Ухвала

від 30.04.2015 по справі 813/8082/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 876/786/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб - Трейд» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб-Трейд» (далі - ТзОВ «Хліб-Трейд») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі (далі - ДПІ у Пустомитівському райогі ГУ Міндоходів у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712200 від 19 вересня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000712200 від 19 вересня 2013 року.

Із таким судовим рішенням не погодилася Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просила скасувати постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт у скарзі, зокрема, зазначив, що судом не дано належної оцінки тому факту, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків, викладених в акті перевірки, які повністю відповідають фактичним обставинам справи. Так, позивач уклав фіктивні договори з ТзОВ «Ферко» та ТзОВ «Вторметекспорт». Згідно цих договорів позивач купив товар та продав його за ціною нижчою за ціну придбання. Це є підтвердженням того, що позивач не мав наміру використовувати і не використовував його у власній господарській діяльності, а отже господарські операції фактично не відбувалися. Внаслідок відображення в податковому обліку господарських операцій щодо придбання та продажу олії позивач отримав право на податкову вигоду, а саме право на формування податкового кредиту, сума якого із врахуванням правил відображення господарських операцій у податковому обліку зменшує поточні податкові зобов'язання платника податків, а відтак і суму податку, яку слід сплатити до бюджету. А тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 1575525 грн. є законним.

Судом апеляційної інстанції у зв'язку з реорганізацією було здійснено заміну відповідача на Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області.

Сторонами до початку слухання справи в апеляційній інстанції були подані клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням примирення на підставі податкового компромісу.

Представники сторін у судовому засіданні такі клопотання підтримали та наполягали на закритті провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати з таких підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Хліб-Трейд» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з TзOB «Ферко» за період жовтень-листопад 2012 р., лютий 2013 р. та з TзOB «Вторметекспорт» за лютий 2013 р.

За результатами перевірки складено акт № 100/2210/33419760 від 30 серпня 2013 року, згідно якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ТзОВ «Ферко» та ТзОВ «Вторметекспорт» на загальну суму 1050350 грн..

19 вересня 2013 року ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000712200, яким ТзОВ «Хліб-Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 1575525 грн. (за основним платежем 1050350 грн., за штрафними санкціями 525175 грн.).

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував матеріальне право, виходячи з такого.

Згідно п.п. 200.1-200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, чим більша у платників податків сума податкового кредиту, тим менше податку на додану вартість ним сплачується до бюджету.

Відповідно до п. 195.1 ст. 195 ПК України, за нульовою ставкою оподатковуються операції зокрема, з вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, у відповідності до ст. 195 ПК України, задокументована позивачем операція щодо експорту соєвих бобів оподаткуванню не підлягає, а тому податкові зобов'язання у нього не виникають.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З системного аналізу положень закону суд робить висновок, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару сум податку з ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Хліб-Трейд» (Покупець) та ТзОВ «Ферко» (Постачальник) укладено договір поставки № 17101 від 17.10.2012 р., і згідно додатку № 4 від 28.12.2012 р. до нього позивач придбав олію в кількості 340 т. на суму 3626100 грн. в т.ч. ПДВ 604350 грн..

На підтвердження факту передачі товару оформлено видаткову накладну № 2638 від 05.02.2013 р., акт № 1 прийому-передачі товару від 28.12.2012 р., податкову накладну № 204 від 05.02.2013 р.

З долучених до матеріалів справи доказів судом першої інстанції встановлено, що між ТзОВ «Хліб- Трейд» (Комітент) та ТзОВ «Вторметекспорт» (Комісіонер) укладено договір комісії № К10171 від 17.10.2012 року з додатками від 17.10.12 р. № 1, від 20.11.12 р. № 2, від 07.12.12 р. № 3, від 28.12.12 р. № 4, згідно якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента реалізацію на експорт Товару, що належить Комітенту. Найменування Товару, асортимент, кількість і ціна Товару визначаються в Додатках до Договору.

Відповідно до Додатку від 28.12.2012 р. №4 до Договору комісії № К10171 від 17.10.2012 р. Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента, продає на експорт олію.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію акта прийому-передачі товару на комісію № 1 від 15.02.2013 р., згідно якого Комітент передав, а Комісіонер прийняв на комісію наступний товар - олію соняшникову нерафіновану, в кількості 340 т. для подальшої реалізації на експорт.

На підтвердження виконання роботи Комісіонер надав звіт, згідно якого продав товар за контрактом № CSFO/UKR/2012/PO241 від 02.01.2013 р. в кількості 120,100 т., за контрактом № CSFO/UKR/2012/PO239 від 26.12.2012 р. в кількості 219,900 т. (всього 340 т. на загальну суму 382500 доларів США, що становить 3057322,50 грн.). Покупець-нерезидент: ALFA TRADING LIMITED, Malasia, умови поставки: СРТ-Южний.

Також між ТзОВ «Хліб-Трейд» (Покупець) та ТзОВ «Вторметекспорт» (Постачальник) укладено договір поставки № 22023 від 22.02.2013 р., згідно додатку № 1 від 22.02.2013 р. до якого позивач придбав олію в кількості 250 т. на суму 2676000грн. в т.ч. ПДВ 446000 грн..

На підтвердження факту передачі товару оформлено видаткову накладну № 100 від 28.02.2013 р., акт № 1 прийому-передачі, податкову накладну № 47 від 28.02.2013 р..

22 лютого 2013 року між ТзОВ «Хліб-Трейд» (Комітент) та ТзОВ «Ферко» (Комісіонер) укладено договір комісії № 02223К, згідно з яким Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента реалізацію на експорт Товару, що належить Комітенту. Відповідно до Додатка № 1 від 22.02.2013 р. Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента, продає на експорт олію.

Позивачем долучена до матеріалів справи копія акта прийому-передачі товару на комісію від 28.02.13 р. № 1 до Додатка від 22.02.13 р. № 1 до Договору комісії від 22.02.13 р. № 02223К, згідно з яким Комітент передав, а Комісіонер прийняв на комісію товар для подальшої реалізації на експорт.

Комісіонер надав звіт про виконані роботи, згідно якого товару було продано знову ALFA TRADING LIMITED.

Позивачем долучено до матеріалів справи вантажно-митні декларації на підтвердження подальшого продажу товару.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Крім того, актами перевірки ТОВ «Ферко» встановлено, що дане підприємство потенційно не мало можливості продати позивачу товар.

Разом з тим, даючи оцінку реальності господарських операцій, за якими сформовано позивачем податковий кредит, суд першої інстанції не врахував, що первинні документи, долучені до матеріалів справи, не відповідають часовому діапазону здійснення господарських операцій. Так, згідно податкової накладної № 204 від 15 лютого 2013 року ТОВ «Хліб - трейд» придбало у ТОВ «Ферко» олію в кількості 340 тонн, в той час як згідно вантажно митних декларацій № 500010102/2013/000792, № 500010102/2013/000794 цей товар було вже продано ще 9 лютого 2913 року, тобто на шість днів раніше.

Крім того, ціни придбання позивачем продукції в ТОВ «Ферко» є вищими ніж ціни реалізації ТОВ «Вторметекспорт» на умовах договору комісії.

Так, згідно акту приймання-передачі № 1 від 15 лютого 2013 року позивачем отримано від ТОВ «Ферко» олію в кількості 340 тонн на суму 3626100 грн. Згідно звіту комісіонеру від 8 квітня 2013 року ТОВ «Вторметекспорт» перерахувало позивачу за цей товар 3057322.5 грн. від реалізації олії. Крім того, позивачем сплачено цьому підприємству 27660 грн. як компенсацію витрат.

Отже висновки податкового органу є правомірними.

Сторонами до суду апеляційної інстанції подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням.

Згідно рішення ТДПІ у Пустомитівському районі від 13 березня 2015 року № 15/2788/10/13-25-22-00 було погоджено застосування процедури податкового компромісу за заявою ТОВ «Хліб - Трейд відповідно до підрозділу 9-2 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу» розді ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що процедура податкового компромісу була застосована у відповідності до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а фактичне досягнення податкового компромісу підтверджене належними доказами.

Отже, наявні законні передумови для примирення сторін по справі. Відтак, клопотання сторін щодо закриття провадження в адміністративній справі, у зв'язку з їх примиренням шляхом досягнення податкового компромісу підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду або ж визнати її нечинною і закрити провадження у справі.

Особливості закриття провадження у справі на стадії апеляційного перегляду визначені ст. 203 КАС України. Зі змісту цієї норми слідує, що постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу, зокрема, у випадку, якщо сторони досягли примирення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 194, 196, 198, 202, 205, 206, 212 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в справі № 813/8082/13-а скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити у зв'язку з досягненням примирення на підставі податкового компромісу.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 5 травня 2014 року