Рішення

від 18.05.2015 по справі 922/1684/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р.Справа № 922/1684/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Приватного підприємства "Медфарм", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 57 079,03 грн. за участю представників сторін:

позивача - Яновська В.С. за довіреністю від 38-1871 від 28.05.2010 року.

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Медфарм", м. Харків про стягнення 57 079,03 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на не належним виконанням покладених на відповідача обов'язків за Договором про постачання електричної енергії № 179 від 01.07.2002 року, в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути суму основного боргу в розмірі 48 932,03 грн., яка утворилась за період з березня 2014 року по січень 2015 року, інфляційні втрати в розмірі 3374,27 грн., 3% річних в розмірі 416,97 грн. Крім того, до стягнення з відповідача заявлений судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20.04.2015 року о 11:15 годині.

У судовому засіданні 20.04.2015 року було оголошено перерву до 18.05.2015 року о 11:15 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (арк.с. 58). Втім, присутній у судовому засідання, яке відбувалось 20.04.2015 року представник відповідача проти заявлених позовних вимог позивача не заперечував.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.07.2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Приватного підприємства "Медфарм" (споживач, відповідач) було укладено договір № 179 про постачання теплової енергії (Договір).

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

У відповідності до розділу 6 договору відповідач повинен був за 10 дні до початку розрахункового періоду сплатити позивачу вартість, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.п.10.1, 10.4 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Судом встановлено, що дія договору у встановленому законом порядку припинена не була та в порядку п.10.4. Договору пролонговувалась на кожний наступний рік.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення в будинку м. Харків, вул. Полтавський шлях, 153А, за спірний період , підписаними балансоутримувачем та КП "Харківські теплові мережі", та скріплено печатками юридичних осіб.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з березня 2014 р. по січень 2015 р. здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 48 932,03 грн. суми боргу обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму інфляційних нарахувань в розмірі 3374,27 грн., 3% річних в розмірі 416,97 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційних нарахувань в розмірі 3374,27 грн., 3% річних в розмірі 416,97 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 33, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Медфарм", м. Харків (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 153, код ЄДРПОУ 22687664) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) - суму основного боргу в розмірі 48 932,03 грн., яка утворилась за період з березня 2014 року по січень 2015 року, інфляційні втрати в розмірі 3374,27 грн., 3% річних в розмірі 416,97 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2015 р.

Суддя А.М. Буракова

922/1684/15