Ухвала

від 23.06.2015 по справі 826/5257/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5257/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі направлень від 29 серпня 2014 року №№ 2360, 2361, 2362, 2363, 2364, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (код ЄДРПОУ 35624424) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки позивача ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 16 жовтня 2014 року № 1516/22-01/35624424, яким встановлено порушення позивачем п.п. 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року на загальну суму 277 327 грн., у тому числі: липень 2012 року - 1 120 грн., серпень 2012 року - 450 грн., вересень 2013 року - 58 210 грн., листопад 2013 року - 1 042 грн., грудень 2013 року - 216 505 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 05 листопада 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 00152022201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 430 967,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 287 311,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 143 656,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг платника податків листами Головного управління ДФС у м. Києві від 14 січня 2015 року № 910/10/26-15-10-08 та ДФС України від 03 березня 2015 року №4410/6/99-99-10-01-01-25 у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення від 05 листопада 2014 року № 00152022201 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим рішеннями відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» зареєстроване 06 грудня 2007 року у Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації.

Основним видом господарської діяльності позивач є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Судом першої інстанції встановлено, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з ПП «Альваір Буд», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Інструмент Сервіс Плюс», ПП «Адвертинський», ТОВ «Енглєр», ПП «Універсал - Майстер», ТОВ «Рекультивація», та ПП «Волинь-Січ».

Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реального виконання господарських операцій, які здійснювались між позивачем та наведеними контрагентами, покликаючись на акти інших податкових органів про неможливість проведення документальних звірок контрагентів позивача, в яких зазначено про не підтвердження реальності правовідносин по взаємовідносинах з платниками податків та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при виконанні договорів за період, що перевірявся.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем по взаємовідносинах з зазначеним контрагентом, були включені ним до сум податкового кредиту за відповідний звітний період.

Згідно зі статтею 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

ПК України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагенти позивача мали статус платника ПДВ на момент здійснення описаних в Акті перевірки господарських операцій, як того вимагає ПКУ при здійснені оподатковуваних операцій та були зареєстровані в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі первинних документів, що містяться в матеріалах справи.

Так, між позивачем (замовник) та ПП «Альваір Буд» (підрядник) було укладено договору підряду від 15 березня 2012 року № 15032012, відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю та відповідно до наданої замовником Проектної документації і здати замовнику виконані роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, на будівництві об'єкту «Будівництво автозаправного комплексу (АЗК) з сервісним обслуговуванням, міні-готелем та кафетерієм вздовж автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський км 28+680+880 (праворуч) на території Гірської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, належним чином виконати інші взяті на себе роботи за цим Договором зобов'язання та оплатити надані йому замовником послуги по організації та координації робіт на об'єкті.

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» надало копію договору підряду від 15 березня 2012 року № 15032012, довідку про договірну ціну, локальний кошторис № 5-1-1, підсумкові відомості ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року № 1/04, виписку з книги обліку придбання, податкову накладну від 11 липня 2012 року № 2 та картку по рахунку 635 за липень 2012 року.

За результатами придбання ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» матеріалів (мастило для будівельної опалубки), ТОВ «Агат-1» було виписано на користь позивача податкову накладну від 09 серпня 2012 року № 84 на загальну суму 2700,00, в т.ч. ПДВ - 450,00 грн.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ «Агат-1» та позивачем, останнім надано суду виписку з книги обліку придбання, картку рахунку 631 за серпень 2012 року, видаткову накладну від 10 серпня 2012 року № 1126 та оборотно-сальдову відомість по рахунку 63 за вересень 2012 року.

У зв'язку з придбанням позивачем матеріалів у ТОВ «Інструмент Сервіс Плюс», останнім виписано на користь ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» податкові накладні. Також, позивачем надано виписку з книги обліку придбання, рахунки-фактури від 20 вересня 2012 року № РФ-0002025, від 18 вересня 2012 року № РФ-0001990, від 13 вересня 2012 року № РФ-0001954, від 18 вересня 2012 року № РФ-0001991, від 13 вересня 2012 року № РФ-0001953, акти здачі-прийнття робіт (надання послуг) №№ РФ-0000708, № РФ-0000709, РФ-0000707, РФ-0000682, РФ-0000683, ремонтну картку від 24 травня 2012 року № РФ - 0002365, оборотно-сальдову відомість по рахунку 63.

Внаслідок придбання ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» матеріалів (пакету паперового, авторучок, табличок), ПП «Адвертинський» було виписано на користь позивача податкові накладні від 13 вересня 2012 року № 10, від 14 листопада 2012 року № 16, від 06 листопада 2012 року № 3, видаткові накладні від 30 квітня 2013 року № РН-0000005, від 21 вересня 2012 року № РН-0000026, від 07 листопада 2012 № 0000032, рахунки-фактури від 30 жовтня 2012 року № СФ-0000344, від 16 серпня 2012 року № СФ-0000549 та від 10 жовтня 2012 року № СФ-0000300.

Крім того, за насдіками придбання у ТОВ «Енглер» маршрутизотора Сisco Catalyst 2960 48 19/100+2 SFP Bas Image, останнім виписано на користь позивача податкову накладну від 10 вересня 2012 року № 78, видаткову накладну від 12 вересня 2013 року № КИР-300318, рахунок-фактуру від 06 вересня 2013 року № КИС-300816.

Крім того, позивачем (замовник) укладався договір підряду від 20 вересня 2012 року № 20/09-12П з ПП «Універсал-Майстерня» (підрядник), відповідно до якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю та відповідно до наданої замовником Проектної документації і здати замовнику виконані роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, на будівництві об'єкту «Будівництво блоку обслуговування на ділянці № 24 у 3-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки-Захід» у Дарницькому районі міста Києва».

На підтвердження виконання умов названого договору, позивач надав копію договору підряду від 20 вересня 2012 року № 20/09-12П, додаток № 1 до договору підряду від 20 вересня 2012 року № 20/09-12П, календарний графік виконаних робіт (Додаток № 3 до договору), остаточний акт приймання - передачі робіт (Додаток № 4 до договору), довідку про договірну ціну, картку по рахунку 635, виписку з книги обліку придбання, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 22103713.

Також, 31 серпня 2013 року між позивачем (замовник) та ПП «Універсал-Майстерня» (підрядник) укладено аналогічний договір підряду № 31/08-12-Д8, на підтвердження виконання якого позивачем надано картку рахунку 635 та податкову накладну від 31 серпня 2012 року №2.

За результатами придбання ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» матеріалів у ТОВ «Рекультивація», останнім було виписано на ім'я позивача податкові накладні від 19 листопада 2013 року № 61/1, від 15 листопада 2013 року №62/1, видаткові накладні від 22 листопада 2012 року № РН-0000868, від 22 листопада 2012 року № РН-0000867, рахунки-фактури від 19 вересня 2013 року № СФ-0000677 та від 18 вересня 2013 року № СФ-0000850. Також позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 63.

Відповідно до договору підряду від 14 серпня 2013 року № 14/08-13-БЛК, укладеного між позивачем (замовник) та ПП «Волинь-СІч» (підрядник), підрядник зобов'язується за завданням замовника, на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю та відповідно до наданої замовником Проектної документації і здати замовнику виконані роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, на будівництві об'єкту, належним чином виконати інші взяті на себе роботи за цим Договором зобов'язання та оплатити надані йому замовником послуги по організації та координації робіт на об'єкті.

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» надало копію договору підряду від 14 серпня 2013 року № 14/08-13-БЛК, довідку про договірну ціну, локальний кошторис № 5-1-1, підсумкові відомості ресурсів, додаткову угоду № 1 до вказаного договору, довідки про вартість виконаних будівельних робіт локальний кошторис № 3-1-1, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року № 1, виписку з книги обліку придбання, податкові накладні від 19 грудня 2012 року № 46, від 05 грудня 2012 року № 44, від 31 грудня 2012 року № 53, від 26 грудня 2012 року № 49 та картку по рахунку 635 за грудень 2013 року.

Під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідачем було здійснено посилання на:

акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 544/22-01/35494220 від 21 вересня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання приватного підприємства «Альваір Буд» (код ЄДРПОУ 35494220) щодо підтвердження за період з 01.10.2009 по 31.05.2012, з 01.07.2012 по 31.08.2012»;

акт ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №273/22-717/30220386 від 30 березня 2013 року «Про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «АГАТ-1», код за ЄДРПОУ 30220386, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.02.2012 року по 31.02.2012, з 01.05.2012 по 31.10.2012 по взаємовідносинам з ТОВ «САН ЕНД ФАН», код за ЄДРПОУ 37241245, ТОВ «Зінат», код за ЄДРПОУ 33887863, ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», код за ЄДРПОУ 36048906, ТОВ «Ювілайт», код за ЄДРПОУ 37700606, ТОВ «Селанія», код за ЄДРПОУ 38291082»;

акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено №408/3/26-50-22-03/36959191 від 16 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інструмент сервіс плюс" (податковий номер 36959191) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Експерт консалт груп" податковий номер 33946745, ТОВ "Транс Ліберо" податковий номер 37017664, ПП "БВФ" податковий номер 25409629, ПП «Бізнес форс» податковий номер 35996143, ТОВ «Компанія «Вайліс» податковий номер 36445186, ТОВ «Сана групп» податковий номер 37140915, ТОВ «Консоль С» податковий номер 35542724 ПП "Агат сервіс груп" податковий номер 38106206»;

акт ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві № 1763/26-59-22-07/35676928 від 01 серпня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Адвертинський» (код ЄДРПОУ 35676928) з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Вергус», код за ЄДРПОУ 38260803 за період з 01.09.2012р. по 31.01.2013р., ТОВ «Ламді», код за ЄДРПОУ 38321085 за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р., ТОВ «Леонор», код за ЄДРПОУ 38464324 за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р.»;

акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 22.07.2014 року № 655/3-22-01/33397207 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енглєр», код ЄДРПОУ 33397207, з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Українська компанія «Модус» (код за ЄДРПОУ 38161150), ТОВ «Ніка Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 38495117), ТОВ «Трейдлайт» (код за ЄДРПОУ 38356720), ТОВ «Екодит» (код за ЄДРПОУ 36958313), за період з 01.01.13 по 31.03.14.»;

акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено № 299/26-58-22-06-15/ 31199963 17 березня 2014 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕКУЛЬТИВАЦІЯ» (код за ЄДРПОУ: 31199963) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТЕНЗА ЛІГА» (код за ЄДРПОУ 38703938) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013 по 30.11.2013.».

акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №2508/26-55-22-08/34881684 від 19 серпня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Волинь-Січ» (податковий номер 34881684) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013р. по 28.02.2014р».

Опираючись на інформацію, наведену у зазначених актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, податковий орган оскаржуваним Актом перевірки позивача визнав нікчемними правочини, укладені позивачем з контрагентом, такими, що не здійснювалися, а лише оформлювалися.

Проте, з аналізу норм цивільного законодавства, зокрема, статей 219, 220, 221, 224, 228, 234 ЦК України, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. В матеріалах справи жодних допустимих доказів на підтвердження недійсності право чинів не міститься.

Отже позивачем правомірно було сформовано податковий кредит, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції які були здійсненні між позивачем та його контрагентами.

Також необхідно зазначити, що невиконання контрагентом зобов'язання по сплаті податку до бюджету не являється підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства

А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Отже суд першої інстанції при винесенні постанови було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Коротких А. Ю.