Ухвала

від 05.05.2015 по справі 803/1812/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 р. Справа № 876/10118/14 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

за участю секретаря Корнієнко О. А.

представника позивача Ємчик Р. І.

представника відповідача Федорчук І. Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року по справі № 803/1812/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року по справі № 803/1812/14 позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також апелянт вказує на те, що відповідно до баз даних Луцької ОДПІ ТУ Міндоходів у Волинській області встановлено, що ТОВ «Нафта Ойл Торг» подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) відповідно до яких кількість працюючих на підприємстві у 2013 році становить 4 особи. Згідно з фінансовими звітами суб'єкта господарювання основні засоби на підприємстві відсутні. По основних постачальниках даного підприємства не підтверджено податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Нафта Ойл Торг», по ТОВ «Гатіора» , згідно з актом перевірки ДПІ у Подільському районі ТУ Міндоходів у м. Києві від 20 березня 2014 року №148, по ТзОВ «Грант Тайм» (код ЄДРПОУ 38123047) стан платника 9, згідно акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16 квітня 2014 року №1057. Крім того, основними постачальниками даного підприємства є контрагенти зі станом відмінним від основного, а саме: ТОВ «Вербена-Н, ТОВ «Гефест Альянс». Саме ТОВ «Гефест Алянс (код ЄДРПОУ 37312719) виконувались будівельно-монтажні роботи, тобто товариство було підрядником при виконанні будівельно-монтажних робіт по договорах комісії.

Судом не враховано, що відповідно до баз даних Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області ТОВ «Гефест Альянс» подавало до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма - ДФ), відповідно до яких кількість працюючих на підприємстві у 2013 році становить 1 людина, а також відповідно до даних баз основні фонди ТОВ «Гефест Альянс» відсутні. Також, згідно з первинними документами, підрядником було ТОВ «Сібол» (код ЄДРПОУ 37265968) стан якого - 14 «визнано банкрутом», не має відповідних трудових ресурсів та основних фондів, для надання послуг (робіт) ТзОВ «Вест Ойл Груп».

Відповідно до баз даних Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області та в ході проведення позапланової документальної перевірки ТзОВ «Континент Нафто Трейд» було досліджено вищезазначені взаємовідносини та встановлено, що дизельні генератори ТзОВ «Континент Нафто Трейд» було придбано у ТзОВ «Маршал трейд Ойл» (код ЄДРПОУ 36530285) і у травні 2011 року на загальну суму 10010000 грн, в тому числі ПДВ 2002000 грн.

Однак Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області отримано від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, акт перевірки ТзОВ «Маршал трейд Ойл» від 21 лютого 2013 року №522 22-40 36530285 відповідно до якого, за результатами перевірки підприємству не підтверджено сформований податковий кредит та податкове зобов'язання за травень 2011 року, в тому числі і по взаємовідносинах із ТзОВ «Континент Нафто Трейд».

Крім того Луцькою ОДПІ було надано на ТзОВ «Вест Ойл Груп» лист-вимогу №8429/10/03-18-22-01, щодо проведення підприємством інвентаризації на АЗС на яких обліковувались придбані у ТзОВ «Континент Нафто Трейд» дизель-генератори.

Посадовими особами ТзОВ «Вест Ойл Груп» проведення інвентаризації вищезазначених дизель-генераторів не забезпечено.

Апелянт просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТзОВ «ВОГ» відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задоволити, надав пояснення в контексті апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вважає що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується те, що з 5 травня до 17 червня 2014 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при за період з 1 січня до 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 3028/22.1/34524327 від 24 червня 2014 року, відповідно до якого перевіркою встановлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.3 абзацу "а", 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок чого встановлено: зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 931593 грн, в тому числі за червень 2013 року - 655709 грн, за липень 2013 року - 275884 грн; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 230738 грн, в тому числі у квітні 2013 року - 230738 грн; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 2215135 грн, в тому числі за квітень 2013 року - 555935 грн, червень 2013 року - 727607 грн, липень 2013 року - 655709 грн, серпень 2013 року - 275884 грн; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 5354973 грн, в тому числі за квітень 2013 року - 5240633 грн, червень 2013 року - 114340 грн.

За наслідками перевірки 11 липня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0006812201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 8032459 грн 50 коп.; № 0006802201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2215135 грн; № 0006792201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 230738 грн та застосовано штраф у сумі 115369 грн.

З аналізу матеріалів справи зрозуміло, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта Ойл Торг" було укладено ряд договорів комісії, згідно яких останній зобов'язується укласти з третіми особами правочини на виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до матеріалів справи підрядником, який виконував будівельно-монтажні роботи, є товариство з обмеженою відповідальністю "Гефест Альянс".

Як зазначає контролюючий орган, згідно їх баз даних встановлено, що дане підприємство не має відповідних трудових ресурсів та основних фондів, для надання послуг (робіт) товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп".

ТзОВ «Вест Ойл Груп» здійснювало господарські операції із ТзОВ «Нафта Ойл Торг» на умовах договорів комісії по ремонтних роботах, на загальну суму 36163885,62 грн в тому числі ПДВ - 6027306 грн, а саме: січень 2013 року - 2774072 грн, березень 2013 року - 2368246 грн, квітень 2013 року - 884988 грн.

На підтвердження виконаних робіт було складено звіти комісіонера, довідки форми КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, договори підряду та податкові накладні на загальну суму 36163885,62 грн, в тому числі ПДВ - 6027306 грн.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті цього Кодексу.

Нормами чинного законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях.

Таким чином, ТзОВ "Вест Ойл Груп" дотримано встановленого порядку формування податкового кредиту за господарськими операціями та виконано своє зобов'язання по сплаті ПДВ особі, яка надавала товари (послуги). Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" після отримання від зазначеного контрагента належним чином оформлених податкових накладних відобразило у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому останнім у складі ціни придбання товарів (послуг) відповідно до вимог Закону.

Крім того, пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від 'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послугу попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" фактично сплатило суму податку на додану вартість придбаваючи у постачальників товари (послуги).

Сторони не заперечують, що під час перевірки податковим органом досліджено первинні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо), які підтверджують факт здійснення операцій - поставки товарів й виконання робіт та здійснення розрахунків за них.

Чинне законодавство не передбачає обов'язку платника податку здійснювати перевірку правильності ведення постачальником податкового та бухгалтерського обліку та й передбачати такого не може. Тобто, право конкретного платника податків на бюджетне відшкодування або на податковий кредит з ПДВ не повинно залежати від третьої особи.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано посилається на Постанову від 31 січня 2011 року, яка узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа "БУЛВЕС" проти Болгарії).

Щодо взаємовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд", а саме придбання у контрагента дизельних генераторів в кількості 45 штук на загальну суму 10641240 грн, в тому числі ПДВ 1773500 грн на умовах договору купівлі-продажу від 21 червня 2013 року № 21/06/13.

Із аналізу акту перевірки зрозуміло, що висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення позивачем витрат по вказаних операціях до складу податкового кредиту базуються на тому, що останнім не надано жодних документів, які б свідчили про походження та якість придбаного товару, зокрема сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності.

Статтею 1 Закону України "Про підтвердження відповідності", яким встановлено правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності, визначено сертифікат відповідності, як документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Тобто сертифікат відповідності є підтвердженням відповідності продукції певним вимогам якості чи стандартів і не є первинним документом, що підтверджує факт поставки в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". А отже, сертифікат відповідності не може розглядатись як належний доказ в податкових правовідносинах, а відтак його наявність чи відсутність не стосується предмету доказування у даній справі.

Відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Відтак, непроведення на вимогу податкового органу платником податків інвентаризації є порушенням вимог Податкового кодексу України, що тягне за собою настання певних юридичних наслідків, однак саме по собі не може свідчити про невідповідність господарської операції вимогам чинного законодавства України.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту витрат з господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" ґрунтуються на неналежних доказах, а тому є необґрунтованими.

Позивачем надано суду апеляційної інстанції, на вимогу останнього, інвентаризаційний опис основних фондів, з якого прослідковується розміщення дизельних генераторів на АЗС.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року по справі № 803/1812/14 без змін.

Ухвалу апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Кузьмич С. М.

Судді: Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 10 травня 2015 року