Ухвала

від 19.05.2015 по справі 805/761/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ханова Раїса Федорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року справа №805/761/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ,вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Жаботинської С.В.

Казначеєва Е.Г.

при секретарі судового

засідання: Сульженко А.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 - за договором від 02.02.2015 року

від відповідача: Наумова О.С.- за дов. Від23.01.2015 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міндоходів у

Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 30 березня 2015 року

по адміністративній справі № 805/761/15-а

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6

Володимировича

до Добропільської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного Управління Міндоходів в Донецькій

області

про скасування податкового повідомлення-рішення

від 16.02.2015 р. №0000671700,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року задоволений адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (надалі платник податків, позивач у справі) до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення рішення, внаслідок чого скасоване податкове повідомлення - рішення від 16 лютого 2015 року № 0000671700, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 71385 грн., в тому числі за основним платежем 57108 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 14277 грн. (арк.. справи 232-235).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем податкового кредиту у серпні та вересні 2014 року та протиправності прийнятого податкового повідомлення - рішення.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що на його думку призвело до неправомірного та неправильного рішення, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі ( а. с. 238-241).

Апелянт доводить, що товари визначені в видаткових накладних від ТОВ «Макеевоптторг» фактично не були поставлені, внаслідок чого їх не можливо використовувати у господарських операціях, що доводить безпідставність формування позивачем, як платником податків податкового кредиту.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області 22 червня 2006 року, перебуває на обліку податкового органу (відповідача у справі) з 22 червня 2006 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 1 квітня 2009 року № 89, є платником податку на додану вартість з 2 квітня 2009 року згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_3 від 2 квітня 2009 року, є платником єдиного податку з 17 лютого 2015 року, що підтверджується Витягом з Реєстру платника Єдиного податку від 17 лютого 2015 року № 147, за яким позивач здійснює види господарської діяльності першої та другої груп згідно з КВЕД ДК 009: 2010 (КВЕД - 2005): вантажний автомобільний транспорт (Код згідно з КВЕД 49.42), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (77.11), (арк. справи 10-16).

У січні 2015 року фахівцями податкового органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Макеевоптторг» за серпень-вересень 2014 року, результати якої викладенні в акті перевірки від 30 січня 2015 року № 32/17-2/НОМЕР_2 (надалі акт перевірки, арк. справи 26-32).

На підставі акту перевірки яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України) згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до пункту 123.1 статті 123, пункту 109.2 статті 109 цього кодексу, керівником податкового органу 16 лютого 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000671700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 57108 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 14277 грн.

Склад правопорушення за висновком податкового органу полягає у завищенні податкового кредиту у серпні на 25102 грн. та у вересні на 32106 грн., загальною сумою 57108 грн., внаслідок не встановлення факту реального здійснення господарських операцій позивачем, як самозайнятою особою з придбання продукції в серпні - вересні 2014 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Макеевоптторг» (надалі ТОВ «Макеевоптторг», контрагент позивача), (арк. справи 32).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як покупцем та ТОВ «Макеевоптторг», як продавцем 15 травня 2014 року укладений договір поставки №15/05, за яким продавець зобов'язувався поставити узгодженими партіями покупцеві продукцію, а саме запасні частини, шини. Доставка товару покупцю за умовами пункту 3.2 договору здійснюється за рахунок Продавця (арк. справи 25).

На виконання умов договору поставки впродовж серпня та вересня 2014 року контрагентом позивача поставлено а позивачем як покупцем прийнято товар, а саме тягу променеву, тягу рульову прокольну, ресору передню, регулятор тиску повітря, ресору задню,диск гальмівний, панель кріплення ліхтарів, профіль борту верхній, вал карданний, ресивер повітряний, насос ГПК-ШНКФ, трійник перемикання, гайка колісна, болт колісний, що підтверджується первинними документами долученими до матеріалів справи та дослідженнями акту перевірки. За результатами здійснення господарських операцій продавцем (контрагентом позивача) складені та видані податкові накладні у серпні 2014 року від четвертого,п'ятнадцятого та двадцять шостого відповідно за номерами 19,20,21, якими визначений податок на додану вартість відповідно у сумах 6875 грн. 70 коп., 9116 грн. 07 коп., та 9109 грн. 96 коп., на загальну суму 25101 грн. 73 коп., з урахуванням округлень 25102 грн. У вересні 2014 року за чотирма податковими накладними від 3,9,12,18 за номерами 23,24,25,26 визначений податковий кредит відповідно у сумах 9600 грн. 25 коп.,9582 грн.40 коп.,9166 грн. 70 коп., 4657 грн. 30 коп., загальною сумою 33006 грн. 65 коп. (в акті 32106 грн.), (арк. справи 82-83, 90,95,99,103). Наведені податкові накладні прийняті позивачем до податкового обліку, суми визначених ними податком на додану вартість включені до податкового кредиту відповідно серпня та вересня 2014 року.

Підставою неправильного формування податкового кредиту податковий орган визначає відсутність доказів транспортування, перевезення придбаних позивачем товарів.

Колегія суддів зазначає, що за послугами транспортування між сторонами господарського договору позивачем та його контрагентом жодних відносин з приводу формування податку на додану вартість не виникало, транспортні послуги позивач не придбав, оскільки за умовами договору перевезення брав на себе продавець За положеннями цивільного та господарського договору, які встановленні відповідними Кодексами та Положенням про поставку продукції виробниче - технічного призначення витрати з транспортування на сторони покладаються за домовленістю (згодою). Зважаючи на зазначене доводи апелянта стосовно порушення (недотримання) порядку оформлення перевезення є таким, що не стосуються предмету доказування.

Колегія суддів виходячи з положень процесуальних принципів належності та допустимості доказів закріплених статтею 70 КАС України не приймає доводи податкового органу (відповідача у справі) стосовно неналежного оформлення транспортних документів,як такі що не є доказами щодо предмету доказування, а саме порушення правил формування податкового кредиту за наслідками придбання товару до вартості якого не входить транспортні витрати.

Нормами Податкового кодексу України, які регулюють спірні правовідносини є підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті, пункт 201.4 статті 201.

Отже, формування податкового кредиту з податку на додану вартість платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних. В матеріалах справи наявні податкові накладні, які позивачем віднесено до складу податкового кредиту. Також в матеріалах справи містяться видаткові та транспортні накладні, якими позивач обґрунтовує здійснення господарських операцій.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права а саме положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, відповідач не навів доводів незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючисьстаттями 24, 41, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі № 805/761/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі № 805/761/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 19 травня 2015 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 19 травня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Р.Ф.Ханова

Судді: С.В.Жаботинська

Е.Г.Казначеєв