Ухвала

від 28.04.2015 по справі 804/8866/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № 804/8866/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року

у справі № 804/8866/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімциклон»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімциклон» звернулося до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення по формі «Р» № 0000172205 від 30.05.2014 на загальну суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 156596,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в частині повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на прибуток. Позивач зазначає, що ним правомірно включено до складу валових витрат понесені витрати на ремонт основних засобів в розмірі 19426,28 грн., що не перевищує встановлені межі 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що рахуються на балансі підприємства. Також є правомірним віднесення на валові витрати суми на придбання палива в загальному розмірі 310892,00 грн., оскільки ці витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Висновок відповідача про незаконне нарахування підприємством амортизаційних відрахувань в розмірі 69587,15 грн. на торгово-виставочний павільйон, який за твердженням відповідача не задіяний в господарській діяльності підприємства, є безпідставним, ніяким чином не обґрунтованим. Щодо висновку відповідача про необґрунтоване віднесення (без підтверджуючих документів) до валових витрат суми 247728,53 грн. позивач зазначає, що в ході перевірки відповідачем аналіз первинних документів на предмет їх відповідності та повноти відображення усіх показників не здійснювався, внаслідок чого факт порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях. Крім того, є таким, що не відповідає фактичним обставинам, висновок відповідача про укладення договорів поставок між ТОВ «Агрохімциклон» та ТОВ «Нертус», ТОВ «Нертус В», ТОВ «Нертус Плюс», ТОВ «Нертус-Агро», ТОВ «Нертус Схід» без мети настання реальних наслідків, що свідчить про відсутність об'єктів оподаткування. Факт здійснення господарських операцій з вказаними підприємствами підтверджується первинними фінансово-господарськими документами, а саме: договорами поставки, актами прийому-передачі товару, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахунок коштів за поставлений товар.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000172205 від 30.05.2014 в частині грошового зобов'язання в розмірі 95023,00 грн., у тому числі за основним платежем - 76018,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19004,70 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині відмови в задоволенні позову мотивовано тим, що первинні документи, які засвідчують факт укладення договорів із спірними контрагентами ТОВ «Нертус», ТОВ «Нертус В», ТОВ «Нертус Плюс», ТОВ «Нертус-Агро», ТОВ «Нертус Схід», не є достатніми для висновку про реальність проведених операцій, оскільки сам по собі обмін видатковими та податковими накладними, а також виключно наявність актів прийому-передачі, платіжних доручень, довіреностей не підтверджують зберігання товару на складі та його рух. Відповідачем наведено та надано достатньо доказів наявності підстав вважати правочини, укладені позивачем з його контрагентами, такими, що не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань.

Суд першої інстанції також виходив з того, що позивачем під час судового розгляду визнано правомірність вилучення відповідачем зі складу валових витрат суми в розмірі 247728,53 грн. за 2011 рік, оскільки придбаний на вказану суму товар (насіннєвий матеріал) був зіпсований, в результаті чого став непридатним для його продажу, був утилізований.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив безпідставність висновків податкового органу про відсутність зв'язку між валовими витратами на придбання автомобільного палива та господарською діяльністю позивача. Як зазначено судом першої інстанції, списання фактично витрачених ПММ для транспортних засобів проводилося на підставі первинних документів - подорожніх листів встановленої законодавством форми. Також суд першої інстанції визнав протиправним висновок відповідача про незаконне нарахування підприємством амортизаційних відрахувань на торгово-виставочний павільйон. Суд встановив, що вказаний павільйон використовується позивачем в першу чергу для зберігання і продажу насіннєвого матеріалу, при цьому торгівля насінням сільськогосподарських культур є основним видом діяльності підприємства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на обставинах, встановлених в ході проведеної перевірки. Стосовно використання паливно-мастильних матеріалів відповідач зазначив, що судом не з'ясовано питання щодо норм витрат палива, щоб дало змогу відстежити відстань, кількість палива та норми списання палива. Також перевіркою встановлено, що до «інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат» за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 в сумі -198256,00 грн. позивачем віднесено витрати за розрахункове обслуговування банків, суми, видані під звіт на придбання канцтоварів, витрати на придбання ліцензій, витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності та перерахунки витрат у разі зміни суми компенсації вартості товарів. При цьому відповідач встановив, що підприємством необґрунтовано (без підтверджуючих документів) віднесено до складу валових витрат суму 247728,53 грн. Стосовно витрат на амортизацію основних фондів (торгово-виставочний павільйон, розташований за адресою: с. Варварівка, вул.Залізнична,2) відповідач вважає висновок суду першої інстанції помилковим, посилається з цього приводу на укладений позивачем з Варварівською сільською радою договору оренди земельної ділянки № 1045 від 02.07.2010 для обслуговування приміщення та складів, які знаходяться за адресою: с. Варварівка, вул.Залізнична,2, а також витяг з права власності на нерухоме майно щодо підприємства - позивача.

ТОВ «Агрохімциклон» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції, в письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що частково задовольняючи позов та скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0000172205 від 30.05.2014 в частині грошового зобов'язання в розмірі 95023,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 76018,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19004,70 грн., суд першої інстанції вірно встановив обставини, що стосуються питання формування валових витрат з сум витрат на паливно-мастильні матеріали та нарахування амортизаційних відрахувань на торгово-виставочний павільйон.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги внаслідок наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Агрохімциклон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 14.05.2014 № 88-22.05-33850545 (т.1, а. с.9-44).

Перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.15 , пп. 14.1.238 , пп. 14.1.36 , пп. 14.1.27 ст. 14 , пп. 139.1.5 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , пп. 146.11 ст. 146 , пп. 138.8ст. 138 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 136780,0 грн., а тому числі за I півріччя 2011 року в сумі 57520,0 грн., за 2011 рік в сумі 21754,0 грн., за 2012 рік в сумі 29028,0 грн., за 2013 рік в сумі 28478,0 грн.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.02.2011 по 31.12.2013 встановлено їх завищення на загальну суму 647613,00 грн., в т.ч.: за І півріччя 2011 року - 250089,00 грн., 2011 рік - 109409,00 грн., 2012 рік - 138228,00 грн., 2013 рік - 149887,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на наступні встановлені обстави.

Так, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» в сумі 19426,28 грн., в тому числі за І півріччя 2011 року в сумі 19426,28 грн. (витрати на ремонт).

Згідно договору надання послуг ТОВ «Юр'ївський Райагрострой» виконував роботи по перекриванню даху офісного приміщення позивача (ремонт основних засобів). ТОВ «Агрохімциклон» віднесло по рах. 631 суму виконаних робіт до складу адміністративних витрат, чим порушив пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, відповідно до норм яких не враховуються при визначені оподаткованого прибутку витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів. Згідно п.146.11 ст. 146 ПК України підприємство повинно було збільшити первісну вартість основних засобів на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів.

Також встановлено завищення валових витрат на загальну суму 310892,00 грн. в т.ч. за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 в сумі 94 583,34 грн., 2012 рік - в сумі 111 250,00 грн., 2013 рік - в сумі 105 038,34 грн. - суму витрат на паливно-мастильні матеріали.

Під час перевірки встановлено, що на балансі підприємства рахуються автомобілі (рах. 105), а саме: автомобіль КІА Sportage EX 4WD, автомобіль ВАЗ 21214, автомобіль CITROEN BERLINGO, автомобіль Fiat Doblo Cargo VIN 09053350, автомобіль ГАЗ ГАРЗ-3309 СС, автомобіль ЗАЗ 1105 Таврія Пікап, автомобіль Богдан 23104-36-4 АЕ 8532 НК, автомобіль Богдан 23104-36-4 АЕ8533НК.

Протягом перевіряємого періоду, згідно рах. 203 «паливо» підприємством на рах.92,93 списано ПММ на загальну суму 310892,0 грн. ( в т.ч. за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 в сумі 94 583,34 грн., за 2012 рік - в сумі 111 250,0 грн., 2013 рік - в сумі 105 038,34 грн.) згідно подорожнім листам легкового автомобіля та відповідно до актів на списання.

Відповідач з цього приводу зазначив, що в графі «маршрут» ТОВ «Агрохімциклон» зазначав лише райони (напр. Павлоградський, Юр'ївський, Синельниківський), що не дає змоги пов'язати використання ПММ з господарською діяльністю підприємства. Відповідач посилається на лист Мінфіну від 20.02.2006 № 03-03-04/1/129, згідно якому якщо в документі не вказана інформація про маршрут прямування, то це не дозволяє підтвердити факт використання автомобіля для потреб закладу.

Перевіркою показників, відображених у рядку 06 Декларацій «інші витрати» за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 встановлено завищення валових витрат в частині амортизаційних відрахувань на загальну суму 69587,15 грн., в т.ч. за 2011 рік - 14 826,0 грн., за 2012 рік - 26 978,41 грн., за 2013 рік - 27 782,74 грн., внаслідок порушення пп.14.1.238, пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 ст. 145, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до договору оренди земельної ділянки №1045 від 02.07.2010 Варварівська сільська рада надає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування приміщень і складів, які знаходиться за адресою: с. Варварівка, вул. Залізнична, 2. Відповідно до Витягу з права власності на нерухоме майно, де власником є ТОВ «Агрохімциклон», до складу власності на нерухоме майно входить гараж, вагова, вбиральні, колодязь, площадка та стоянка для автомобілів, огорожа. Грошова оцінка земельної ділянки складає 82 158,0 грн., плата за місяць становить 684,65 грн. На вказані споруди підприємством нараховувались амортизаційні відрахування та включалися до складу валових витрат за перевіряємий період.

Перевіркою показників, відображених в рядку 06.5 ІВ, 06.1 ІВ Декларації «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 у сумі «-198256,00 грн.» встановлено, що до вказаних рядків підприємство відносило витрати за розрахункове обслуговування банків, суми, видані під звіт на придбання канцтоварів, витрати на придбання ліцензій, витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності та перерахунки витрат у разі зміни суми компенсації вартості товарів.

Проведеною перевіркою показника -198256,00 грн. не встановлено завищення або заниження відображених підприємством показників у вказаних рядках Декларацій за перевіряємий період.

Так, згідно даних головних книг підприємства, аналізів по рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» за перевіряємий період встановлено, що підприємством необґрунтовано (без підтверджуючих документів) віднесено до складу витрат суму в розмірі 247728,53 грн. в тому числі за 1 півріччя 2011 року в розмірі 230662,74 грн., за 2013 рік в розмірі 17065,79 грн., чим порушено п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України.

30.05.2014 на підставі даного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172205, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 156 596 грн., у тому числі за основним платежем - 136 780 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 816 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, скасовуючи означене податкове повідомлення-рішення в частині грошового зобов'язання в розмірі 95023,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 76018,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19004,70 грн., суд першої інстанції встановив правомірність віднесення позивачем до складу валових суми витрат на паливно-мастильні матеріали та нарахування амортизаційних відрахувань на торгово-виставочний павільйон.

Щодо інших виявлених відповідачем в ході перевірки порушень, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача на підтвердження позовних вимог не спростовують висновків акту перевірки.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Спірним в даній справі є питання правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат сум витрат на паливно-мастильні матеріали та нарахування амортизаційних відрахувань на торгово-виставочний павільйон.

Стосовно виявленого відповідачем порушення п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, суть якого полягає у неправомірному віднесенні на валові витрати суми на придбання паливно-мастильних матеріалів в загальному розмірі 310 892 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що на балансі товариства рахуються вісім автомобілів: 7 - легкових, 1 вантажний, і протягом перевіреного періоду, паливо товариством було списано ПММ на загальну суму 310 892 грн. по подорожнім листам легкового автомобіля та відповідно до актів на списання.

При цьому в графі маршрут ТОВ «Агрохімциклон» зазначав лише райони (наприклад: Павлоградський, Юр'ївський, Синельниківський), що не відповідає вимогам Уніфікованої форми цього документа, затвердженої Постановою Держстандарту від 28.11.97 № 78, та листу Мінфіну № 03-03-04/1/129 від 20.02.2006, що за позицією податкового органу не дає змоги пов'язати використання ПММ з господарською діяльністю товариства.

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Посилання відповідача на норми постанови Держкомстандарту від 28.11.97 № 78 та листа Мінфіну № 03-03-04/1/129 від 20.02.2006 є протиправним, оскільки не регулюють спірні правовідносини.

Наказом Держкомстату України «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» № 74 від 17.02.98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.98 за № 149/2589 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Держслужби статистики № 95 від 19.03.2013) затверджена Інструкція про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи.

Ця Інструкція встановлює єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми № 3 при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів. Виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності (надалі - "підприємство"):

- які надають службові легкові автомобілі для транспортного обслуговування юридичних осіб на комерційній основі або використовують їх у службових поїздках за власними потребами (надалі - "перевізники");

- для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями (надалі - "замовники") (п.1.1 Інструкції).

Згідно п.1.3 Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3 є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.

Також вказаним Наказом № 74 від 17.02.98 затверджена Типова форма подорожного листа службового легкового автомобіля, яку використовував позивач у своїй господарській діяльності.

Тобто списання фактично витрачених паливно-мастильних матеріалів для легкові автомобілі проводилось позивачем на підставі первинних документів - подорожніх листів, встановленої законодавством форми.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, ані Типова форма № 3, ані Інструкція не передбачають розділ «маршрут» та якихось вимог до заповнення цього розділу.

Отже, порушення приписів чинного законодавства з боку позивача у даному випадку відсутня.

Щодо вантажного автомобіля, то, як зазначає позивач, на вантажний автомобіль ГАЗ оформлялись товарно-транспортні накладні за формою, яка була затверджена спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерством статистики України № 488/346 від 29.12.95, що відповідають вимогам законодавства щодо їх форми та змісту.

Разом з тим колегія суддів зауважує, що вказаний Наказ Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (який втратив чинність згідно Наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.12.2013 №1005/1454) не пройшов відповідної процедури реєстрації нормативних актів в Міністерстві юстиції України, що передбачена Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.92 р. № 731, а тому не є обов'язковим для виконання підприємствами та організаціями, які не входять в сферу управління органу, що видав вказаний нормативно-правовий акт (п.4 вказаного Положення).

Тобто у період, за який проводилась перевірка, була відсутня затверджена у визначеному законом порядку типова форма ТТН, яка б була обов'язкова до застосування суб'єктами господарювання.

Матеріалами справи підтверджується, що списання ПММ здійснювалось товариством на підставі подорожніх листів відповідно до наказу по підприємству в межах норм витрат палива, встановлених заводом виробником в технічних характеристиках автомобіля.

Таким чином, наведеним спростовуються доводи відповідача щодо неправомірності включення товариством вартості ПММ до складу витрат, тому висновки суду першої інстанції щодо протиправності визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в цій частині є обґрунтованими.

Також перевіркою встановлено порушення п.п.138.8 ст.138 ПК України, яке мало місце внаслідок нарахування товариством амортизаційних відрахувань та включення до складу валових витрат на об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: с.Варварівка, вул.Залізнична, 2, а саме: на торгово-виставочний павільйон та огорожу, які, на думку податкового органу, не задіяні в господарській діяльності товариства, склали 69 587,15 грн., у т. ч.: за 2011 рік в розмірі 14826,0 грн.; за 2012 рік в розмірі 26987,41 грн.; за 2013 рік в розмірі 27782,74 грн.

У відповідності до п.п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно Статуту ТОВ «Агрохімциклон» торгівля насінням сільськогосподарських культур відноситься до основного виду господарської діяльності товариства (т.1, а. с.49-56).

Так, з матеріалів справи вбачається, що вказаний торгово-виставочний павільйон використовується позивачем в першу чергу для зберігання і продажу насіннєвого матеріалу, що також підтверджується даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 (товари на складі), що свідчать про наявність та рух насіннєвого матеріалу на складі.

Отже, відповідачем всупереч приписів ч.2 ст.71 КАС України не доведено, що нарахування товариством амортизаційних відрахувань на торгово-виставочний павільйон є необґрунтованим, а тому висновки суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення у частині, яка стосується амортизації у сумі 69 587 грн., є обґрунтованим.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення № 0000172205 від 30.05.2014 пор визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 95023 грн., у тому числі, за основним платежем - 76018,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19004,70 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, встановлені ст..202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 у справі № 804/8866/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко