Рішення

від 14.05.2015 по справі 910/8479/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015Справа №910/8479/15-г

За позовом Приватного підприємства «Фінансова компанія «Ортопедсервіс»

До Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

Про стягнення 1 200 000,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Любарська К.Ю. - по дов. № б/н від 26.02.2015

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Фінансова компанія «Ортопедсервіс» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення 1 200 000,00 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору банківського вкладу «Класичний» № 1634 від 17.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 порушено провадження у справі № 910/8479/15-г та призначено справу до розгляду на 23.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7479/15-г від 23.04.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 23.04.2015, розгляд справи був відкладений на 14.05.2015.

Позивач в судовому засіданні 14.05.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 14.05.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 07.04.2015 та ухвали від 23.04.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Артема, 60, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.05.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.09.2013 між Приватним підприємством «Фінансова компанія «Ортопедсервіс» (клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 65 Філії «Центральне регіональне управління» (банк) було укладено договір банківського вкладу «Класичний» № 1634 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт надає банку суму грошових коштів, надалі - вклад, у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору по закінченню строку розміщення вкладного траншу грошові кошти в розмірі 1 200 000,00 грн. позивачу не повернув.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п. 1.2. договору вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною, надалі - додатки.

Відповідно до п. 1.3. договору цей договір діє до 16.09.2014. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього договору.

Відповідно до п. 1.4. договору в додатках, які укладаються між сторонами на підставі цього договору, визначаються зокрема:

1.4.1. номер транзитного рахунку, який відкривається Клієнту для розміщення вкладеного траншу;

1.4.2. сума коштів, які перераховуються на вкладений рахунок (сума вкладного траншу);

1.4.3. строк, на який розміщується вкладений транш.

1.4.4. процентна ставка, яка нараховується на вкладний транш.

Згідно з п. 1.5. договору для обліку вкладу банк відкриває клієнту вкладений рахунок № 2610417680201 у АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

При настанні строку, вказаного в п. 1.4. цього договору, строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладення відповідного договору (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.3. договору вкладений транш або його частка повертається клієнту достроково тільки за згодою сторін. Дострокове повернення вкладного траншу або його частки тільки на вимогу клієнта не можливе.

Додатком № 1634-7 від 01.12.2014 сторони дійшли згоди, що клієнт розміщує кошти в розмірі 400 000,00 грн. на строк до 05.01.2015, на яку нараховуються проценти виходячи із ставки в розмірі 24,00%.

Додатком № 1634-9 від 17.12.2014 сторони дійшли згоди, що клієнт розміщує кошти в розмірі 500 000,00 грн. на строк до 17.02.2015, на яку нараховуються проценти виходячи із ставки в розмірі 28,00%.

Додатком № 1634-10 від 19.12.2014 сторони дійшли згоди, що клієнт розміщує кошти в розмірі 400 000,00 грн. на строк до 19.02.2015, на яку нараховуються проценти виходячи із ставки в розмірі 28,00%.

Додатком № 1634-7/1 від 06.01.2015 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2. додатку № 1634-7 від 01.12.2014, зокрема визначено строк повернення вкладу до 06.02.2015.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з листом № 8 від 20.02.2015 (отриманий останнім 25.02.2015), в якому вимагав повернути вкладні кошти в загальному розмірі 1 300 000,00 грн.

Також позивач звертався до Відділення № 65 Філії «Центральне регіональне управління» з вимогою № 9 від 26.02.2015 (отримана останнім 26.02.2015) про повернення суми вкладу в розмірі 1 200 000,00 грн. (частково повернуто вклад в сумі 100 000,00 грн.).

Згідно з п. 4.2. договору після закінчення строків надання вкладених траншів, що обумовлюються сторонами в додатках та є невід'ємною частиною цього договору, банк зобов'язаний повернути суму вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому договорі та у додатках до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Частиною 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За умовами п. 3.1. договору при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього договору.

Проте, відповідачем не було здійснено перерахування коштів позивача у встановлений строк.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, зокрема повернення вкладного траншу шляхом перерахування на поточний рахунок не здійснив.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 1 200 000,00 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного підприємства «Фінансова компанія «Ортопедсервіс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Приватного підприємства «Фінансова компанія «Ортопедсервіс» (21100, м. Вінниця, просп. Юності, 11, кв. 1, код ЄДРПОУ 33685087) 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн. 00 коп. боргу, 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 20.05.2015.

СуддяВ.В.Сівакова