cpg1251 номер провадження справи 13/50/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2015 Справа № 908/1114/15-г
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Етем-Альянс", м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром", м. Запоріжжя
про стягнення 77 274,13 грн.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники :
від позивача: Воронько О.Д., довіреність № б/н від 12.05.2013р.
від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Етем-Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром" про стягнення заборгованості в сумі 77 274,13 грн. за договором постачання № 19 від 07.05.2013р., а саме: 48 431,76 грн. - сума основного боргу, 12 224,18 грн. - сума втрат від інфляції, 2 288,90 грн. - сума 3 % річних та 14 329,29 грн. - сума пені.
20.02.2015р. ухвалою господарського суду Запорізької області прийнято справу № 908/1114/15-г до провадження, та призначено до розгляду на 26.03.2015р.
Ухвалами суду від 26.03.2015р. та від 10.04.2015р. розгляд справи відкладено відповідно на 10.04.2015р. та на 16.04.2015р., у зв'язку з неявкою в судові засідання представника відповідача.
Представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.
16.04.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві від 13.02.2015р. та надав заяву про уточнення позовних вимог від 07.04.2015р., в якій просить суд стягнути кошти в сумі 86 685,85 грн. за договором постачання № 19 від 07.05.2013р., а саме: 48 431,76 грн. - сума основного боргу, 17 416,06 грн. - сума втрат від інфляції, 2 511,82 грн. - сума 3 % річних та 18 326,21 грн. - сума пені. Позовні вимоги засновані на ст.. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 22, 526, 551, 623, 624, 625, 691, 692 ЦК України, ст. 193, 216, 220, 231 ГК України та ст. 1, 12, 61, 64 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Отже, заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Ухвали суду про порушення провадження у справі № 908/1114/15-г від 20.02.2015р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 26.03.2015р. та від 10.04.2015р., направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром" за адресою: 69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 72, кв. 15, повернулись до суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача суду не відомі.
Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами та поясненнями представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
07.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Етем-Альянс" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром" (Покупець) був укладений договір постачання № 19 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, на умовах, викладених в розділах цього Договору, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товари для поліграфії, літографії і виробництва металевої тари в асортименті, надалі Товар, а Покупець прийняти і оплатити Товар, асортимент, кількість, ціна, якого вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді доповнень до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Ціна Товару по цьому Договору визначається _в гривнях та вказана в специфікаціях. Загальна сума цього Договору складає 5 000 000,00 грн. (п'ять мільйонів грн., 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20%, та може бути змінена в ході його виконання (п. 2.1 та 2.2 Договору)
Пунктами 3.1 та 3.2 Договору передбачено, що замовлення Товару здійснюється за узгодженням Сторін згідно з заявкою. Разом з Товаром Постачальник передає Покупцеві супровідну документацію:
- рахунок на сплату вартості Товару;
- накладну;
- податкову накладну.
Згідно із п.5.1 Договору, розрахунки проводяться в національній валюті України (гривнях).
Відповідно до п. 5.2 Договору, Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно наданого Постачальником рахунку, на умовах відстрочення платежу та згідно термінів, вказаних в Специфікаціях до цього Договору.
Постачальник, з метою виконання умов Договору поставив Товар Покупцю, а саме лак PPG8127-007/B та лак PPG5066-802/A на загальну суму 48 431,76 грн., що підтверджується накладною № 95 від 19.06.2013р., специфікацією № 2, товарно-транспортної накладної та податкової накладної.
Відповідачем не виконано умови договору та не перерахував позивачу грошові кошти за поставлений Товар.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Етем-Альянс" направило на адресу відповідача претензії № 12 від 09.07.2014р., № 15 від 08.09.2014р. та № 18 від 29.10.2014р. з вимогою про сплату основного боргу в сумі 48 431,76 грн. та штрафних санкцій, які останнім були залишені без задоволення.
Оцінивши представлені докази, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки товару на загальну суму 48 431,76 грн., а також отримання товару відповідачем.
Однак, відповідач у повному обсязі та у встановлений Договором строк за поставлений товар не сплатив, чим порушив умови договору постачання № 19 від 07.05.2013р.
Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром" 48 431,76 грн. основної заборгованості за поставлений товар за договором постачання № 19 від 07.05.2013р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 17 416,06 грн., 3 % річних в сумі 2 511,82 грн. та пені в розмірі 18 326,21 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, розмір втрат від інфляції за період прострочення з 19.07.2013р. по 10.04.2015р. складає 17 416,06 грн. та 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 19.07.2013р. по 10.04.2015р. складають 2 511,82 грн.
Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром" втрат від інфляції в сумі 17 416,06 грн. та 3% річних в сумі 2 511,82 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У той же час, в п. 7.2 Договору зазначено, що за порушення термінів виконання зобов'язань за цим Договором винна Сторона сплачує іншій стороні неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування від вартості
простроченого зобов'язання за кожен день затримання.
Як вбачається зі змісту викладеного пункту договору, взагалі не зазначено та не передбачено договором розмір пені. Тобто, конкретний розмір пені за порушення строків оплати товару сторонами при укладенні Договору не визначено.
З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок суми пені судом не може бути прийнятий, оскільки він є необґрунтованим, у зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 18 326,21 грн. пені судом відмовляється.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ""Торгівельно-промислова група "Металпром" (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 72, кв. 15, код ЄДРПОУ 32680423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Етем-Альянс" (49081, м. Дніпропетровськ, пр. ім.. Газети Правда, буд. 8/4, кв. 146, код ЄДРПОУ 34562671) 48 431 (сорок вісім тисяч чотириста тридцять одна) грн. 76 коп. основного боргу, 2 511 (дві тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 82 коп. 3 % річних, 17 416 (сімнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 06 коп. втрат від інфляції та 1 440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 58 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення пені в сумі 18 326 (вісімнадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 21 коп. - відмовити.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 12.05.2015р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2015 |
Оприлюднено | 25.05.2015 |
Номер документу | 44263862 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Серкіз В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні