Постанова

від 19.05.2015 по справі б24/134-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа№ Б24/134-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Атарщіковій А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на ухвалу господарського суду Київської області від 18.03.2015

у справі № Б24/134-11 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою приватного акціонерного товариства

"А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про банкрутство

За участю представників сторін:

від апелянта: не з'явився;

від заявника: не з'явився;

від боржника: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2015 у справі № Б24/134-11 у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (надалі апелянт, банк, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.03.2013 за нововиявленими обставинами відмовлено; ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2013 р. у справі № Б24/134-11 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2013 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що при прийняті судом першої інстанції оскаржуваної ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2013 у справі № 5023/4973/12, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 фактично встановлено існування дебіторської заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі боржник, ФОП ОСОБА_3) на суму 1727395,88 грн., яка не була включена до ліквідаційної маси банкрута у справі № Б24/134-11, не була реалізована в період ліквідаційної процедури з огляду на чинність зарахування зустрічних вимог приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» (надалі ПАТ «Філіп Морріс Україна») та відсутність станом на 01.03.2013 відомостей про рішення суду щодо визнання такого зарахування недійсним. Апелянт вважає, що вказана дебіторська заборгованість існувала на момент винесення господарським судом Київської області ухвали від 01.03.2013, що має суттєве значення для вирішення справи. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що станом на дату прийняття ухвали від 01.03.2013 про наявність зазначеної дебіторської заборгованості йому не було та не могло бути відомо, адже у затвердженому звіті ліквідатора будь-якої дебіторської заборгованості не відображалося.

Ухвалою суду від 10.04.2015 колегією суддів у складі: головуючого судді Копитової О.С., суддів: Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21.04.2015.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/650/15 від 21.04.2014 у зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Копитової О.С., суддів: Шипка В.В., Остапенка О.М.

Ухвалою суду від 21.04.2015 колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до провадження.

До відділу документального забезпечення суду від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких на думку апелянта факти викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають матеріалам справи, а тому судом при винесені зазначеного рішення не було в повній мірі вивчені обставини справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення.

Іншою ухвалою від 21.04.2015 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено її розгляд на 19.05.2015.

До відділу документального забезпечення суду від ПАТ «Філіп Морріс Україна» надійшли письмові пояснення, відповідно до яких ПАТ «Філіп Морріс Україна» зазначає, що дебіторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 була повністю погашена його правонаступнику за договором цесії ПП «Юридична компанія «Гранд де Юре», у відповідності до судового рішення яке набрало законної сили.

В судове засідання 19.05.2015 представники сторін не з'явились, сторони про причини неявки своїх представників суд не повідомили, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 19.05.2015 колегією суддів прийнято постанову.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № Б24/134-11 за заявою ПАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 порушена ухвалою господарського суду Київської області від 16.12. 2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2013 (суддя Лутак Т.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_3, провадження у справі № Б24/134-11 про банкрутство ФОП ОСОБА_3 припинено.

18.02.2015 до господарського суду Київської області ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подано заяву про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.03.2013 у справі № Б24/134-11 за нововиявленими обставинами.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у заяві про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.03.2013 у справі № Б24/134-11 за нововиявленими обставинами посилається, як на нововиявлену обставину, на лист від ТОВ "Глобал Трейд Файненс" № 15/006 від 12.02.2015, з якого Банку стало відомо про наявність, на дату припинення ФОП ОСОБА_3, активів у банкрута, а саме, дебіторської заборгованості у розмірі 17273945,88 грн. з огляду на недійсність проведеного 23.03.2012 зарахування зустрічних однорідних вимог ФОП ОСОБА_3 до ПАТ "Філіп Морріс Україна" на суму 17273945,88 грн., яка встановлена рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2013 у справі № 5023/4973/12, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013.

Відповідно до частини другої ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У частині першій статті 113 ГПК України вказано, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Відповідно до п. 2. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

У роз'ясненнях, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011р. № 17 вказано, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Як зазначено вище, обгрунтовуючи подану заяву та апеляційну скаргу апелянт посилається на рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2013 № 5023/4973/12, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 проте, ні до заяви ні до апеляційної скарги копії даного рішення не додано, не містить такої копії і матеріали справи.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2013 № 5023/4973/12 визнано недійсним, проведене 23.03.2012 ПАТ «Філіп Морріс» зарахування зустрічних однорідних вимог із ПП «Юридична компанія «Гранд де Юре» на суму 17273945,88 грн.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2013 по справі № 5023/4973/12 однією з головних підстав визнання зарахування зустрічних однорідних вимог недійсним було те, що між ПП «Юридична компанія «Гранд де Юре» та ПАТ «Філіп Морріс» існує лише зобов'язання за яким ПП «Юридична компанія «Гранд де Юре» є кредитором, а ПАТ «Філіп Морріс» є боржником (договір про відступлення права вимоги (цесії) від 18.08.2011) і не існує жодного іншого зобов'язання, за яким ПП «Юридична компанія «Гранд де Юре» був би боржником, а ПАТ «Філіп Морріс» кредитором.

Тобто, вказане рішення регулює взаємовідносин між ПАТ «Філіп Морріс» та ПП «Юридична компанія «Гранд де Юре» і жодним чином не впливає на дебіторську заборгованість ФОП ОСОБА_3 і формування ліквідаційної маси банкрута, бо вказану заборгованість ФОП ОСОБА_3 передав ПП «Юридична компанія «Гранд де Юре» на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 18.08.2011. Доказів про визнання вказаного договору про відступлення право вимоги (цесії) від 18.08.2011 недійсним матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що у матеріалах справи, зокрема, у заяві ПАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання кредиторських вимог до боржника, поданої до суду 19.01.2012, міститься інформація про наявність у банкрута дебіторської заборгованості у розмірі 17273945,88 грн., а отже на час прийняття господарським судом ухвали від 01.03.2013 р., факт існування заборгованості ПАТ "Філіп Морріс Україна" перед ФОП ОСОБА_3 був відомий учасникам судового процесу, в тому числі і ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вимоги якого було визнано в третю чергу задоволення ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2013.

З огляду на викладене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо відсутності підстав для задоволення поданої банком заяви, в зв'язку з чим оспорювана ухвала залишається апеляційним судом без змін.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 99, 101-105, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 18.03.2015 без змін.

Матеріали справи № Б24/134-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді В.В. Шипко

О.М. Остапенко