Постанова

від 12.05.2015 по справі 30/196-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 30/196-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 у справі№ 30/196-10 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" доКриворізької міської ради треті особи 1. Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (третя особа-1); 2. Комунальне підприємство "Швидкісний трамвай" (третя особа-2); 3. Приватне підприємство "Дмитрівське" (третя особа-3) прозвернення стягнення на майно, за заявоюКриворізької міської ради про відстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012, за участю представників: від позивачаРадзевіл А.В. від відповідачаРомановський Д.С. від третьої особи-1Чебикіна Я.І. від третьої особи-2Чижова І.Є. від третьої особи-3не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Криворізька міська рада звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відстрочку виконання рішення суду у справі № 30/196-10, у якій просила суд: зупинити виконавче провадження № 45183781, відкрите Відділом примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012 № 30/196-10; відстрочити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 та виданого на її підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012 строком до 27.11.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 у справі № 30/196-10 (суддя Євстигнеєва Н.М.) задоволено частково заяву Криворізької міської ради Дніпропетровської області про відстрочку виконання рішення суду; відстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 30/196-10 на строк до 01.03.2015.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 (колегія суддів у складі: Бахмат Р.М. - головуючого (доповідач), Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 у справі № 30/196-10 скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено Криворізькій міській раді Дніпропетровської області у відстрочці виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 та виданого на її підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012 у справі № 30/196-10 та зупиненні виконавчого провадження.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 у справі № 30/196-10, Криворізька міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення, яким заяву Криворізької міської ради задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.04.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Попікової О.В. відновлено Криворізькій міській раді строк подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 у справі № 30/196-10, прийнято зазначену касаційну скаргу Криворізької міської ради до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.05.2015 о 10 год. 50 хв.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.05.2015 № 02-05/282 для розгляду касаційних скарг у справі № 30/196-10 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Шевчук С.Р.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа-3 передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалась.

Заслухавши представників позивача, відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 06.08.2010 господарським судом Дніпропетровської області у справі № 30/196-10 прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2010 у справі № 30/196-10 скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з Криворізької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") в особі філії "Центрально-міське відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" заборгованість у сумі 1 568 619,59 грн., що становить: 1 371 212,27 грн. основний борг по кредиту, 71 528,44 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 150,68 грн. заборгованість по комісійній винагороді за управління кредитом, 117 728,20 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди за управління кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 30/5 від 25.03.2008, укладеним між ПАТ "Промінвестбанк" в особі філії "Центрально-міське відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" та територіальною громадою м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, що посвідчений 25.02.2008 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Івановою С.Я. та зареєстрований у реєстрі за № 1243, а саме трьохповерхову нежитлову будівлю, літ. А-3, загальною площею 2 961 кв.м, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Грицевця, будинок 3-В, власником якої є територіальна громада м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на балансі Управління комунальної власності, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах. Встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки у сумі 4 500 000 грн. Стягнуто з Криворізької міської ради на користь ПАТ "Промінвестбанк" в особі філії "Центрально-міське відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" 15 686,20 грн. витрат по сплаті державного мита за пред'явлення позову, 196,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7 843,10 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги. У позові в частині звернення стягнення на майно на суму 246 101,27 грн. відмовлено.

21.06.2012 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 видані відповідні накази.

28.10.2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45183781 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 30/196-10 від 21.06.2012 про стягнення з Криворізької міської ради на користь ПАТ "Промінвестбанк" в особі філії "Центрально-міське відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк" в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" заборгованість у сумі 1 568 619,59 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 30/5 від 25.03.2008, укладеним між ПАТ "Промінвестбанк" в особі філії "Центрально-міське відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" та територіальною громадою м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, а саме трьохповерхову нежитлову будівлю, літ. А-3, загальною площею 2 961 кв.м, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Грицевця, будинок 3-В, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах. Вказаною постановою державним виконавцем згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено боржнику самостійно виконати вимоги виконавчого документа протягом шести днів з моменту отримання цієї постанови або оголошення її змісту.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (пп. 7.1.1 пп. 7.1 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пп. 7.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, Криворізька міська рада зазначила, що виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 30/196-10 у добровільному порядку в установлений державною виконавчою службою строк є неможливим, оскільки для продажу об'єкта комунальної власності міста необхідне додержання правової процедури, зокрема, визначення на конкурсних засадах суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який має провести незалежну оцінку майна, також необхідно отримати згоду Криворізької міської ради, що оформлюється у вигляді рішення міської ради на черговій сесії міської ради, прийнятого в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування". Відповідач також зазначив, що у даній будівлі знаходяться орендарі, у зв'язку з чим передчасне виставлення її на продаж призведе до порушення прав третіх осіб.

Задовольняючи частково заяву Криворізької міської ради про відстрочку виконання рішення суду, місцевий господарський суд, з урахуванням положень ст. 26, ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 18 Регламенту міської ради, виходив з того, що для продажу об'єкта комунальної власності необхідне додержання певної процедури, яка потребує часу, що унеможливлює виконання рішення у добровільному порядку у встановлений державною виконавчою службою строк.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи Криворізькій міській раді у відстрочці виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 30/196-10, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Криворізькою міською радою не доведено належними та допустимими доказами тих виняткових обставин, які б свідчили про складність виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, і примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу". Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття добровільного відчуження майна комунальної форми власності з примусовою його реалізацією як предмета іпотеки, зазначивши, зокрема, про визначення на конкурсних засадах суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який має провести незалежну оцінку майна відповідно до рішення Криворізької міської ради від 28.05.2014 № 2716, необхідності отримати згоду Криворізької міської ради у вигляді рішення міської ради на черговій сесії міської ради, прийнятому в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", та додержання нормативних актів, що діють на даний час на території міста, для продажу об'єкта комунальної власності міста.

Так, з урахуванням норм ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", апеляційний господарський суд вірно вказав, що під час здійснення виконавчого провадження саме державний виконавець для оцінки нерухомого майна залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а не міська рада чи будь-який інший орган.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 27.12.2004 № 25-32-3644 в ході виконання рішень судів або інших органів (посадових осіб) про звернення стягнення на майно боржників комунальної форми власності, державний виконавець здійснює виконавче провадження на загальних підставах у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Водночас, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, Законом України "Про державну виконавчу службу" та Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено обов'язку чи права державного виконавця не виконувати судове рішення до отримання спеціального рішення органу місцевого самоврядування про дозвіл державному виконавцю здійснювати реалізацію нерухомого майна комунальної форми власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6 вказаної Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 33, ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що Криворізькою міською радою не доведено належними та допустимими доказами тих виняткових обставин, які б свідчили про складність виконання рішення суду, або які роблять його неможливим у визначений строк, та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції врахував негативні наслідки відстроченням виконання судового рішення для стягувача, який має право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду та правомірно відмовив у задоволенні цієї заяви, скасувавши незаконну та необґрунтовану ухвалу місцевого господарського суду про надання відстрочки виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 30/196-10 на строк до 01.03.2015.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 у справі № 30/196-10 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук