156, з ТОВ «Енглєр» від 16 жовтня 2014 року № 1157, з ПП «Універсал - Майстер» від 16 жовтня 2014 року № 1149, з ТОВ «Рекультивація» від 16 жовтня 2014 року № 1153 та з ПП «Волинь-Січ» від 16 жовтня 2014 року № 1151 від 16 жовтня 2014 року № 1152, з яких вбачається відсутність заборгованості перед вказаними контрагентами.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" . Також, наявні в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані ПП «Альваір Буд», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Інструмент Сервіс Плюс», ПП «Адвертинський», ТОВ «Енглєр», ПП «Універсал - Майстер», ТОВ «Рекультивація», та ПП «Волинь-Січ» на ім'я позивача за результатами виконання відповідних договорів, за своїм змістом цілком відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

У свою чергу, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та контрагентами вказано на:

акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 544/22-01/35494220 від 21 вересня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання приватного підприємства «Альваір Буд» (код ЄДРПОУ 35494220) щодо підтвердження за період з 01.10.2009 по 31.05.2012, з 01.07.2012 по 31.08.2012»;

акт ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №273/22-717/30220386 від 30 березня 2013 року «Про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «АГАТ-1», код за ЄДРПОУ 30220386, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.02.2012 року по 31.02.2012, з 01.05.2012 по 31.10.2012 по взаємовідносинам з ТОВ «САН ЕНД ФАН», код за ЄДРПОУ 37241245, ТОВ «Зінат», код за ЄДРПОУ 33887863, ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», код за ЄДРПОУ 36048906, ТОВ «Ювілайт», код за ЄДРПОУ 37700606, ТОВ «Селанія», код за ЄДРПОУ 38291082»;

акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено №408/3/26-50-22-03/36959191 від 16 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інструмент сервіс плюс" (податковий номер 36959191) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Експерт консалт груп" податковий номер 33946745, ТОВ "Транс Ліберо" податковий номер 37017664, ПП "БВФ" податковий номер 25409629, ПП «Бізнес форс» податковий номер 35996143, ТОВ «Компанія «Вайліс» податковий номер 36445186, ТОВ «Сана групп» податковий номер 37140915, ТОВ «Консоль С» податковий номер 35542724 ПП "Агат сервіс груп" податковий номер 38106206»;

акт ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві № 1763/26-59-22-07/35676928 від 01 серпня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Адвертинський» (код ЄДРПОУ 35676928) з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Вергус», код за ЄДРПОУ 38260803 за період з 01.09.2012р. по 31.01.2013р., ТОВ «Ламді», код за ЄДРПОУ 38321085 за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р., ТОВ «Леонор», код за ЄДРПОУ 38464324 за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р.»;

акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 22.07.2014 року № 655/3-22-01/33397207 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енглєр», код ЄДРПОУ 33397207, з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Українська компанія «Модус» (код за ЄДРПОУ 38161150), ТОВ «Ніка Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 38495117), ТОВ «Трейдлайт» (код за ЄДРПОУ 38356720), ТОВ «Екодит» (код за ЄДРПОУ 36958313), за період з 01.01.13 по 31.03.14.»;

акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено № 299/26-58-22-06-15/ 31199963 17 березня 2014 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕКУЛЬТИВАЦІЯ» (код за ЄДРПОУ: 31199963) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТЕНЗА ЛІГА» (код за ЄДРПОУ 38703938) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013 по 30.11.2013.».

акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №2508/26-55-22-08/34881684 від 19 серпня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Волинь-Січ» (податковий номер 34881684) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013р. по 28.02.2014р».

Вказних актів, відповідачем, під час розгляду справи, суду не надано.

Суд звертає увагу, що відповідачем також не надано будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків перелічиних актів перевірки на підтвердження відсутності фактів реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, а також факту суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави.

За відсутності відповідного вироку суду щодо фіктивності контрагентів, покладених в основу висновків актів перевірки про неможливість проведення зустрічних звірок, без наведення доказів суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави, є необґрунтованим.

Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах.

Крім того, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період виконання спірних правочинів. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за спірний період, відповідає вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

В ході розгляду даної справи відповідачем не було надано суду будь-яких належних доказів нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання документів щодо цих правочинів не уповноваженими на те особами.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд прийшов до висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80804,41 грн. та застосування 50 % штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40402,21 грн.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасуват податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 00152022201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80804,41 грн. та застосування 50 % штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40402,21 грн.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (ЄДРПОУ 35624424) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 242 (двісті сорок дві) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           К.Ю. Гарник