Рішення

від 14.08.2009 по справі 33/302-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/302-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.09р.

Справа № 33/302-09

За позовом  Приватного підприємства "Кальцекс-Дніпро", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР-ЗБК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 47 649 грн. 35 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Левицька А.В., довіреність б/н від 12.05.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

    Приватне підприємство "Кальцекс-Дніпро" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР-ЗБК-УКРАЇНА" про стягнення 37 527 грн. 20 коп. - основної заборгованості по договору купівлі-продажу № 124 від 01.09.2008 року, 4 067 грн. 06 коп. - пені, 870 грн.43 коп. - 3%річних, 5 184 грн. 66 коп. - збитків від інфляції і витрат по справі.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 124, укладеним 01.09.08 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.06.09 р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судові засідання 23.06.2009 року та 15.07.2009 року.

Разом з тим, відповідач надав до суду 06.07.20098 року відзив, в якому заперечує проти позовних вимог, просить в позові відмовити та припинити провадження у справі. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на відсутність правових підстав для оплати вартості поставленої продукції у зв'язку з прострочення позивача, зокрема, щодо поставки всієї узгодженої сторонами партії товару в кількості 3000 тн., а також недоведеності факту виставлення відповідачу рахунків у строки, заявлені у позовній заяві.

У судовому засіданні 15.07.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.08р. між сторонами у справі був укладений Договір купівлі-продажу № 124 (надалі - Договір), згідно з умовами якого продавець (позивач) зобов'язується продати, а покупець (відповідач) купити (прийняти і оплатити) продукцію на умовах Договору.

П.п. 1.1.1 п. 1.1 розділу 1 Договору встановлено, що найменування, загальна кількість, ціна продукції визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.п. 3.1.3 п. 3.1 розділу 3 Договору продавець зобов'язаний надати покупцю товарно-транспортну накладну на кожну транспорту одиницю, а оригінал рахунку-фактури, податкові і видаткові накладні строком не пізніше трьох днів наступним за звітним місцем.

У відповідності з п. 4.1 розділу 4 Договору оплата поставки здійснюється покупцем шляхом передплати 50% узгодженої сторонами партії товару, протягом 2 (двох) банківських днів з дня виставлення рахунку продавцем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, інші 50% вартості товару оплачуються по факту відвантаження протягом 5 (п'яти) банківських днів.

У Специфікації № 1 від 01.09.08р. сторони визначили найменування продукції, її кількість (3000,0 т.), вартість за 1 т. продукції (78,00 грн. з ПДВ - 65 грн. без ПДВ та 13,00 грн. ПДВ) та загальну вартість (234 000,00 грн. з ПДВ).

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, поставив відповідачу продукцію на загальну суму 77 527,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем також було долучено до матеріалів справи рахунки та податкові накладні датовані 15.09.08р., 26.09.08р., 10.10.08р.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати продукції здійснив частково, заборгованість на момент розгляду справи складає 37 527, 20 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У п. 5.3 розділу 5 Договору сторони визначили відповідальність покупця за несвоєчасну оплату поставленої продукції у вигляді сплати продавцю пені в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Розмір пені складає 4 067,06 грн. та підлягає до стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного  кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 5 184,66 грн. та 3% річних - 870,43 грн., які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 37 527,20 грн. –основного боргу по договору купівлі-продажу № 124 від 01.09.2008 року, 4 067,06 грн. –пені,  870,43 грн. - 3 % річних, 5 184,66 грн. - інфляційних втрат і витрати по справі.  

Пп. 3.1.1. Договору сторони передбачили, що продавець зобов'язаний на протязі 2-х діб після отримання заявки від покупця, організувати відвантаження продукції на склад покупця. Згідно пункту 9.1. –Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р. з наступною пролонгацією, а в частині невиконаних зобов'язань –до повного їх виконання сторонами за Договором. Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару відповідачу здійснювалась партіями та крім того, відповідачем було здійснено часткову оплату за отриманий товар, тому доводи відповідача у відзиві про те, що з його боку не виникло обов'язку щодо оплати поставленого товару, оскільки позивачем не поставлено товару в повному обсязі відповідно до Специфікації № 1 до Договору,  суд вважає необґрунтованими.

Не підлягає задоволенню також й клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи вже відкладався з 23.06.2009 р. на 15.07.2009 р. та в матеріалах справи достатньо документів для вирішення даної справи по суті.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві,  як підставу своїх  позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7 ОКПО 35267848) на користь Приватного підприємства «Кальцекс-Дніпро» (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Квітневий, 63, ОКПО 25016203) 37 527 (тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 20 коп. - основного боргу, 4 067 (чотири тисячі шістдесят сім) грн. 06 коп. - пені,  870 (вісімсот сімдесят) грн. 43 коп. - 3 % річних, 5 184 (п'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 66 коп. - інфляційних, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 49 коп. –державного мита та  312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

  Рішення підписано 31.07.2009 року