Ухвала

від 06.05.2015 по справі 813/2459/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року Справа № 876/10893/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Шинкар Т.І.

за участі секретаря судового засідання: Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Теола-Плюс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Теола-Плюс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У квітні 2013 року позивач ПП «Теола-Плюс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 002981550 від 28.09.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за землю Сороки-Львівської сільської ради на суму 58183, 53 грн., в тому числі 43395,05 грн. за основним платежем та 14788,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач ДПІ у Пустомитівському районі позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач ПП «Теола-Плюс» і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята без належного дослідження всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивач є власником земельної ділянки площею 1,8476 га., що знаходиться на території Сороки-Львівської сільської ради. Зазначає апелянт, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, що вказана земельна ділянка призначена для обсловування виробничих будівель та споруд, тобто належить до земель промисловості в розумінні ст. 66 ЗК України. Таким чином, вважає апеллянт, що позивач ПП «Теола-Плюс» вірно сплачував земельний податок за ставкою передбаченою п.278.1 ст. 278 ПК України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 19.07.2013 р. та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачем ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області було проведено камеральну перевірку щодо достовірності нарахувань плати за землю (земельний податок за земельні ділянки державої або комунальної власності) з 01.01.2011 р. по 31.08.2012 р. позивачем ПП «Теола-Плюс». Результати перевірки оформлені актом № 503/1550-30933529 від 12.09.2012 року (а.с. 7-8).

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги підпункту 269.1.1 п.269.1 ст.269, підпункту 270.1.1 п.270.1 ст.270, підпункту 271.1.1 п.271.1 ст.271, п.274.1 ст.274 та п.287.3 ст.287 розділу ХІІІ ПК України по платі за землю (земельний податок за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме з 01.01.2011 р. по 31.08.2012 р. занижено зобов'язання в загальній сумі 43395,05 грн, в тому числі 27640,89 грн. за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. та 15754,16 грн. за період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р..

На підставі вищевказаного Акта перевірки від 12.09.2012 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 002981550 від 28.09.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за землю Сороки-Львівської сільської ради на суму 58183, 53 грн., в тому числі 43395,05 грн. за основним платежем та 14788,3 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 6).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відповідно до п.п.269.1.1 п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно п.п. 271.1.1. п.271.1 ст.271 цього Кодексу, базою оподаткування для земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України (в редакції на час розглядуваних правовідносин) ставка податку за земельні діялянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст. 272, 273, 276, 278 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що позивач ПП «Теола-Плюс» є власником земельної ділянки площею 1,6577 га., розташованої на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, нормативна грошова оцінка якої у 2011-2012 р.р. становила 2847928,6 грн. (а.с. 31, 70, 71, 76, 77).

Згідно податкових декларацій з плати за землю за 2011 р., 2012 р. позивач розрахунок земельного податку провів виходячи зі ставки податку 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Львівській області (а.с. 34-55, 108-152).

Відповідно до ч.1 ст.278 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту за винятком земельних ділянок залізничного транспорту, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області.

З цього приводу судом першої інстанції вірно враховано, що згідно даних ЄДР, видами діяльності позивача ПП «Теола-плюс» є: інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого ассортименту (основний); здавання в оренду власного нерухомого майна. Тобто, позивач ПП «Теола-Плюс» не є підприємством промисловисті.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано положення ч.1 ст.66 ЗК України та зазначено, що розподіл земель по категоріях (за їх цільовим призначенням) визначає особливості їх правового режиму.

Таким чином, ПП «Теола-Плюс» не мав правових підстав нараховувати та сплачувати земельний податок за ставкою передбаченою ч.1 ст.278 ПК України, а тому висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання за платежем плата за землю в сумі 43395, 05 грн. є обгрунтованими.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, оскаржена позивачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Теола-Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Теола-Плюс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Т.І. Шинкар