Ухвала

від 19.05.2015 по справі 2а-937/08/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 876/5309/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівагромашпроект» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Львівагромашпроект» про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року позивач - управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Львівагромашпроект», в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01.01.2006 року по 31.05.2008 року в сумі 85 298,43 грн. по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України «Про науково і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року позов задоволено. Стягнено з Відкритого акціонерного товариства «Львівагромашпроект» на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова заборгованість по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових працівників за у розмірі 85 298 грн. 43 коп.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Відкрите акціонерне товариство «Львівагромашпроект» в добровільному порядку не здійснило відшкодування управлінню Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова сум пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2006 року по 31.05.2008 року на загальну суму 85 298,43 грн.

Суд першої інстанції посилається на те, що відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що ВАТ «Львівагромашпроект» є правонаступником ГСКТБ «Сільгосхіммаш»

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи необгрунтованою та такою, що винесена неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, Відкрите акціонерне товариство «Львівагромашпроект» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року та залишити позовну заяву без розгляду.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ВАТ «Львівагромашпроект» не є правонаступником державного підприємства ГСКТБ «Сільгоспхіммаш».

Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що державне майно ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» як структурний підрозділ передано в оренду організації орендарів ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» і, відповідно до ч,2 ст.17 Закону України від 10.04.1992 року «Про оренду майна державних підприємств та організацій», якщо об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс структурного підрозділу, створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Львівагромашпроект» за період з 01.01.2006 року по 31.05.2008 року не сплачувались витрати на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на загальну суму 85 298,43 грн.

Дана сума заборгованості підтверджується повідомленнями про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Так, згідно направлених повідомлень право на наукову пенсії мають такі працівники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18

Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 року визначено, що право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частин третьої-сьомої цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

Відповідно вказаної статті різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному КМУ. При цьому, за рахунок коштів державного бюджету науковим працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України за №372 від 24.03.2004 року затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково- педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку - за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Порядку зазначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Встановлено, що позивачем направлено відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за вказаний період. Дані повідомлення відповідачем отримано, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідачем не відшкодовано управлінню Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова різницю між сумою пенсій згідно із Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2006 року по 31.05.2008 року, яка становить 85 298,43 грн.

Відповідно пункту 8 даного Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що відповідач має заборгованість у розмірі 85 298,43 грн., яка на час розгляду справи відповідачем добровільно не сплачена і тому підлягає стягненню на користь управліннюя Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання апелянта на те, що ВАТ «Львівагромашпроект» не є правонаступником державного підприємства ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року у справі № 2/670-21/334 (2/958-27/169) за позовом УПФУ у Франківському районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Львівагромашпроект», третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна у Львівській області про стягнення заборгованості встановлено, що державне майно ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» як цілісний структурний підрозділ передано (100%) в оренду організації орендарів ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» і на підставі наказу № 2485 від 09.10.1996 року РВ ФДМ у Львівській області на базі орендованого підприємства шляхом перетворення орендного підприємства ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» створене ВАТ «Львівагромашпроект». З моменту реєстрації товариства, договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, господарського товариства створеного на базі орендного майна припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків створеного орендарем підприємства. ВАТ «Львівагромашпроект» (нова назва орендованого підприємства) залишається правонаступником. Вказана постанова набрала законної сили.

У відповіності до вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року у справі № 2/670-21/334 (2/958-27/169) обставини не потребують доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівагромашпроект» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року у справі №2а-937/08/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Львівагромашпроект» про стягнення боргу - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.П. Сеник

Р.Б. Хобор