12/179/09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2009 р. Справа № 12/179/09
30.07.2009 р. Справа № 12/179/09.
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “ПівденьІнвестБуд”, ( 54017, м. Миколаїв, а/с 158, код ЄДРПОУ 32655313)..
до відповідачаМиколаївської міської ради, (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26301621).
про визнання недійсним п. 22 рішення Миколаївської міської ради № 31/41 від 19.12.2008 року
Суддя А.К.Семенов.
Представники:
Від позивача: Васильків С.Б., директор
Від відповідача: Горобченко О.В, довіреність № 1398/209/14/01 від 26.05.09 р.
СУТЬ СПОРУ :
Позов поданий про визнання недійсним пункту 22 рішення Миколаївської міської ради 31/41 від 19.12.2008 року, яким позивачеві відмовлено у продовженні терміну оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги неодноразово уточнювалися.
Остаточно, 15.06.2009 року, позивач надав суду заява № 44/06 про уточнення по-зовних вимог, якою просить суд визнати недійсним пункт 22 рішення Миколаївської місь-кої ради від 19 грудня 2008 року №31/41 про відмову в «продовжені товариству з обмеже-ною відповідальністю «ПівденьІнвестБуд»на три роки строк оренди земельної ділянки площею 880 кв. м, залишивши її в землях іншого призначення на період будівництва бага-токвартирного житлового будинку в межах кварталу, який обмежений вулицями Фалеїв-ською, Образцова, Пушкінською та привокзальною площею, яка була йому надана рішен-ням міської ради від 24.02.06. №43/29».
Позовні вимоги обґрунтовуються прийняттям пункту 22 рішення №31/41 від 19.12.08 року з порушенням ст. 19 Конституції України, вимог Закону України “Про оренду землі”, Земельного кодексу України, внаслідок чого були порушені права позивача на користування земельною ділянкою на правах оренди.
Відповідач свого представника в судове засідання направив, відзив надав, проти по-зову заперечує .
30.07.09 року за згодою представників сторін відповідно до статті 85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
Рішенням Миколаївської міської ради від 24.02.2006 року № 43/29 (а.с. 7) товарист-ву з обмеженою відповідальністю “ПівденьІнвестБуд” було вирішено передати в оренду строком на 1 рік земельну ділянку площею 880 кв. м., зарахувавши її до земель поточного будівництва, для будівництва багатоквартирного житлового будинку в межах кварталу, який обмежений вулицями Фалеївською, Образцова, Пушкінською та привокзальною пло-щею.
05.04.2006 року на підставі вказаного рішення між Миколаївською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “ПівденьІнвестБуд” був укладений договір оренди землі, який зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди землі 07.04.2006 року за № 4054 (а.с. 8-11).
01.08.2007 року на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 03.07.2007 року по справі № 5/483/07 (а.с. 12) про поновлення дії договору оренди земель-ної ділянки між Миколаївською міською радою та товариством з обмеженою відповідаль-ністю “ПівденьІнвестБуд” був укладений договір оренди землі № 5119, який зареєстрова-ний Миколаївською філією ДП “Центр ДЗК” 15.08.07 року за № 040700100449 (а.с.13-16).
Згідно п.3.1 договору, після закінчення строку орендар має переважне право на по-новлення його на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
03 січня 2008 року, позивач листом вих. № 01/01 звернувся до відповідача з клопо-танням в порядку ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» про продовження строку дії договору орен-ди земельної ділянки площею 880 кв. м на термін три роки (а.с. 17). Вказане клопотання от-римано відповідачем 03.01.2008 року, та зареєстрована за № 12/05-03-18.
07.05.08 року за вих. № 05/05 позивач звернувся до Миколаївської міської ради з аналогічним клопотанням вдруге (а.с.19). Вказане клопотання отримано адресатом 14.05.08 року.
06.10.08 року за вих. № 12/10 позивач звернувся до Миколаївської міської ради з аналогічним клопотанням втричі (а.с.20). Вказане клопотання отримано адресатом 06.10.08 року та зареєстровано за № 5629/05-03-18.
З 07.04.08 року позивач продовжує користуватися земельною ділянкою відповідно до умов договору, щомісячно сплачуючи орендну плату, що підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою з посиланнями на відповідні платіжні доручення (а.с. 18).
19 грудня 2008 року на другому пленарному засіданні 31-ої сесії Миколаївської міської ради розглядалось питання про продовження оренди земельної ділянки площею 880 кв. м., строком на три роки, залишивши її в землях іншого призначення на період бу-дівництва багатоквартирного житлового будинку в межах кварталу, який обмежений ву-лицями Фалєєвською, Образцова, Пушкінською та Привокзальною площею.
За результатами розгляду вказаного питання прийнято рішення №31/41 у пункті 22 якого зазначено, що у зв'язку зі скаргами мешканців житлового будинку ОСББ «Айланд»в продовжені дії договору оренди земельної ділянки товариству з обмеженою відповідаль-ністю “ПівденьІнвестБуд” відмовлено (а.с. 6).
Позивач просить суд пункт 22 рішення Миколаївської міської ради від 19.12.08 ро-ку № 31/41 визнати недійсним з наступного.
Позивач, належним чином виконуючи договірні зобов'язання, виконав усі вимоги, що пред'являються чинним законодавством до землекористувача, який використовує нада-ну йому земельну ділянку з метою підприємницької діяльності, а саме не допускав пору-шень, щодо своєчасної оплати орендних платежів.
У період користування орендованою земельною ділянкою позивач дотримувався вимог земельного законодавства, а тому має всі правові підстави для продовження дого-вору оренди раніше наданої йому в користування земельної ділянки.
У зв'язку з викладеним позивач просить суд визнати недійсним п. 22 рішення місь-кої ради № 31/41 на підставі його невідповідності статтям 8, 13, 16, Конституції України, статті 93 Земельного кодексу України та статті 33 Закону України «Про оренду землі». Да-ним рішенням порушені права позивача на користування земельною ділянкою на правах оренди, та поновлення строку дії договору оренди.
Позивач вважає, що рішення Миколаївської міської ради від 19.12.08 рокупорушені його права на користування земельною ділянкою на правах оренди. Тому, дія такого рі-шення підлягає зупиненню на підставі статті 144 Конституції України як закону прямої дії, а саме рішення визнається недійсним та скасовується у судовому порядку на підставі статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує з наступного.
Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України, земля є основним національним ба-гатством, що перебуває під особливою охороною держави та є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи влади і органи місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у га-лузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних
осіб відповідно до цього кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно
до цього кодексу.
Земельна ділянка, яка була надана в оренду позивачеві належить до комунальної власності міста Миколаєва, розпорядження щодо якою належить до повноважень міської ради.
Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Позивач посилається на статтю 33 Закону України «Про оренду землі»(далі закон), якою визначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору орен-ди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-по-відомленням.
Ці твердження позивача необґрунтовані з наступного.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.06 № 41/123 надано роз'яснення, що статтею 33 вказаного закону не передбачено порядку автоматичного по-новлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Крім того, відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ді-лянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленар-ному засіданні ради - сесії.
Статтею 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється на підставі рішення від-повідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Тому способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Оскаржуваним рішенням, відповідач реалізував своє право вільно розпоряджатися власністю територіальної громади міста. Це рішення відповідає вимогам п.п. а, в, ст. 12 та ст. 93 Земельного кодексу України, якими передбачено повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку про задоволення позову на підставі нижченаведеного.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі на-бувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земель-ним, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими законами України і дого-вором оренди землі.
Згідно із статтею 12 ЗК України надання земельних ділянок у користування із зе-мель комунальної власності належить до повноважень міської ради.
Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або ко-мунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самовря-дування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом.
В силу ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укла-дення договору оренди земельної ділянки.
Частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як вже вище наведено, вказана земельна ділянка площею 880 кв. метрів надана по-зивачу в оренду згідно договору оренди землі від 01.08.07 року, укладеного на підставі рі-шення господарського суду Миколаївської області від 03.07.2007 року по справі № 5/483/07.
Згідно підпункту 9.4. договору оренди землі на орендаря покладений ряд зобов'я-зань, зокрема:
- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором орен-ди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;
- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;
- додержувати вимоги, встановлені ст. 24 та ст. 25 Закону України “Про оренду землі”;
- своєчасно вносити оренду плату;
- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди надати до державної податкової інспекції копію договору оренди та уточнений розрахунок земельного по-датку.
Згідно абзацу підпункту 3.1 вищевказаного договору позивач зобов'язаний не піз-ніш ніж за три місяця до закінчення строку договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
Частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що після за-кінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно ви-конував обов'язки відповідно до умов договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору, а частиною 3 цієї ж статті передбачено, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсут-ності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були пе-редбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом - повідомленням.
Відповідачем не подано доказів стосовно того, що позивач не виконує зобов'язання орендаря, зокрема, має борг по орендній платі або використовує орендовану земельну ді-лянку не за її цільовим призначенням.
Позивач, маючи намір на продовження строку договору оренди землі, неодноразо-во звертався до орендодавця з клопотанням щодо продовження строку його дії (аркуші справи 17,19, 20). Натомість відповідач, приймаючи орендну плату (що підтверджується наданою позивачем бухгалтерською довідкою), отримуючи клопотання позивача про продовження дії договору оренди землі, листи –повідомлення проти продовження строку оренди землі позивачеві не направив. В період з 07.04.2008 року (після спливу строку дії договору оренди) по теперішній час орендар продовжує користуватись переданою йому в оренду земельною ділянкою.
Незважаючи на наведене, Миколаївська міська рада 19.12.2008 року винесла рі-шення № 31/41, яким в продовжити товариству з обмеженою відповідальністю «Південь-ІнвестБуд» на три роки строк оренди земельної ділянки площею 880 кв. м, залишивши її в землях іншого призначення на період будівництва багатоквартирного житлового будинку в межах кварталу, який обмежений вулицями Фалеївською, Образцова, Пушкінською та привокзальною площею, яка була йому надана рішенням міської ради від 24.02.06. №43/29 відмовила, пославшись на скарги мешканців житлового будинку ОСББ “Айланд”.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, реалізуючі ці повноваження в сфері земельних відносин, відповідач пови-нен дотримувати вимог чинного законодавства, які, зокрема, передбачені пунктом ж) ч. І ст.12 Земельного кодексу України, згідно якому до повноважень міських рад у галузі зе-мельних відносин на території міст належить обмеження, зупинення використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодав-ства.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядуван-ня “ питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ра-ди - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що вини-кають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого са-моврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховен-ства права. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій –чи безділь-ності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до п. 2 ст. 95 Земельного Кодексу України порушені права землекорис-тувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІУ кож-ний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтере-сів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнан-ня повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого са-моврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.
Відмова у подовженні договору оренди земельної ділянки має бути в будь-якому
разі насамперед мотивованою та прийматися з урахуванням інтересів орендаря земельної ділянки.
Таку точку зору висловлює і Вищий господарський суд України у своїй постанові
від 06 листопада 2008 року по справі № 7/556-0-07.
Згідно п.6.4. Порядку оформлення документів на право користування земельними ділянками юридичним особам та громадянам у м. Миколаєві, затвердженому рішенням Миколаївської міської ради №16/7 від 31.10.03 року профільна комісія розглядає матеріа-ли на черговому засіданні в присутності головного архітектора міста й начальника голов-ного управління містобудування та архітектури та готує пропозиції міській раді про згоду на продовження строку оренди землі або про відмову у наданні цієї згоди з письмовим об-ґрунтуванням відмови.
На вимогу господарського суду представником відповідача були надані матеріали
листування Миколаївської міської ради зі скаржниками, зокрема, з мешканцями будинку ОСББ «Айланд»(аркуші справи 49-59). Із вказаних матеріалів не вбачається, що саме по-зивачем при користуванні орендованою земельною ділянкою були порушені вимоги дію-чо-го законодавства (земельного, санітарного, архітектурно-будівельного, екологічного то-що). Із скарги ОСББ “Айланд” вбачається, що вона подана відносно дій посадових осіб ви-конкому Миколаївської міської ради, які по думці скаржника створюють тяганину у відве-денні при будинкової території мешканцям ОСББ “Айланд” (аркуші справи 50-52).
До матеріалів справи відповідачем наданий лист, підписаний заступником міського голови Гацюрою В.Я. (вих. №7518/05-14-15 від 08.07.08 року), котрим дається відповідь на лист голови ОСББ “Айланд” від 24.06.08 року про незгоду з будівництвом ТОВ “Південь-ІнвестБуд” житлового будинку у дворі ОСББ “Айланд”, за адресою вул. Фалеєвська, 91. У вказаному листу зазначено: ”Інформація, викладена у листі та додатках до нього, прийнята до відома та урахування в подальшої роботі. Питання конфліктної ситуації між замовником будівництва ТОВ “ПівденьІнвестБуд” та ОСББ “Айланд” винесено на розгляд сесії Мико-лаївської міської ради на 10.07.08 року”. Проте, із змісту вказаного листа не вбачається, що ТОВ “ПівденьІнвестБуд” були здійснені будь-які неправомірні дії.
Відповідачем на вимогу господарського суду надана копія протоколу №10 засідання постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 24.11.08 року. на якому була розглянута інформація управління земельних ре-сурсів щодо виконання протокольного доручення комісії №4 від 06.10.08 року стосовно звернення ОСББ “Айланд” про надання у власність з/д для обслуговування будинку по вул. Фалеєвській, 91 та протокольного доручення№5 від 13.10.08 року стосовно продовження терміну оренди від ТОВ “ПівденьІнвестБуд” площею 880 кв. м для будівництва багато-квартирного будинку в межах кварталу, обмеженого вул. Фалеєвською, Образцова, Пуш-кінською та привокзальною площею. У вказаному протоколі зазначено :”Рекомендовано зняти з порядку денного до рішення суду.” Проте, яке саме питання рекомендовано зняти, з якого порядку денного та з яких підстав не вказано.
Із змісту оскарженого рішення органу місцевого самоврядування (Миколаївської міської ради) не вбачається обґрунтування підстав відмовлення клопотання позивача.
Отже, посилання Миколаївської міської ради на наявність скарг, як на підставу від-мови позивачу в продовженні строку оренди земельною ділянкою, необґрунтовано.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обо-в'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
У даному випадку рішення Миколаївської міської ради від 19.12.08 року № 31/41, а саме пункт 22., яким позивачу відмовлено в продовженні терміну оренди земельної ділян-ки є актом ненормативного характеру, який не відповідає (з вищенаведеного) вимогам чинного законодавства, зокрема, пункту ж) ч. І ст.12 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України “Про оренду землі” і порушує охоронювані законом інтереси позивача –право на продовження строку оренди земельної ділянки, яка необхідна йому для зайнят-тя підприємницькою діяльністю.
Господарський суд, враховує інтереси відповідача як власника земельної ділянки, але з огляду на дещо нерівне положення орендаря та орендодавця земель, що належать до земель комунальної власності, з урахуванням принципу добросовісності, яким повинен ке-руватися відповідач при прийнятті рішень щодо оренди земельних ділянок вважає позов-ну вимогу ТОВ “ПівденьІнвестБуд”про визнання недійсним п. 22 рішення Миколаївської міської ради від 19.12.08 року №31/41 про відмову йому в поновленні договору оренди зе-мельної ділянки обґрунтованою і, отже, підлягаючої задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.22,27,33,34,44,49,77,82,84,85 ГПК Ук-раїни, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним пункт 22 рішення Миколаївської міської ради від 19 грудня 2008 ро-ку №31/41 про відмову в «продовжені товариству з обмеженою відповідальністю «Південь-ІнвестБуд»на три роки строк оренди земельної ділянки площею 880 кв. м, залишивши її в землях іншого призначення на період будівництва багатоквартирного житлового будинку в межах кварталу, який обмежений вулицями Фалеївською, Образцова, Пушкінською та при-вокзальною площею, яка була надана рішенням міської ради від 24.02.06. №43/29».
3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПівденьІнвест-Буд”, ( 54017, м. Миколаїв, а/с 158, код ЄДРПОУ 32655313) - 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденно-го строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цьо-го Кодексу.
Суддя А.К.Семенов
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2009 |
Оприлюднено | 26.08.2009 |
Номер документу | 4430392 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Семенов А.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні