Постанова

від 20.05.2015 по справі 910/20888/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа№ 910/20888/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Кундіус І.В. (представник за довіреністю)

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Гордіюк І.І. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект"

на рішення господарського суду міста Києва

від 11.12.2014 р.

у справі №910/20888/14 (суддя Нечай О.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Арго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект"

про стягнення грошових коштів в розмірі 55492,41 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Арго"

про стягнення заборгованості в розмірі 66053,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Арго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" про стягнення 55492,41 грн., з яких 42579,00 грн. авансового платежу, 6502,34 грн. пені, 941,40 грн. 3% річних, 5496,67 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки обладнання за договором купівлі-продажу №111 від 14.11.2013 року.

05.11.2014 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" до господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Арго" про стягнення заборгованості в розмірі 66053,81 грн. (42579,00 грн. сума основного боргу, 15499,12 грн. пені, 1077,89 грн. 3% річних, 6897,80 грн. інфляційних втрат), посилаючись на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань зі сплати другого платежу за договором купівлі-продажу №111 від 14.11.2013 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. у справі №910/20888/14 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Арго" авансовий платіж за Договором купівлі-продажу №111 від 14.11.2013 р. в розмірі 42579 (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. та пеню в розмірі 6381 (шість тисяч триста вісімдесят одна) грн. 02 коп. В іншій частині первісного позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Арго" витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 1611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн. 93 коп. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладено на позивача за зустрічним позовом.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арспроект" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. у справі №910/20888/14 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог за первісним позовом у повному обсязі та задовольнити у повному обсязі вимоги за зустрічним позовом.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що він мав намір та був готовий у встановлений договором термін виконати зобов'язання з поставки обладнання, однак зупинив виконання свого обов'язку у зв'язку з невиконанням позивачем за первісним позовом зобов'язання зі сплати другого платежу за договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Зубець Л.П.) від 27.02.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. у справі №910/20888/14 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.15 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 р. змінено склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 31.03.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. у справі №910/20888/14 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.15 р.

В судовому засіданні 31.03.2015 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 28.04.2015 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р. змінено склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Зубець Л.П.) від 28.04.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. у справі №910/20888/14 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.04.15 р.

В судовому засіданні 28.04.2015 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 20.05.2015 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. у справі №910/20888/14 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог за первісним позовом у повному обсязі та задовольнити у повному обсязі вимоги за зустрічним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. у справі №910/20888/14 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

14.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арспроект", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Арго", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу №111 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, забезпечити документальний супровід технологічного обладнання виробництва SELMI S.r.l. (Україна), а покупець зобов'язується оплатити та прийняти обладнання, в терміни і на умовах, передбачених у даному Договорі.

Згідно з п. 2.1., п.2.2. Договору, продавець передає наступне обладнання: конвейер глазурувальний R-200 в комплекті: декоратор повного глазурування, декоратор часткового глазурування, декоратор глазурування з нижньої сторони, вартість якої становить 85158,00 грн. Загальна вартість Договору складає 85158,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 14193,00 грн.).

Відповідно до п.п. 3.2.1., 3.2.2. п. 3.2. Договору, оплата обладнання здійснюється на наступних умовах:

- перший платіж (авансовий) у розмірі 50% від загальної суми Договору в розмірі 42579,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7096,50 грн., протягом 3-х банківських днів після підписання даного Договору;

- другий платіж у розмірі 42579,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7096,50 грн., перед відвантаженням товару.

Згідно з п. 4.1., 4.2. Договору, поставка обладнання здійснюється протягом 35 (тридцять п'яти) календарних днів від дати здійснення покупцем авансового платежу, готовності комунікацій і площадки для підключення та роботи обладнання. Базис поставки згідно «Інкотермс-2010» FCA - склад продавця за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, з урахуванням особливостей їх застосування у внутрішній торгівлі.

Позивач за первісним позовом вказує на те, що ним було виконано свої зобов'язання в частині сплати авансового платежу передбаченого умовами Договору, тоді як відповідачем за первісним позовом не було виконано свого обов'язку по поставці обладнання, внаслідок чого позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою про відмову від Договору та повернення авансової оплати. Дана вимога не була виконана відповідачем за первісним позовом, в зв'язку з чим позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" про стягнення 55492,41 грн., з яких 42579,00 грн. авансового платежу, 6502,34 грн. пені, 941,40 грн. 3% річних, 5496,67 грн. інфляційних втрат.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арспроект" подало зустрічний позов, в якому просить стягнути заборгованість в розмірі 66053,81 грн., з яких 42579,00 грн. сума основного боргу, 15499,12 грн. пені, 1077,89 грн. 3% річних, 6897,80 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань зі сплати другого платежу за договором купівлі-продажу №111 від 14.11.2013 року. При цьому, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що ним, у відповідності до умов Договору, було поставлено обладнання вчасно, проінформовано відповідача за зустрічним позовом про наявність обладнання на складі продавця шляхом телефонної розмови.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено колегією суддів, на виконання умов Договору, позивачем за первісним позовом 19.11.2013 р. було сплачено авансовий платіж в розмірі 42600,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 235 від 19.11.2013 р.

Отже, згідно з умовами Договору, зокрема п.4.1 Договору, відповідач за первісним позовом був зобов'язаний здійснити поставку обладнання протягом 35 (тридцять п'яти) календарних днів від дати здійснення покупцем авансового платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Умовами Договору передбачено, що базис поставки згідно "Інкотермс 2010" FCA - склад продавця за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, з урахуванням особливостей їх застосування у внутрішній торгівлі.

Згідно Правил "Інкотермс 2010", термін FCA (Free Carrier (... named place) "франко-перевізник" (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, як зазначено в правилах, вибір місця постачання вплине на зобов'язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Як зазначає відповідач за первісним позовом, ним було вжито заходи, спрямовані на виконання зобов'язання з поставки, а саме: в обумовлений договором строк обладнання було розмитнено та переміщено на склад товариства "Арспроект" 19.12.2013 р. (що підтверджується митною декларацією від 19.12.2013 р.) та готове до відвантаження. Разом з тим, на думку відповідача за первісним позовом, умовою відвантаження обладнання зі складу продавця на виконання ним зобов'язань з поставки є попередня оплата покупцем другої частини суми коштів за обладнання.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до п. 10.9 Договору, з метою оперативного вирішення питань, будь-які повідомлення, пов'язані з виконанням, зміною, розірванням, припиненням договору, відмов продавця від договору в передбачених його умовами випадках, здійснюється за допомогою телефонного зв'язку, факсу, з подальшим направленням таких повідомлень рекомендованим листом.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що позивачем за зустрічним позовом направлялося відповідачу за зустрічним позовом повідомлення про здійснення поставки товару, в порядку передбаченому п. 10.9 Договору.

З аналізу наведених правових норм та умов договору слідує, що позивачем за зустрічним позовом було порушено умови Договору в частині строків поставки товару.

Крім того, враховуючи те, що позивачем за зустрічним позовом не було надано доказів повідомлення відповідача за зустрічним позовом про здійснення поставки, відсутні підстави вважати, що відповідачем за зустрічним позовом було прострочено сплату другого платежу.

З огляду на вищенаведене, враховуючи порушення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) умов Договору в частині строків поставки товару, відсутність доказу на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань по здійсненню поставки обладнання протягом 35 (тридцять п'яти) календарних днів від дати здійснення покупцем авансового платежу, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача авансового платежу в розмірі 42579,00 грн., сплаченого позивачем на виконання Договору, підлягають задоволенню; позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати обладнання за Договором, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат, в загальному розмірі 66053,81 грн. не підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач за первісним позовом просив суд також стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 6502,34 грн., 3% річних в розмірі 941,40 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5496,67 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.4 Договору, у випадку несвоєчасної поставки обладнання продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2% від вартості непоставленого обладнання за кожен день прострочення.

Колегія суддів погоджується з здійсненим місцевим господарським судом перерахунком пені та вважає, що стягненню підлягає пеня в розмірі 6381,02 грн. (3366,66 грн. за період з 25.12.2013 р. по 14.04.2014 р., 3014,36 грн. за період з 15.04.2014 р. по 21.06.2014 р.).

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосування позивачем за первісним позовом частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з продавця суми попередньої оплати, перерахованої покупцем за Договором, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач за первісним позовом несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 3-03гс13.

Таким чином, позивачем за первісним позовом безпідставно нараховані 3% річних в розмірі 941,40 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5496,67 грн., а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. у справі №910/20888/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/20888/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко