Рішення

від 17.08.2009 по справі 10/25/08-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/25/08-НР

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" серпня 2009 р.                                                 Справа №  10/25/08-НР

17.08.2009 р.                                                                                                     Справа № 10/25/08-НР.

м. Миколаїв

за позовом                     Малого підприємства "Вектор"

(54034, м. Миколаїв, вул. 1-ша лінія, 48 кв. 6, код ЄДРПОУ 01041774)

до відповідачів

Першого                     Виконавчого комітету Миколаївської міської ради

(54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ід. код 04056612)

Другого                    Управління з використання та розвитку комунальної власності Мико-

лаївської міської ради,            

(54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Таймсет" (54030, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 45, код ЄДРПОУ 24782384).

В справі бере участь прокурор.

про                               стягнення 386608 грн. 76 коп.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача:           Комбурлей С.К. –керівник.

                                   Клюшин М.В. - довір. від 04.03.07 року.

Від І відповідача:           Слободяник О.П. довір. № 994/209/14/22 від 15.04.2009 р.

Від ІІ відповідача:           Летуча С.В. довір. № 815/07.01-10 від 05.05.2009 р.

Від третьої особи:          Не присутні.

Прокурор                     Коробченко Д.М.

СУТЬ СПОРУ:           стягнення 386608 грн. 76 коп.

Позов поданий 14.01.08 року про стягнення з виконавчого комітету Миколаївської міської ради 429413 грн. 50 коп. майнової шкоди (не отриманого доходу). Заявою від 15.07.08 року МП “Вектор” розмір позовних вимог змінив, визначив в сумі 386608 грн. 76 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з вини виконкому Миколаївської міської ра-ди позивач в період з червня 2002 року по 31.12.07 року був позбавлений можливості здійс-нювати господарську діяльність –обслуговувати автостоянки.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.08 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.08 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з виконавчого комітету Миколаївської міської ради на користь МП “Вектор” 386608 грн. 76 коп. не отриманого доходу, 4692 грн. витрат на судову експер-тизу, та судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.09 року рішення госпо-дарського суду Миколаївської області від 15.07.08 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.08 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до гос-подарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.09 року справу                 № 10/25/08 прийняв до нового розгляду суддя Семенов А.К.

На виконання постанови Вищого господарського суду України господарський суд Ми-колаївської області залучив до участі в справі  в якості другого відповідача управління з ви-користання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, а за своєю ініціа-тивою зобов'язав учасників судового процесу надати господарському суду письмові пояс-нення та можливі додаткові докази з урахуванням вказівок, які викладені в постанові ВГС України від 17.02.09 року.

Перший відповідач та третя особа у письмовій формі проти позову заперечують у пов-ному обсязі .

Другий відповідач в усній формі проти позову заперечує у повному обсязі.

Прокурор проти позову заперечує у повному обсязі.

При новому розгляді в судове засідання викликалась та заслухувалась судовий екс-перт Миколаївській філії Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Нікітіна О.М.

Обставини справи.

На підставі рішення виконкому Ленінської районної Ради  м. Миколаєва від 15.12.1995 р. №233 "Про створення місць парковки автотранспорту" МП "Вектор" організувало місця парковки автотранспорту, забезпечило їх обладнання, та проводило їх експлуатацію (т. 1, ар-куш справи 101) .

24.05.2002 року виконкомом Миколаївської міської ради було прийнято рішення               № 469 "Про попередній розгляд проекту рішення міської ради “Про внесення змін та допов-нень до рішення міськвиконкому від 26.12.1997 року  № 329 "Про платну припарковку авто-транспорту на вулицях м. Миколаєва", пунктом 2 якого було скасовано рішення виконкому Ленінської райради від 15.12.1995 року № 233 (т.3, аркуш справи 26).

МП "Вектор" оскаржило в цій частині рішення міськвиконкому ММР до господарсь-кого суду. Рішенням від 19.04.2005 року по справі № 11/53 господарський суд задовольнив позов та визнав недійсним рішення Миколаївського міськвиконкому від 24.05.2002 року          № 469 в частині, що стосується скасування рішення виконкому Ленінської райради від 15.12.1995 року № 233. Вказане судове рішення набрало законної сили 13.06.2005 року.

На протязі 2002-2005 років МП "Вектор" був позбавлений можливості проведення гос-подарської діяльності по обслуговуванню місць паркування, внаслідок чого зазнав збитків у вигляді не отриманого доходу.

14 січня 2008 року МП ”Вектор” звернулося в господарський суд Миколаївської об-ласті з позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення майнової шкоди (не отриманого доходу). В обґрунтування позову МП “Вектор” посилається на статті 22, 1166,1173 Цивільного кодексу України.

          Розрахунок суми майнової шкоди був зроблений експертом при проведені судово-еко-номічної експертизи -  висновок № 2193-2194 від 19.06.08 року (т. 1 аркуші справи 88-94).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, господарський суд дійшов до висновку про відмову в позові у повному обсязі на підставі нижченаведеного.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона відповідно до статті 33 господарського процесуального Кодексу України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обста-вини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встанов-люються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Позов про стягнення шкоди покладає на позивача обов'язок доведення у розумінні ст.1166 Цивільного Кодексу України наявності складу правопорушення, яке містить певні елементи, зокрема:

    - наявність шкоди;

    - противоправну поведінку заподіювача шкоди;

-          причинний зв'язок між шкодою та противоправною поведінкою заподіювача.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1)          втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також ви-

     трати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права   

     (реальні збитки );

2)          доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не

було порушене (упущена вигода).

Спірні правовідносини виникли стосовно відшкодування позадоговірної шкоди у ви-гляді не отриманого доходу (упущеної вигоди), тобто, непрямих збитків.

Особливість цивільно-правової природи збитків у вигляді упущеної вигоди полягає в тому, що при пред'явленні вимог про їх відшкодування повинен бути доведений  передбачу-ваний (ймовірний) розмір, не отриманих доходів, так як підлягають відшкодуванню лише ре-альні доходи, які особа одержала б з врахуванням конкретних особливостей господарської ді-яльності.

Отже, для доведення наявності шкоди необхідно обов'язково довести її розмір.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійс-ненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутріш-нім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судово-му процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Згідно з ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється за правилами, встановленими ст. 43 ГПК, тобто, в сукупності з іншими доказами.

          Визначення розміру шкоди позивачем ґрунтується на висновку судової економічної експертизи.

Експерт виконав розрахунок суми упущеної вигоди на підставі даних паспортів пар-ковки КП “Таймсет”, виданих МП "Вектор", та дав висновок в умовній формі, про що зазна-чив у своєму висновку (т. 1 аркуш справи 91) .

Господарський суд не приймає паспорт парковки як доказ по цієї справі з наступного.

Паспорт парковки не передбачений діючим законодавством, отже, не є допустимим відповідно до статті 34 ГПК України доказом.

Паспорта парковки не мають реєстраційного номера.

Паспорта парковки не мають дати їх складання.

Паспорта парковки не затверджені посадовою особою органу місцевого самоврядну-вання, незважаючи на наявність на ньому такого реквізиту (т. 1 аркуші справи 28-30). Отже, паспорт парковки як документ не має юридичної сили.

Про невідповідність зазначених паспортів парковки вимогам чинного законодавства, зокрема, п. 2 ст. 9 Закону України “ Про бухгалтерський облік та звітність в Україні”  зазна-чила у своєму висновку від 19.06.08 року № 2193-2194 судовий експерт Нікітіна О.М. (т. 1 аркуш справи 91).

Позивач обслуговував шість автопарковок, але для розрахунку шкоди надані три пас-порта.

З вищенаведеного. висновок судово - економічної експертизи як доказ господарським судом не приймається.

Інших доказів розміру шкоди позивачем не поданою.

Таким чином, позивачем не доведена сума не отриманого доходу (розмір шкоди).

Отже, не доведена наявність шкоди.

Неподання позивачем доказів наявності хоча б одного із елементів складу цивільного правопорушення: наявності шкоди, протиправності дій (бездіяльності) відповідача, причин-ного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22,44,49,69,77,86 ГПК України, господарсь-кий суд                                                         

ВИРІШИВ:

В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення деся-тиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Ко-дексу.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України рішення підписано 17.08.09 року.

   Суддя                                                        А.К.Семенов