Постанова

від 19.05.2015 по справі 910/4626/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа№ 910/4626/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Цегельник Г.В., довіреність №1 від 02.03.2013 р.,

відповідача: Бойко М.М., довіреність б/н від 06.04.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд"

на рішення господарського суду м. Києва від 24.03.2015 р.

у справі №910/4626/15-г (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративні Телекомунікації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд"

про стягнення 87 156 грн. 89 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпоративні Телекомунікації" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд" про стягнення 87 156 грн. 89 коп., з яких 66 279 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 3 976 грн. 74 коп. 3% річних та 16 901 грн. 15 коп. втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.03.2015 р. позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд" (02068, м. Київ, пр-т Бажана, буд. 1М, оф. 12, ідентифікаційний код 32590199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративні телекомунікації" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 13-19, кв. 48, ідентифікаційний код 32253338) заборгованість у розмірі 66 279 (шістдесят шість тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 00 коп., 3 976 (три тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн 74 коп. 3% річних, 16 901 (шістнадцять тисяч дев'ятсот одна) грн. 15 коп. втрат від інфляції та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд постановити рішення, яким скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.03.2015 р. у справі №910/4626/15-г, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративні Телекомунікації" - залишити без розгляду, оскільки остання підписана особою, яка не мала права її підписувати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позовна заява ТОВ "Корпоративні Телекомунікації" була підписана представником за довіреністю - Грицай Інною Миколаївною, повноваження якої підтверджені довіреністю від 16.05.2013 р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В., зареєстровано в реєстрі за №789. На думку відповідача, Грицай І.М. не наділена правом підписувати позовну заяву ТОВ "Корпоративні Телекомунікації" та представляти його інтереси у судах, оскільки товариство в особі генерального директора Марчука Леоніда, уповноважило Грицай Інну Миколаївну бути його представником перед будь-якими особами, в тому числі перед державними органами, однак виключно з питань укладання, підписання, зміни та розірвання правочинів, контрактів та інших цивільно-правових угод, підписання податкової та фінансової звітності, листування, тощо. Дана довіреність не передбачає права повіреного на представництво інтересів товариства в судах України, в тому числі права на підписання позовних заяв, які товариство подає до суду.

Позивач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу просив суд залишити рішення господарського суду м. Києва від 24.03.2015 р. у справі №910/4626/15-г за позовом ТОВ "Корпоративні Телекомунікації" до ТОВ "Зв'язокТелекомБуд" без змін з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також, у письмовому запереченні на апеляційну скаргу позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що Грицай І.М. не наділена правом підписувати позовну заяву від імені ТОВ "Корпоративні Телекомунікації" та представляти його інтереси у судах, оскільки це не передбачено довіреністю від 16.05.2013 р. №789 не відповідає дійсності, оскільки вказаною довіреністю представнику надано широкі повноваження щодо представництва Товариства "в усіх без винятку державних та недержавних органах та установах…", тобто в тому числі і в органах судової влади з правом підписання позовних заяв від імені Товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпоративні Телекомунікації", в особі Генерального директора Марчука Л. уповноважило Грицай І.М., в тому числі, представляти інтереси Товариства в усіх органах судової системи і підписувати від імені Товариства позовні заяви, що вказано в нотаріально посвідченій довіреності від 16.05.2013 р. №789. Крім того, Генеральним директором Марчуком Леонідом від імені ТОВ "Корпоративні Телекомунікації" видано Грицай І.М. довіреність від 16.05.2013 р. №16/05/2013-Д1, в пункті 4 якої зазначається, що Грицай І.М. уповноважується "Вести від імені Товариства усі справи в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикції, зокрема в загальних, господарських та адміністративних судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; підписувати необхідні при цьому процесуальні документи - позовні заяви, мирові угоди…". Вищенаведене підтверджує наявність у Грицай І.М. права підписувати позовні заяви, а також відсутність підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва та залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

12.12.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпоративні телекомунікації" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд" товар за накладною №160/1664-1 на суму 89 040 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 89 040 грн 00 коп., що підтверджується підписаною видатковою накладною №160/1664-1 від 12.12.2012 на суму 89 040 грн 00 коп., належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

14.07.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпоративні телекомунікації" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд" було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої позивачем зараховано відповідачу однорідні вимоги на суму 22 761 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару. Позивач вказує, що станом на 24.03.2015 р. за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар у розмірі 66 279 грн 00 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного та враховуючи встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за видатковою накладною №160/1664-1 від 12.12.2012 на суму 89 040 грн 00 коп., з урахуванням угоди від 14.07.2014, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 66 279 грн 00 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 3 976 грн 74 коп. 3% річних та 16 901 грн 15 коп. втрат від інфляції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Також, судом враховано те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (пункт 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено, що нарахування позивачем здійснено вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому вимоги про стягнення 3 976 грн 74 коп. 3% річних та 16 901 грн 15 коп. втрат від інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм процесуального права у зв'язку із тим, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративні Телекомунікації" підписана особою, яка не мала права її підписувати, судом апеляційної інстанції до уваги не береться, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпоративні Телекомунікації" в особі Генерального директора Марчука Л. уповноважило Грицай І.М., в тому числі, представляти інтереси Товариства в усіх органах судової системи і підписувати від імені Товариства позовні заяви, що вказано в нотаріально посвідченій довіреності від 16.05.2013 р. №789. Крім того, Генеральним директором Марчуком Леонідом від імені ТОВ "Корпоративні Телекомунікації" видано Грицай І.М. довіреність від 16.05.2013 р. №16/05/2013-Д1, якою також надано Грицай І.М. право підписувати позовні заяви. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду м. Києва від 24.03.2015 р.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 24.03.2015 р. у справі №910/4626/15-г прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 24.03.2015 р. у справі №910/4626/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов