Ухвала

від 19.05.2015 по справі 816/483/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р.Справа № 816/483/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 816/483/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканмікс-Україна"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

16 лютого 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканмікс - Україна" ( далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області ( далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканмікс - Україна" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.12.2014 року № 0062601503.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканмікс - Україна" (код ЄДРПОУ 31034804) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 (нуль) копійок.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не порушено термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, відтак у податкового органу не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканмікс - Україна" (ідентифікаційний код 31034804) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку.

Посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток /а. с. 8/, за наслідками якої складено Акт № 7013/16-01-15-03/31034804 від 26 листопада 2014 року, згідно із висновками якого встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в результаті чого платником податків було несвоєчасно сплачено податок на прибуток самостійно визначений платником у розмірі 238 464 грн., граничний термін сплати якого 11.03.2014 року, фактично було сплачено 20.03.2014 року, у зв'язку з чим кількість днів затримки становить 9 днів. Податковим органом була встановлена переплата у розмірі 526 грн. 71 коп., а тому сума податкового боргу становила 237 937 грн. 29 коп.

Позивачем були подані заперечення на акт камеральної перевірки № 7013/16-01-15-03/31034804 від 26 листопада 2014 року, які податковим органом були залишені без задоволення /а. с. 10-12/.

Судом також встановлено, що на підставі висновків Акта перевірки № 7013/16-01-15-03/31034804 від 26 листопада 2014 року, відповідачем 04 грудня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0062601503, яким до ТОВ "Сканмікс-Україна" застосовано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 23 793 грн. 73 коп.

За наслідками процедури адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 04 грудня 2014 року № 0062601503 - без змін /а. с. 14-20/.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сканмікс-Україна" 28 лютого 2014 року подано відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в рядку код 11 "Податок на прибуток від діяльності за 2013 рік" якою задекларовано суму 238 464 грн. (рядок 11), рядок код 13 "Зменшення нарахованої суми податку" позивач залишив незаповненим /а.с. 21-26/.

Згідно положень статті 57 Податкового кодексу України, граничним строком сплати відповідних обрахованих грошових зобов'язань є 11 березня 2014 року.

20.03.2014 ТОВ "Сканмікс-Україна" подало до податкового органу уточнену податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, згідно якої узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток зменшена на 314 348 грн /а.с. 27-33/.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі 2013 року ТОВ "Сканмікс-Україна" сплатило авансові внески з податку на прибуток, на загальну суму 314 348 грн., що підтверджується відомостями облікової картки позивача з авансових внесків з податку на прибуток, залученої представником відповідача до матеріалів справи.

Таким чином, ТОВ " Сканмікс-Україна " здійснило оплату авансових внесків на суму 314 348 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1091 від 18.01.2013 на суму 29 434 грн, № 1186 від 11.02.2013 - 9 434 грн, № 1197 від 12.02.2013 - 10 000 грн, № 1224 від 15.02.2013 - 10 000 грн, № 1362 від 12.03.2013 - 15 548 грн, № 1375 від 14.03.2013 - 10 000 грн, № 1618 від 17.04.2013 - 25 548 грн, № 1791 від 15.05.2013 - 15 548 грн, № 1796 від 16.05.2013 - 10 000 грн, №2120 від 13.06.2013 - 25 548 грн, № 2410 від 16.07.2013 - 25 548 грн., № 2744 від 22.08.2013 - 25 548 грн., № 2945 від 16.09.2013 - 25 548 грн., № 3198 від 15.10.2013 - 25 548 грн., № 3480 від 15.11.2013 - 25 548 грн., № 3669 від 11.12.2013 - 25548 грн. /а.с. 35-51/. Оплата не ставилась під сумнів та не заперечувалась відповідачем у ході розгляду справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 49.1. статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Також, у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Аналіз викладеного свідчить, що авансові внески з податку на прибуток є складовою частиною вказаного податку і не є окремим податком або збором, визначеним ПК України, і фактично є сплатою податку на прибуток за наступний рік, тобто наперед.

При цьому зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 9.3 статті 9 ПК України).

Абзацами 4 і 5 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Порядок зарахування до державного бюджету коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (пункт 2.1 Положення).

Як вбачається з п. 2.2 і 2.3 Положення, всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

В обґрунтування порушення позивачем статті 57 Податкового кодексу України та застосовуючи до нього штраф в сумі 23 793 грн. 73 коп., податковий орган стверджував, що грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 237 937,29 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 526 грн. 71 коп., яка рахувалась у картці особового рахунку платника податку на прибуток (11021000)) сплачено ТОВ "Сканмікс-Україна" із затриманням граничного строку сплати на 9 календарних днів, оскільки така сплата проведена 20 березня 2014 року, оскільки така сплата зарахована в рахунок сплати зменшення суми нарахувань, задекларованих згідно з уточнюючою податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 20.03.2014.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками та зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжними дорученнями № 1091 від 18.01.2013 на суму 29 434 грн, № 1186 від 11.02.2013 - 9 434 грн, № 1197 від 12.02.2013 - 10 000 грн, № 1224 від 15.02.2013 - 10 000 грн, № 1362 від 12.03.2013 - 15 548 грн, № 1375 від 14.03.2013 - 10 000 грн, № 1618 від 17.04.2013 - 25 548 грн, № 1791 від 15.05.2013 - 15 548 грн, № 1796 від 16.05.2013 - 10 000 грн, №2120 від 13.06.2013 - 25 548 грн, № 2410 від 16.07.2013 - 25 548 грн., № 2744 від 22.08.2013 - 25 548 грн., № 2945 від 16.09.2013 - 25 548 грн., № 3198 від 15.10.2013 - 25 548 грн., № 3480 від 15.11.2013 - 25 548 грн., № 3669 від 11.12.2013 - 25548 грн. позивачем самостійно сплачено кошти зі сплати авансового внеску з податку на прибуток в сумі 314 348 грн. Зазначене не спростовано відповідачем у ході розгляду справи.

Враховуючи викладене, сплата позивачем податкового зобов'язання на рахунок сплати авансів з податку на прибуток є фактично сплатою податку на прибуток за наступний рік, отже, не зазначення позивачем у декларації фактично сплачених авансових внесків з податку на прибуток не є підставою для не зарахування податковим органом вказаних внесків у рахунок зменшення зобов'язань з податку на прибуток за 2013 рік. Адже позивач вчасно провів платіж зі сплати авансового внеску з податку на прибуток. Кошти зараховані до Державного бюджету України у визначений законом строк, а це свідчить про виконання податкового зобов'язання своєчасно та у повному обсязі.

Крім того, на думку ДПІ у м. Полтаві грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 237 937,29 грн. погашено позивачем 20 березня 2014 року шляхом подання уточненої податкової декларації (задекларовані суми було зменшено на 314 348 грн.), тобто із порушенням граничного строку сплати (11 березня 2014 року) на 9 календарних днів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та зазначає, що коригування платником податків своїх грошових зобов'язань шляхом подання уточнюючої декларації, в розумінні Податкового кодексу України, не є сплатою таких податкових зобов'язань.

Щодо застосування податковим органом штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, можливе лише у випадку, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи в даному випадку сплати грошового зобов'язання не було, а мав місце лише факт помилкового невнесення до рядку код 13 декларації з податку на прибуток за 2013 рік суми 314 348 грн. в рахунок зменшення нарахованого податку та виправлення такої помилки шляхом подання уточнюючої декларації від 20.03.2014.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не порушено термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, відтак у податкового органу не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканмікс - Україна" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 816/483/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О. Судді (підпис) (підпис) Калитка О.М. Кононенко З.О.