Рішення

від 28.04.2015 по справі 910/2885/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015Справа №910/2885/15-г

За позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз»

про стягнення 409 367, 34грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача Жданюк Д.В. (дов. №б/н від 06.03.2015);

від відповідача Лінник М.А.(дов. №б/н від 08.04.2015).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерного товариства «Дельта Банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» 300 000 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 63 983,91 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 27 583, 35 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 11 845, 08 грн. пені за несвоєчасне сплату відсотків та 6 000 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2015 порушено провадження у справі №910/2885/15-г та призначено справу до розгляду на 17.03.2015.

Ухвалою суду від 17.03.2015 відкладено розгляд справи на 08.04.2015.

В судових засіданнях 08.04.2015, 24.04.2015 оголошувались перерви до 24.04.2015 та до 28.04.2015, відповідно.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» посилається на порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» умов договору кредитної лінії №ВКЛ-2006412 від 05.05.2011 (надалі - Кредитний договір) в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування останнім.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив в частині нарахування штрафу в сумі 6 000 грн. та в цій частині заявив про застосування строків позовної давності. При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» не погодилось з наведеним банком розрахунком по пені за несвоєчасну сплату відсотків. В решті вимог, вказаний учасник судового процесу заперечень не представив.

28.04.2015 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-економічної експертизи з метою підтвердження та перевірки наданого позивачем розрахунку по нарахуванню та погашенню відсотків та основної суми кредиту, в зв'язку з чим, провадження у справі №910/2885/15-г просив зупинити.

Відповідно до норм статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (ч. 2 п. 2 Постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Враховуючи той факт, дана справа не відноситься до категорії складних, приймаючи до уваги те, що матеріали справи не налічують велику кількість документів, які необхідно досліджувати, а також виходячи з того, що дані, що входять до предмета доказування по даній справі не потребують спеціальних знань, у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» про призначення судово-економічної експертизи, суд відмовляє.

У судовому засіданні 28.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2011 між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» (позичальник) укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Надання кредиту здійснюється на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 300 000 грн., який змінюється відповідно до встановленого графіка зменшення максимального ліміту заборгованості згідно додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (далі - графік), надалі за текстом кожна частина окремо - транш, а у сукупності - транші зі сплатою 24.99% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 05.05.2014 включно, на умовах визначених цим договором (п.п.1.1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п.1.1.3 Кредитного договору у випадку невиконання позичальником зобов'язань, передбачених п.3.3.12 цього договору, плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 29,99% починаючи з дня невиконання зазначених зобов'язань. Підвищена плата за користування кредитом діє до дня (включно) виконання умов визначених п.3.3.12 цього договору. При цьому, сторони погодили, що зазначене збільшення розміру річної процентної ставки по цьому договору не потребує додаткового двохстороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до цього договору.

Пунктом 2.4 Кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом в період (28-29-30-31/365). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Сплата процентів здійснюється в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним та в день остаточного погашення кредиту на рахунок №20687000000032 в АТ «Дельта банк», МФО 380236 (п.2.5 Кредитного договору).

Відповідно до п.8.3 Кредитного договору останній набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

У додатку №1 до Кредитного договору сторони визначили графік зменшення максимального ліміту заборгованості.

10.07.2012 між кредитором та позичальником було підписано додатковий договір №1 до Кредитного договору, яким сторони вирішили п.2.5 викласти в наступній редакції: «Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 28 числа місяця наступного за звітним та в день остаточного погашення кредиту на рахунок №20687000000032 в АТ «Дельта Банк»,МФО 380236.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм статей 1054-1057 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а в частині, що не суперечить вказаним нормам та умовам договору, регулюється ст.1046-1053 ЦК України.

На виконання умов укладеного між сторонами правочину банк надав позичальнику кредит в сумі 300 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та меморіальними ордерами.

Як зазначалось вище, кредит надавався Позичальнику строком по 5 травня 2014 року.

Згідно з п.п.3.3.4, 3.3.5 Кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за його використання в порядку, визначеному цим договором; повернути кредитору в повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісії кредитора, та можливих штрафних санкцій, у терміни визначені цим договором.

Тобто, враховуючи строк повернення кредиту, що визначений умовами Кредитного договору та фактичне надання грошових коштів Відповідачу строк повернення кредитних коштів настав.

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за вказаним правочином не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим за товариством з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» рахується заборгованість по тілу кредиту в сумі 300 000 грн. та по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 63 983,91 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ч.1 ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі представлені позивачем докази, суд встановив, що матеріалами справи підтверджено наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» за Кредитним договором заборгованості за кредитом в сумі 300 000 грн. та за відсотками в розмірі 63 983, 91 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За умовами Кредитного договору у випадку порушення позичальником вимог п.3.3. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1% від суми кредиту, визначеного в п.1.1 цього договору, за кожний випадок порушення.

Так, звертаючись до суду зданим позовом, позивачем було заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі 6 000 грн.

Уп.3.3.8 Кредитного договору (на який як на підставу нарахування штрафу посилається позивач) передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом дії цього договору, щоквартально, не пізніше двадцятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати кредиторові належним засвідчену копії: бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати,розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості за встановленою кредитною формою; щороку, не пізніше 25 числа другого місяця року, наступного за звітним, надавати кредиторові належним чином засвідчені: бухгалтерський баланс за рік, звіт про фінансові результати за рік, надавати за вимогою кредитора інші документи.

Проте, позивачем не доведено, а судом не встановлено, коли відповідне порушення з боку відповідача виникло, і за яке саме невиконання умов договору було застосовано штрафні санкції. При цьому, доказів на підтвердження порушення позичальником умов Кредитного договору позивачем до матеріалів справи не представлено.

Пунктом 3.3.12.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний в десятиденний строк із дня укладання договору (ів) застави (іпотеки) укласти в акредитованій страховій компанії договорів страхування заставного майна, зазначеного уп.1.3.1 цього договору.

Судом встановлено, що з дати укладення Кредитного договору минуло більше трьох років, в той час як цивільно-правова відповідальність позичальника у вигляді штрафу настає за не укладання саме в десятиденний строк з дня укладення Кредитного договору.

Договору страхування, представниками сторін до матеріалів справи представлено не було.

Відповідачем у справі заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимоги позивача про стягнення штрафу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Частиною 2 ст.258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Враховуючи той факт, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановленої ч.2 ст.258 ЦК України, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення штрафу.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.4.1 Кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів,комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Як зазначалось вище, публічним акціонерне ти товариством «Дельта Банк» нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 27 538, 35 грн.

Наразі, пеня нарахована за наступний період: з 09.03.2014 по 10.03.2014 в сумі 106, 85 грн., з 11.03.2014 по 10.04.2014 в сумі 2 208, 22 грн., з 11.04.2014 по 14.04.2014 в сумі 356,16 грн., з 15.04.2014 по 05.05.2014 в сумі 2 732, 88 грн., з 06.05.2014 по 31.05.2014 в сумі 4 060, 27 грн., з 01.06.2014 по 30.06.2014 в сумі 4684, 93грн., з 01.07.2014 по 16.07.2014 в сумі 2 498, 63 грн., з 17.07.2014 по 31.07.2014 в сумі 3 082, 19 грн., з 01.08.2014 по 31.08.2014 в сумі 6 369, 86 грн., з 01.09.2014 по 07.09.2014 в сумі 1 438, 36 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочку сплати кредиту, суд встановив, що останній арифметично вірний, а тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в частині стягнення пені в сумі 27 538, 35 грн. є обґрунтованими, документального підтвердженими, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 11 845, 08 грн.

Наразі, банком до позовної заяви було представлено розрахунок нарахування пені за несплачені відсотки за користування кредитом наростаючим підсумком без розрахунку нарахування пені по кожному несплаченому щомісячному черговому платежу, виходячи з того, що відсотки нараховуються щомісячно, відповідно і пеня має бути визначена з врахуванням діючого законодавства від суми кожного простроченого платежу.

Разом з тим за даним розрахунком суд не може перевірити правильність нарахування пені, оскільки помісячний розрахунок процентів суду не наданий.

Відтак, приймаючи до уваги той факт, що суд позбавлений можності здійснити перерахунок пені, враховуючи, що в наведеному розрахунку не відображені відсотки за користування кредитом за кожен місяць окремо, вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 11 845, 08 грн. залишені без задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, враховуючи, що позичальником не був належними доказами спростований факт порушення взятих на себе за Кредитним договором обов'язок щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» підлягають задоволенню на зазначені вище суми.

Судовий збір згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтхауз» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 37292986) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) 300 000 (триста тисяч) грн. заборгованості за простроченим кредитом, 63 983 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 91 коп. заборгованості за простроченими відсотками, 27 583 (двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 35 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7 831 (сім тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 34 коп. судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено 30.04.2015.