Рішення

від 12.05.2015 по справі 369/11233/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.05.2015

Справа № 369/11233/14-ц

Провадження № 2/369/247/15

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2015 року Києво-Святошинський районний суд в складі

головуючого судді Усатова Д.Д.

при секретарі Котляр А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 22.08.2014 року о 09 год. 40 хв. по вул. Чорновола, у м. Вишневому сталась дорожньо-транспортна пригода, яка виникла внаслідок порушення правил дорожнього руху працівником приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» ОСОБА_2. Під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» д/н НОМЕР_1, який згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить приватному акціонерному товариству «Могунція -Україна». Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Як вбачається із договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6278946 від 11.01.2014 року відносно транспортного засобу «Mitsubishi Lancer» д/н НОМЕР_1 наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність застраховано у ПАТ «СК «Країна». Ліміт відповідальності складає 50 000 грн. 00 коп..

Позивачем до ПАТ «СК «Країна» було подано заяву на виплату страхового відшкодування, на сьогоднішній день, як зазначає позивач, вирішується питання з приводу виплати ПАТ «СК «Країна» страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн. 00 коп. Таким чином різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою складає 168 402 (сто шістдесят вісім тисяч чотириста дві) грн. 70 коп.. Окрім цього, для визначення розміру завданої шкоди позивачем було сплачено 600 грн. 00 коп. за складення Звіту № 49/09/14 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 11.09.2014 року.

Також позивачем було понесено додаткові витрати по оплаті транспортних послуг по евакуації автомобіля у розмірі 740 грн. 00 коп., по оплаті дефектовки автомобіля у розмірі 261 грн. 00 коп.

Протиправні дії відповідача спричинили позивачу не тільки матеріальну, але і моральну шкоду, яку він оцінює у 20 000 грн. Моральна шкода для позивача полягає у сильному стресові, викликаним хвилюванням, пов'язаним з пошкодженням автомобіля, порушення налагодженого стану життя у зв'язку з відсутністю автомобіля на час його ремонту, неможливістю користуватись автомобілем для сімейних потреб, витрачання часу для вирішення питань з проведення оцінки вартості матеріального збитку, отримання постанови суду по адміністративній справі, відмовою відповідача в добровільному порядку відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду, необхідність вирішувати питання відшкодування шкоди в судовому порядку.

Посилаючь на вищевикладене та норми закону, позивач просив суд: стягнути з приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» (код юридичної особи за ЄЦРПОУ: 21667547) на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 168 402 (сто шістдесят вісім тисяч чотириста дві) грн. 70 коп.; стягнути з приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» (код юридичної особи за ЄЦРПОУ: 21667547) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.; стягнути з приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» (код юридичної особи за ЄЦРПОУ: 21667547) на користь ОСОБА_1 збитки за договором оренди транспортного засобу у розмірі 5 000 грн. 00 коп., стягнути з приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» (код юридичної особи за ЄЛРПОУ: 21667547) на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2384 грн. 03 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

В судове засіданні представник позивача з»явився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з"явився. Проти задоволення позову заперчував в повному обсязі. Просив суд відмовити.

Третя особа та його представник в судове засідання з»явились. Вирішення спору залишили на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін та їх представників, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 22.08.2014 року о 09 год. 40 хв. по вул. Чорновола, у м. Вишневому сталась дорожньо-транспортна пригода, яка виникла внаслідок порушення правил дорожнього руху працівником приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» ОСОБА_2. Під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» д/н НОМЕР_1, який згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить приватному акціонерному товариству «Могунція -Україна». Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Ford С-МАХ» д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження. Згідно Звіту № 49/09/14 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 11.09.2014 року, вартість матеріального збитку нанесеного ОСОБА_1 внаслідок пошкодження транспортного засобу «Ford С-МАХ» д/н НОМЕР_2 складає 216 801 (двісті шістнадцять тисяч) грн. 70 коп.

Як зазначено в постанові Києво-Святошинського районного суду Київської

області від 01.09.2014 року ОСОБА_2 працює в приватному акціонерному товаристві «Могунція-Україна».

Як вбачається із Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, транспортний засіб «Mitsubishi Lancer» д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспортної пригоди, належав приватному акціонерному товариству «Могунція-Україна», підприємству працівником якого є ОСОБА_2

Як вбачається із договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6278946 від 11.01.2014 року відносно транспортного засобу «Mitsubishi Lancer» д/н НОМЕР_1 наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність застраховано у ПАТ «СК «Країна». Ліміт відповідальності складає 50 000 грн. 00 коп..

Позивачем до ПАТ «СК «Країна» було подано заяву на виплату страхового відшкодування, на сьогоднішній день, як зазначає позивач, вирішується питання з приводу виплати ПАТ «СК «Країна» страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Окрім цього, для визначення розміру завданої шкоди позивачем було сплачено 600 грн. 00 коп. за складення Звіту № 49/09/14 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 11.09.2014 року.

Проте, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо сплати позивачем саме суми в розмірі 600, 00 грн.

Також позивачем було понесено додаткові витрати по оплаті транспортних послуг по евакуації автомобіля у розмірі 740 грн. 00 коп., по оплаті дефектовки автомобіля у розмірі 261 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальник, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, МТСБУ та потерпілі.

Відповідно до пн..4. Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до пн..6. Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пн..14 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну віоповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,

Таким чином, враховуючи положення ст. 1172, 1192, 1194 ЦК України, ті обставини, що ОСОБА_2 є працівником відповідача та у момент скоєння ДТП керував транспортним засобом, належним відповідачу, вбачаються правові підстави для стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 149 427, 41 грн..

Згідно пн..3-4 Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди N 4 від 31.03.1995р. ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду N 5 (v0005700-01 ) від 25.05.2001 N 1 (v_001700-09) від 27.02.2009) передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів щодо тих втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, заподіяних йому незаконними діями відповідача в частині визначеного ним розміру моральної шкоди в сумі 20 000, 00 грн..

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги.

Згідно ст.. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене відповідно до ст. 23, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди N 4 від 31.03.1995р., керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 149 427, 41 грн., 740,00 грн. за послуги евакуатора, 261,00 грн. дефектовки, 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 1 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 156 428, 41 (сто п»ятдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім) грн..

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 554,28 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Могунція-Україна» на користь держави витрати по сплаті судового збору за відшкодування моральної шкоди в розмірі 243,60 грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.Д.Усатов