Постанова

від 13.05.2015 по справі 910/1248/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа№ 910/1248/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача : представник - Сапсай В.М. (довіреність б/н від 04.11.2013р.);

від відповідача: представник - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроБас"

на рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2014р.

у справі № 910/1248/14 (Головуючий суддя: Кошик А.Ю., судді: Горбасенко П.В., Ярема В.А. )

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроБас"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" , фізичної особи-підприємця Новицької Тетяни Сергіївни

про стягнення 63064,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідачів про стягнення солідарно 63 064,84 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2014 року по справі № 910\1248\14 припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Новицької Тетяни Сергіївни, відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України та направлено справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євробас» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про стягнення 63 064,84 грн. за підсудністю до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.10.2014р. у справі № 910/1248/14 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що підстави для використання бланку полісу серії АА № 547110 відпали з 31.07.2011 року шляхом припинення договору з повіреним, використання повіреним такого бланку полісу, зокрема, укладання 11.08.2011 року між Комишним Ігорем Анатолійовичем та ТОВ «СК» Провіта» договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами № АА 54 97110 на випадок завдання їм шкоди в результаті ДТП через повірених на підставі агентських договорів (доручення, передоручення) було протиправним і не породжує для відповідача жодних правових наслідків.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ЄвроБас" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило рішення господарського суду Київської області від 30.10.2014р. у справі № 910/1248/14 скасувати повністю та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не перевірив та не прийняв до уваги, що відповідно до відомостей єдиної централізованої бази МТСБУ страховий поліс № АА 54 97110 був дійсним на час дорожньо-транспортної пригоди 15.08.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроБас" та призначено справу до розгляду.

В подальшому справа неодноразово відкладалась.

У судовому засіданні, 13.05.2015 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

15.08.2011 року в м. Києві по вул. Васильківській,4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного Пінаку Роману Юхимовичу автомобіля "Каділак Ескалейд", д/н АА 80-85 ВК та автобуса "Богдан А092", д/н АА 048-96 КА під керуванням водія Окрушко В.Й., який перебував у трудових відносинах з орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "ЄвроБас" (позивачем).

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 30.08.2011 року встановлено, що вищенаведена ДТП сталася з вини водія автобуса "Богдан А092", д/н АА 048-96 КА Окрушко В.Й (т.1 а.с. 83).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автобусу марки "Богдан А09201", державний номер 048-96 КА належить на праві власності Комишному І.А. (а.с. 20 том 2), яким була видана довіреність на користування транспортним засобом Зровко Д.Ю., в тому числі і з правом здачі в оренду.

Зровко Д.Ю. та позивач 01 травня 2011 року уклали договір оренди, за умовами якого автобус, належний Комишному І.А. був переданий позивачу в оренду( а.с. 91 том 1).

Окрушко В.І. ( винуватець дорожньо - транспортної пригоди) на час її здійснення перебував в трудових відносинах з ТОВ «ЄвроБАС» та виконував трудові обов'язки.

Як видно з матеріалів справи , відповідно до копії полісу № АА 5497110 10.08.2012 року Комишний І.А. уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами на випадок завдання їм шкоди в результаті ДТП з ТОВ "СК "ПРОВІТА" . Договір укладався через повіреного ФОП Новицьку Т.С., яка діяла в інтересах ТДВ "СК "ПРОВІТА" за агентської угодою (договором передоручення) №15 від 01.01.2011 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄвроБас", як особою, якій належить право користування автобусом "Богдан А092", д/н АА 048-96 КА, було подано повідомлення до ТДВ "Страхова компанія "ПРОВІТА" про страховий випадок з необхідним пакетом документів для виплати страхового відшкодування.

Проте, ТДВ "Страхова компанія "ПРОВІТА" відмовила третій особі - потерпілому Пінаку Роману Юхимовичу у виплаті страхового відшкодування, ліміт якого був достатнім для відшкодування фактичного розміру матеріальної шкоди (а.с. 20 том1).

Оскільки , на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2012 року у справі № 2-1842\12 (а.с. 23-25 том 2), залишеного без змін, згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2012 року (а.с. 43-44 том 2) ТОВ «ЄвроБас» (володілець джерела підвищеної небезпеки) сплатило Пінаку Р.Ю. відшкодування збитків завданих пошкодженням автомобіля у розмірі 44 744,11 грн., а також витрати понесені внаслідок проведення оцінки завданих збитків у розмірі 404 грн. та моральну шкоду, позивач, посилаючись на право зворотної вимоги ( регресу) просив стягнути зазначені кошти, а також пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 14 029, 07 грн. з відповідача.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що поліс серії АА № 5497110, на який посилається позивач і який є єдиною підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі, анульовано.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки страховий поліс серії АА № 5497110 анульовано відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Майнова шкода на підставі ч. ст. 1166 ЦК України, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ст.ст. 1187,1188 ЦК України встановлено, що шкода , завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використання, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи на момент ДТП транспортним засобом - автобус «Богдан А 09201» , днз 04896 КА, яким було завдано шкоду , на відповідній правовій підставі володіло ТОВ «ЄвроБас», згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року ДТП сталося в результаті порушення водієм автомобіля «Богдан А 09201» , днз 04896 КА Окрушком В.Й. вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України та на підставі ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, відповідальним за заподіяну шкоду є Окружко В.Й., який на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЄвроБас».

Якщо цивільно-правова відповідальність особи перед третіми особами застрахована у певного страховика, останній стає відповідальною особою, адже внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за завдану застрахованою ним особою шкоду. Він бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

У відповідності до відповіді з МТСБУ строк дії полісу № АА 5497110 з 11.08.2011 року по 10.08.2012 року, страхувальником автомобіля Богдан А 09201 , державний номер 04896 КА є Камишний І.А., а позивач володів ним на час аварії на відповідній правовій підставі ( договір оренди ) .

Доводи апеляційної скарги про те, що страховий поліс № АА 5497110 анульовано, внаслідок невиконання обов'язків перед довірителем та відмови від договору доручення № 888\ф, колегія суддів вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Як видно з матеріалів справи відповідно до відомостей з МТСБУ на час скоєння ДТП , а саме 15.08.2011 року, поліс обов'язкового страхування № АА 5497110, відповідно до якого Комишний І.А. застрахував транспортний засіб автомобіль Богдан А 09201 , державний номер ТЗ 04896 КА був діючим. Інформація, щодо його анулювання, відповідно до п.п. 3.4.7 Положення про єдину централізовану базу даних, щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - не надавалась. Публікація в газеті «Урядовий кур'єр» про те, що страховий поліс № АА 5497110 є недійсним, у зв'язку з втратою було розміщено лише 07 жовтня 2011 року, тобто після ДТП ( 15.08.2011 року).

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що страховий поліс № АА 5497110 на час скоєння ДТП був чинним та підстави для відмови, щодо виплати страхового відшкодування у страховика відсутні.

Посилання страховика на те, що страховий поліс є нікчемний, оскільки водієм Окрушко В.І. був наданий договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності від 28 грудня 2010 року у СК «Інтертрансполіс», про що він не повідомив СК «Провіта», спростовуються довідкою з Страхової компанії «Інтертрансполіс» № 413 від 16.02.2012 року (а.с.21 том 1) про те, що договір між Комишним І.А. та даним страховиком на протязі 2011 року не укладався. Також, відповідно до загальнодоступних відомостей бази МТСБ , станом на 13.05.2015 року страховий поліс ВЕ 0526986 зазначено, бланк зіпсований та не може бути використаний для укладання договору обов'язкового страхування цивільно -правовій відповідальності.

За приписами ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим порядку оцінену шкоду, яка заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.36.4 ст. 36 вищевказаного Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на відшкодування) або погодженими з ним особами, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування ( крім регламентної виплати, передбаченої пунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану внаслідок ДТП, оскільки відповідно до страхового полісу, діючого на час скоєння ДТП, а саме 15.08.2011 року взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Окрім того, згідно з підпунктом 12.1 ст.12 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як видно з матеріалів справи позивачем заявлено до відповідача в порядку регресу збитки в розмірі 44 744,11 грн., при цьому, згідно умов полісу № АА 5497110 ( а.с.56 том 2) франшиза складає 500 грн. Таким чином, заявлена позивачем сума повинна бути зменшена на суму франшизи, а відповідач, як страхувальник цивільно-правової відповідальності , зобов'язаний відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на виконання умов полісу № АА 5497110 відшкодувати позивачу в порядку зворотної вимоги шкоду в розмірі 44 244,11 грн.

Також відповідно п.36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» підлягає відшкодуванню сума пені в розмірі 3404,97 грн. за період з 16.11.2011 року по 16.05.2012 року ( шестимісячний строк ).

Щодо позовних вимог про відшкодування вартості оціночних робіт в розмірі 400 грн., 4,00 оплату послуг банку, 357,66 грн. витрати за надання адвокатської допомоги, 3 000 грн. моральної шкоди та 530 грн. на відшкодування судового збору колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами, відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 30 жовтня 2014 р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроБас» на рішення господарського суду Київської області від 30.10.2014 у справі № 910\1248\14 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 30.10.2014 року у справі № 910\1248\14 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково: стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія « Провіта» (ЄДРПОУ 31704186) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євробас» (ЄДРПОУ 31119537) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 44 244,11 грн. та пеню в розмірі 3 404,97 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія « Провіта» (ЄДРПОУ 31704186) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євробас» (ЄДРПОУ 31119537) судовий збір в розмірі 223,35 грн. за подачу апеляційної скарги та судовий збір в розмірі 2 431,95 грн. за подачу позовної заяви.

Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи №910\1248\14 повернути господарському Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко