Вирок

від 19.05.2015 по справі 467/452/15-к

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/452/15-к

1-кп/467/39/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 року Арбузинський районний суд

Миколаївській області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Арбузинка Миколаївської області кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кавуни,

Арбузинського району, Миколаївської області, українця,

громадянина України, непрацюючого, освіта середня,

не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого

за адресою:

АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,

Чернявського ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця

м. Южноукраїнськ, Миколаївської області українця,

громадянина України, непрацюючого, освіта середня,

зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2 , та фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_3 ,

раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку грудня 2014 року, точна дата слідством не встановлена, близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебували в с. Кавуни, Арбузинського району, Миколаївської області, де в них виник корисливий умисел на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна. Тому ОСОБА_7 і Нікітенко ОТ за попередньою змовою вирішили вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 03 год. 00 хв. на початку грудня 2014 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підійшли до в`їзду у двір будинку ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , де. впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно, крізь не зачинені на запор стулки воріт, протизаконно проникли на територію двору домоволодіння ОСОБА_9 .

Перебуваючи у дворі будинку, підійшовши до вхідних дверей сараю, які не були зачинені на навісний замок, відкрили двері. Після цього ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 проникли до приміщення сараю, звідки вчинили крадіжку електричної ДКУ, вартістю 1050 грн. за 1 шт. та мідний дріт вагою 4 кг., вартістю 60 грн. за 1 кг.

Вказані речі ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 винесли за ворота будинку.

Надалі ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 розпорядились викраденими речами на власний розсуд, завдавши таким чином ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 1290 грн.

Крім того, 15 грудня 2014 року близько 02 год. 40 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння, перебували в с. Кавуни, Арбузинського району, Миколаївської області, де в них виник корисливий умисел на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна. Тому ОСОБА_7 і ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, вирішили вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_9

Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 03 год. 00 хв. 15 грудня 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під`їхали на автомобілі ОСОБА_6 марки ВАЗ 2101 білого кольору до в`їзду в двір будинку ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 . Де, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно, крізь не зачинені на запон стулки воріт протизаконно проникли на територію дворудомоволодіння ОСОБА_9 .

Перебуваючи у дворі будинку ОСОБА_7 підійшовши до вхідних дверей сараю, які були зачинені на навісний замок, за допомогою фізичної сили, зірвав скобу та відкрив двері. Після цього ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 проникли до приміщення сараю, звідки вчинили крадіжку двох газових балонів вартістю 150 грн. один та алюмінієвого бідону, вартістю 258,5 грн.

Вказані речі ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 винесли за ворота будинку та завантажили до припаркованого неподалік автомобіля ВАЗ 2101 належного ОСОБА_10 .

Після викрадення зазначених вище речей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину на автомобілі ОСОБА_6 .

Надалі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розпорядились викраденими речами на власний розсуд, завдавши таким чином ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 558,5 грн.

Також, 28 грудня 2014 року близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в с. Кавуни, Арбузинського району, Миколаївської області, в них виник корисливий умисел на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майка. Тому ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, вирішили вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 03 год. 00 хв. 28 грудня 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 крізь не зачинені на запор стулки воріт, протизаконно проникли до території двору домоволодіння ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Перебуваючи у дворі будинку, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зайшовши в глиб двору, а саме за прибудову будинку, помітили електронасос «Ручеек-1» вартістю 347,5 грн., який вирішили викрасти. В цей же момент ОСОБА_7 і ОСОБА_6 помітили в приміщенні сараю, двері якого не були зачинені на замок, в`язку алюмінієвого дроту довжиною 58,8 м, вартістю 4 грн. 50 коп. за 1 м, яку також викрали. Винісши зазначені речі за ворота двору будинку, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернулися і вирішили проникнути до приміщення комори.

Продовжуючи свій умисел направлений на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна, ОСОБА_6 зірвавши скобу навісного замка, на який зачинялися двері до комірчини, разом з ОСОБА_7 проник до її приміщення. Звідки вони вчинити крадіжку пральної машинки «DIGITAL DW- 607» вартістю 2400 грн. та металевої каністри ємністю 10 літрів вартістю 50 грн. Вказані речі ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6 також винесли за ворота будинку.

Після викрадення зазначених вище речей, продовжуючи злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили проникнути до приміщення житлового будинку з метою відкритого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , який, як їм було відомо, перебуває в будинку один і ніхто не зможе завадити реалізації їх злочинного умислу.

Тому ОСОБА_11 за допомогою фізичної сили вибив двері до будинку, які були зачинені на металевий гачок із середини. Після чого разом із ОСОБА_7 проник до приміщення будинку, де направились в сторону кімнати спальні, щоб знайти ОСОБА_9 , у якого мали намір заволодіти грошовими коштами.

Відчинивши двері до кімнати спальні, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 реалізуючи свій корисливий умисел, не приховуючи свого наміру на протиправне заволодіння майном, відкрито, ігноруючи волю ОСОБА_9 увійшли до приміщення кімнати спальні, де ОСОБА_7 засліпив ОСОБА_9 яскравим світлом екрану свого мобільного телефону, а ОСОБА_6 наніс удар ОСОБА_9 правою рукою в обличчя, від якого ОСОБА_9 упав на підлогу. Па запитання ОСОБА_6 , де знаходяться грошові кошти ОСОБА_9 відповів, що в нього в будинку відсутні гроші. Тоді ОСОБА_6 забрав мобільний телефон «Nokia 1202- 2» вартістю 332 грн.50 коп. із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» вартістю 15 грн., та грошові кошти в сумі 170 грн., які знаходились в кімнаті на столі поряд з ліжком. Потім ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 почали відкрито вишукувати грошові кошти чи інші речі, що мають матеріальну цінність по всьому будинку. Не знайшовши грошей і цінностей, ОСОБА_7 з ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину, взявши із собою викрадені до цього речі, які залишили на зберігання за місцем мешкання ОСОБА_7 з метою подальшої реалізації. Надалі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розпорядились викраденими речами на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 завдали ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 3579 грн. 60 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину визнав повністю та показав суду, що дійсно, вночі, на початку грудня 2014 року, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , перебуваючив стані алкогольного сп`яніння, вирішили викрасти майно, що належало ОСОБА_9 , оскільки знали, що той проживає один, щоб в подальшому за рахунок цього збагатитись.

Тоді ж підійшли до будинку ОСОБА_9 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , таємно, крізь не зачинені ворота, проникли на територію двору його домоволодіння, підійшли до вхідних дверей сараю, які не були зачинені, відкрили двері та разом із ОСОБА_7 проникли до приміщення сараю, звідки викрали електричну ДКУ та мідний дріт вагою 4 кг.

15 грудня 2014 року вночі, він, разом із ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою між собою, вирішили знову вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_9 , а тому під`їхали на автомобілі ОСОБА_6 марки ВАЗ 2101 білого кольору до двору будинку ОСОБА_9 , крізь не зачинені ворота, проникли на територію дворубудинку потерпілого. Підійшовши до вхідних дверей сараю, які були зачинені на замок, зірвали скобу та відкрили двері. Після цього ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 проникли до приміщення сараю, та викрали два газових балонів іалюмінієвий бідон.

Вказані речі завантажили до припаркованого неподалік автомобіля ВАЗ 2101 належного ОСОБА_6

28 грудня 2014 року в нічний час ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою між собою вирішили знову вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_9 , тому крізь не зачинені ворота, проникли до двору будинку останнього, помітили електронасос «Ручеек-1», в`язку алюмінієвого дроту довжиною 58,8 м,та викрали їх винісши зазначені речі за ворота двору будинку Потім вони повернулися і продовжили злочин.Зірвавши скобу навісного замка, на який зачинялися двері до комори, проникли до її приміщення, звідки викрали пральну машинку «DIGITAL DW- 607» та металеву каністру ємністю 10 л. Вказані речі ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6 також винесли за ворота будинку.

Продовжуючи злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили проникнути до приміщення будинку з метою заволодіння грошима ОСОБА_9 . Тому, вибивши двері до будинку, які були зачинені на металевий гачок із середини, вони проникли до приміщення будинку, та направились до спальної кімнатиОСОБА_9 , щоб заволодіти його грошима. Увійшовши до спальні, ОСОБА_7 засліпив очі потерпілого світлом екрану свого мобільного телефону, а ОСОБА_6 наніс удар ОСОБА_9 правою рукою в обличчя, від якого той упав на підлогу. Па запитання ОСОБА_6 , де знаходяться гроші, той відповів, що грошей не має. ПотімОСОБА_6 та ОСОБА_7 забрали мобільний телефон «Nokia» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку та гроші в сумі 170 грн., які знаходилисьна столі. Не знайшовши більше нічого цінного, вони покинули місце вчинення злочину, та взяли із собою викрадені речі. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд. Завдана потерпілому шкода відшкодована. Цивільний позов на суму 1959 грн. 56 коп. визнав повністю.

В судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та показання, надані суду обвинуваченим ОСОБА_6 . Завдана потерпілому шкода відшкодована. Цивільний позов на суму1959 грн.56 коп. визнав повністю

Представник потерпілого, дочка ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, оскільки про таке їй повідомив потерпілий, суду пояснила суду, що викрадене обвинуваченими майно, повернуто. Просила призначити покарання обвинуваченим згідно закону, не позбавляючи їх волі. Заявлений потерпілим цивільний позов просила залишити без розгляду, оскільки обвинуваченими шкода відшкодована.

Враховуючи пояснення обвинувачених, а також те, що вони не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості їх позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених, представником потерпілого та дослідженням даних, які характеризують їх особи, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували

Указаними умисними діями ОСОБА_12 та ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно. Та ч. 3 ст. 186 КК України, як - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

При визначенні покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд враховує особи обвинувачених, які вчинили кримінальні правопорушення у молодому віці, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими, наслідки, що настали внаслідок вчиненого, те, що раніше вони не судимі, їх характеризуючи дані з місця проживання, відшкодування шкоди, стан здоров`я, їх критичне ставлення до вчиненого ними злочину, їх поведінку після вчинення злочину, позицію представника потерпілого щодо призначення покарання, яка просила не позбавляти обвинувачених волі.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_7 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. 75 КК України, яке буде необхідним та достатнім для їх виправлення, а також попередження вчинення ними нових злочинів, відповідно до ст.. 65 КК України.

Суд не знаходить підстав для можливості призначення покарання із застосуванням ст. ст. 69 та 75 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування шкоди залишено без розгляду.

Цивільний позов заявлений прокурором прокуратури Арбузинського району в інтересах держави в особі фінансового управління Арбузинської районної державної адміністрації про стягнення із ОСОБА_13 та ОСОБА_7 1959 грн. 56 коп., вартості понесених витрат закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_9 , підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України.

Запобіжний захід відносно обвинувачених не застосовувався.

В силу ст.. 118, 124 КПК України необхідно стягнути з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_7 судові витрати за проведення товарознавчих експертиз на користь держави по 663 грн. 12 коп. з кожного.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України

ОСОБА_6 призначити покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі

- ч. 3 ст. 186 КК України 4 роки 8 місяців позбавлення волі

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 5 років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_6 повідомляти органи кримінально-виконавської інспекції про зміну місця проживання, навчання або роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

Чернявського ОСОБА_8 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України

ОСОБА_14 призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі

- ч. 3 ст. 186 КК України 4 роки 8 місяців позбавлення волі

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 5 років позбавлення волі.

В силу ст.. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_7 повідомляти органи кримінально-виконавської інспекції про зміну місця проживання, навчання або роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

Стягнути із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судові витрати на користь держави по 663 грн. 12 коп. з кожного.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування шкоди залишити без розгляду.

Заявлений цивільний позов прокурора прокуратури Арбузинського району в інтересах держави в особі фінансового управління Арбузинської районної державної адміністрації до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) в солідарному порядку на користь фінансового управління Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області (ЄДРПОУ 01998348, МФО 826013, р/р 35419005001423 в УДКСУ у Миколаївській області) 1959 (одну тисячу девятсот пятдесят девять) грн. 56 коп.

Речові докази: мобільний телефон «Nokia 1202- 2», пральна машинка «DIGITAL DW- 607», електродвигун «Ручеек», металева каністра ємністю 10л з рідиною, в`язка алюмінієвого дроту довжиною 58,8м вагою 8 кг, газовий пропановий балон та алюмінієвий бідон, що передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 , залишити ОСОБА_9 .

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд на протязі 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку, а засудженими в той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_1